Заходи стосовно сприйнятливого організму

Для впливу на третю ланку епідемічного процесу за особами, що спілкувалися з джерелом збудника, або наражалися на ризик зараження через ті чи інші фактори передачі інфекції, встановлюють медичне спостереження протягом максимального інкубаційного періоду даної хвороби (проводять термометрію, огляд шкіри та слизових оболонок тощо). При появі симптомів проводиться негайна їх ізоляція вдома чи госпіталізація.

Іноді на осіб, що перебувають під медичним спостереженням, накладають певні обмеження у вигляді роз'єднання. Цей захід частіше вживають до дітей, котрі відвідують дитячі заклади, а також до дорослих, що працюють у дитячих закладах, на підприємствах харчової промисловості, громадського харчування (наприклад, при кору дітей, що не хворіли даною хворобою чи не були щепленими, не допускають у дитячі заклади з 8-го по 17 день із моменту контакту).

При деяких інфекціях здійснюють лабораторне обстеження осіб, які спілкувалися з хворим для виявлення носійства (при менінгококовій хворобі, дифтерії, черевному тифі тощо).

При деяких особливо небезпечних інфекційних хворобах (чума, холера) встановлюють карантин, за якого забороняють в'їзд чи виїзд із зони карантину. Іноді особи, що спілкувалися з хворими, підлягають обсервації, тобто ізоляції у спеціально пристосовані приміщення, де за ними встановлюють медичне спостереження на термін максимального інкубаційного періоду.

Інколи для підвищення несприйнятливості до збудника проводять екстрену профілактику, яка поділяється на специфічну (вводять готові антитіла – сироватки, імуноглобуліни) і неспецифічну (антибіотики, хіміотерапевтичні препарати) та комбіновану (одномоментне введення вакцини та імунних препаратів).

Імунопрофілактика (заходи стосовно сприйнятливого колективу)

Підвищення опірності організму до інфекції можна досягти неспецифічними впливами (раціональне харчування, загартування), а також шляхом створення специфічного імунітету, що має вирішальне значення відносно тих інфекцій, проти котрих проводяться щеплення (керовані інфекції). Досвід вакцинації засвідчує, що активна імунізація є хоча не єдиним, але надзвичайно важливим засобом, який сприяє досягненню епідемічного благополуччя щодо багатьох інфекційних хвороб.