Прогнозування

Прогнозування – це ймовірне визначення ходу подальших подій. Прогнозування є науково обґрунтованим передбаченням перспектив розвитку тієї чи іншої системи.

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути направлене на вирішення таких завдань, як ймовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв’язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування заходів з охорони праці.

Результатом прогнозування є прогноз, тобто сукупність науково передбачених даних щодо значень параметрів системи у певні майбутні моменти часу. Прогнози можуть бути короткостроковими (на 1-2 роки), середньостроковими (до 5 років) та довгостроковими (більше за 5 років).

Прогнозування може бути:

- пошуковим (екстраполяція), заснованим на існуючих ситуаціях, що дозволяє визначати їх стан у майбутньому; проводиться методами математичної екстраполяції;

- нормативним, що проводиться від нормативно оціненого подальшого стану показників охорони праці до дії в теперішньому часі; базується на анкетуванні спеціалістів-експертів.

Прогнозування стану охорони праці здійснюють з метою раціонального планування засобів на заходи щодо попередження нещасних випадків і профзахворювань.

В основі функцій прогнозування та планування роботи з охорони праці лежить прогностичний аналіз, який має вирішальне значення в системі управління охороною праці на виробництві.

Планування

Планування – це процес обґрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських та ін.) для його реалізації. Підвищення ефективності планування заходів пов’язане з прогнозуванням стану охорони праці на підприємстві та виробничого ризику.

Планування разом з системами є двома фундаментальними концепціями, які не можна розглядати окремо. Планування здійснюється в межах системи, а система, в свою чергу, не формується випадково.

Планування робіт з охорони праці включає розробку планів:

- довгострокових (перспективних) (на декілька років) – підставою для них є результати паспортизації та атестації умов праці на робочих місцях, результати цільових перевірок стану охорони праці; здійснюються на основі прогнозованих обсягів робіт та прогнозованих небезпек (ризику) виробництва;

- річних (поточних) (розділи „Охорони праці” колективного договору) – ці плани обов’язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами;

- оперативних (квартальні, місячні) – складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань для усунення виявлених недоліків.

Головна вимога до плану – конкретність заходів.

Процес планування заходів з охорони праці, як і реалізація будь-якої іншої управлінської функції, повинен здійснюватися в три етапи:

1 – оцінка ситуації чи стану об’єкта управління (оцінка стану безпеки праці і виробничого середовища на підприємстві);

2 – пошук шляхів і способів впливу на ситуацію (визначення варіантів заходів, які можуть вплинути на стан охорони праці);

3 – вибір і обґрунтування оптимального способу дій для поліпшення ситуації (визначення раціонального переліку заходів із охорони праці для включення їх у план чи колективний договір).

Важливе значення надається оптимізації планів заходів з охорони праці. В планах заходів з охорони праці повинен бути визначений ризик небезпек та шляхи його мінімізації. Планування охорони праці повинно бути відображеним в програмі розвитку підприємства, плані економічного і соціального розвитку підприємства та інших документах, діючих на підприємстві.