Види, форми та методи фінансового контролю

Успішне та ефективне проведення фінансового контролю залежить від рівня організації і видів контролю, форм і методів їх проведення.

Види фінансового контролю:

1. Залежно від суб’єктів, що здійснюють фінансовий контроль та характеру контрольних дій, розрізняють:

- державний фінансовий контроль (здійснюють державні органи влади та управління);

- громадський (суспільний) фінансовий контроль (здійснюють громадські організації);

- аудит (незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на підприємницькій діяльності).

2. Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій: документальний; фактичний.

3. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій: стратегічний; тактичний; оперативний.

4. Залежно від місця здійснення фінансового контролю: виїзний; камеральний; дистанційний контроль.

5. За характером контрольних заходів: плановий; позаплановий.

6. За строком здійснення: попередній; поточний; наступний.

7. За обсягом охоплення об’єкта контрольними діями: повний; локальний; суцільний; вибірковий.

8. За технологією здійснення контрольних дій: неавтоматизований; частково автоматизований; повністю автоматизований.

9. Виходячи з поділу контролюючих суб’єктів на ініціаторів і виконавців:

- прямий (безпосередній)– здійснюють ініціатори контролю;

- представницький (опосередкований) – делегований ініціаторами виконавцями контролю;

- ініціативний, який випливає з власної волі та розсуду його суб’єктів;

- примусовий (обов’язковий), зумовлений зовнішніми обставинами, які спонукають суб’єктів до його здійснення.

10. Залежно від характеру взаємовідносин суб’єкта і об’єкта контролю фінансовий контроль поділяється на:

- зовнішній контроль – контрольні заходи, які здійснюються ззовні та охоплюють усю систему державних органів, а тому можуть сприйматися як макрозаходи. Зовнішній контроль здійснюють спеціально створені для цього державні контрольні органи та інші органи незалежного контролю в різних сферах господарської системи;

- внутрішній контроль – контрольні заходи, що проводяться самою установою чи організацією. Внутрішній контроль реалізують спеціально створені для цього підрозділи в структурі підприємства (організації) з метою забезпечення нагляду і керування процесами з боку керівництва органу чи організації, наприклад, внутрішній аудит.

В процесі виконання бюджетів:

Попередній (превентивний) фінансовий контроль здійснюється на етапі формування, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів, кошторисів бюджетних установ, розробки і прийняття законодавчих актів з питань, що впливають на виконання бюджетів за надходженнями та витратами.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль здійснюється в процесі виконання бюджетів з метою виявлення порушень бюджетного і податкового законодавства, дотримання вимог щодо формування та ефективного використання коштів держави.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль проводиться після завершення року або звітного періоду, при цьому перевіряється кількісне і якісне виконання бюджетів за надходженнями та витратами.

Сукупність форм контролю поділена на три групи:

- разові або періодичні випробування;

- перевірки;

- безперервне відстежування діяльності економічних систем.

Перша група форм контролю об’єднує разові, або одиничні, форми контролю, які проводяться переважно під час випробувань щодо якісних характеристик об’єктів.

До першої групи форм контролю належить:

- Сертифікація - підтвердження кваліфікаційної (професійної) придатності фізичної особи;

- Атестація - визначення відповідності належного рівня якості об’єкта атестації;

- Акредитація - здійснення заходів уповноваженими особами щодо підтвердження статусу, визнання прав установ, організацій, інших об’єктів, які потребують цього;

- Ліцензування - заходи, пов’язані з видачею, переоформленням та анулюванням ліцензій (дозволів) на право здійснення тих чи інших видів діяльності суб’єктам господарювання, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

- Експертиза — діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка якісного рівня об’єктів експертизи і під­готовка висновків щодо її результатів.

Друга група форм контролю об’єднує основні форми, які використовують під час проведення контрольних заходів.

До другої групи форм контролю належить:

Державний фінансовий аудит полягає у експертній оцінці ефективності управління державними ресурсами при виконанні конкретно визначеної бюджетної програми з метою встановлення досягнення запланованих цілей бюджетних програм та дотримання відповідальними виконавцями принципів ефективності, результативності та цільового використання бюджетних коштів, виділених на виконання цих програм.

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-гос­подарської діяльності об’єкта контролю і проводиться у формі ревізії.

Ревізія - форма контролю, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Перевірка - форма контролю окремих операцій або конкретних визначених напрямів (сегментів) фінансово-господарської діяльності підприємства, яка передбачає дослідження змісту і сутності кожної господарської операції, вивчення її взаємозв’язків з іншими подіями.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господа­рювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність ви­могам законів України, положень (стандартів) бухгалтерсько­го обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудит - це незалежний контроль, виконавцями якого є аудитори і аудиторські фірми, і здійснюється з метою захисту інтересів власників, які виступають його ініціаторами. Регулювання аудиторської діяльності здійснюється Аудиторською палатою України.

