Мотивація. Мотивація – це процес заохочення до виконання роботи

Мотивація – це процес заохочення до виконання роботи. Це вид управлінської діяльності, що спрямований на досягнення цілей охорони праці.

Функція мотивації здійснюється шляхом систематичної реалізації керівництвом відповідних методів управління: адміністративно-правових; соціально-психологічних; економічних.

Певні методи управління базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей, наприклад, свідому необхідність виконання вимог охорони праці з метою запобігання травматизму чи зацікавленість в результатах праці. Тобто можна виділити два види мотивації: внутрішню (інтерес до професіональної діяльності) та зовнішню (умови оплати праці, соціальні гарантії).

До економічної мотивації, згідно чинних нормативних актів, належать штрафні санкції за невиконання умов колективного договору та інші порушення, а також диференційовані страхові тарифи, що залежать від класу професійного ризику виробництва.

Розвиток сучасного виробництва передбачає істотні зміни в системі мотивації праці, тобто на зміну мотивації продуктивної праці повинна прийти мотивація інтелектуальної праці, яка спонукає робітників до постійного оновлення знань та професійного вдосконалення [11]. Саме знання та інформація стає головним виробничим чинником постіндустріального суспільства.