Третя групаформ контролю передбачає такі форми проведення безперервного контролю, як фінансовий моніторинг та інші форми безперервного нагляду.

Фінансовий моніторинг - це безперервне спостереження стану об’єктів та (або) процесів фінансово-господарської діяльності з метою оцінки їх динаміки, порівняння з очікуваними результатами або первісними (плановими) припущеннями.

Реалізація функцій, покладених призначенням фінансового контролю можлива за допомогою методів фінансового контролю.

Методи документального контролю:

- перевірка документів за формальними ознаками;

- перевірка документів за змістом;

- арифметична перевірка документів;

- нормативна перевірка документів;

- зустрічна перевірка документів.

Перевірка документів за формальними ознаками передбачає з’ясування, чи відповідає документ вимогам щодо наявності усіх необхідних реквізитів, затвердженій формі, своєчасності складання, наявність та відповідність підписів осіб, які склали документ. За результатами такої перевірки робиться висновок про визнання законності документа.

Перевірка документів за змістом здійснюється шляхом зіставлення інформації, відображеної у документі з даними інших документів чи операцій, логічної перевірки можливостей виконання відображеного факту з аналогічними або взаємопов’язаними фактами виробничого або реалізаційного процесів. Таким чином підтверджується повнота, об’єктивність, достовірність зафіксованих операцій.

Арифметична перевірка документів здійснюється шляхом перерахунку сум, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо з метою визначення правильності підрахунків і виявлення помилок або крадіжок, прихованих за неправильними арифметичними діями.

Нормативна перевірка документів здійснюється шляхом зіставлення фактів господарських операцій, відображених у документах, із взаємопов’язаними нормативними величинами.

Зустрічна перевірка документів проходить шляхом запиту і підтвердження ідентичності відображення фінансово-господарської операції як на підконтрольному об’єкті, так і у третіх осіб, які були учасниками цієї операції.

Методи фактичного контролю належать:

- інвентаризація;

- контрольний обмір;

- обстеження;

- лабораторні аналізи якості сировини, матеріалів і го­тової продукції;

- контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

- хронометраж робочого часу;

- отримання письмових пояснень.

Інвентаризація, метод фактичного контролю, що полягає у фіксації натуральних залишків коштів, сировини, матеріалів, нематеріальних активів і зобов’язань, порівняння їх з даними бухгалтерського обліку з метою отримання підтвердження наявності відображених в обліку обсягів активів і пасивів.

Контрольний обмір полягає у встановленні фактичних обсягах виконаних будівельних, монтажних і ремонтних робіт та їх вартості шляхом проведення замірів площі, об’ємів із використанням технічних засобів міри або відповідних розрахунків за формулами.

Обстеження - застосовується для виявлення реальності та існування територій, виробничих і службових приміщень, окремих об’єктів і полягає у візуалізації цих об’єктів контролерами. Метод дає змогу отримувати переконання щодо наявності виробничих потужностей, обсягах складських приміщень, проведенні у період обстеження господарських процесів.

Лабораторні аналізи якості сировини, матеріалів, готової продукції і виконаних робіт - це метод фактичного контролю їх якісних ознак, виконуваний фахівцями за допомогою хімічних, біологічних речовин у спеціалізованих установах, коли визначити якісні ознаки іншими методами контролю неможливо.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво - метод фактичного контролю, який полягає у проведенні господарської операції у таких самих умовах, у такому порядку і в такій самій технологічній послідовності, в якій зазвичай здійснюються аналогічні процеси з метою підтвердження фахівцями достовірності правильного нормування і нормативів витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції за фактом обсягів будівельно-ремонтних робіт.

Хронометраж робочого часу — метод фактичного контролю, під час якого фіксують значення фактичних затрат праці на виконання певних господарських операцій. Результат виміру робочого часу і розмір його оплати використовують для оптимізації технологічних процесів, калькулювання та оцінки ефективності виробничих процесів,

Отримання письмових пояснень використовується разом з іншими методами фактичного і документального контролю. Пояснення допомагають перевірити достовірність даних, відображених у документах, виявити підробки, встановити реальні події та їх учасників тощо.

Аналітичні методи фінансового контролю:

- порівняння;

- використання відносних і середніх величин;

- балансовий метод;

- метод ланцюгової підстановки;

- факторний, аналіз;

- техніко-економічний розрахунок;

- інші.