Розрахунки акредитивами 6 страница

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених П(С)БО 7. Тобто це додатково понесені витрати на транспортування і підготовку об'єкта основних засобів до експлуатації.

Якщо об'єкт основних засобів надходить на підприємство у вигляді внеску до статутного капіталу, то первісна вартість об'єкта основних засобів на момент прийняття на баланс дорівнює його справедливій вартості, погодженій з засновниками (учасниками). Додатково понесені при цьому витрати на транспортування і підготовку об'єкта основних засобів до експлуатації також включаються в його первісну вартість.

При переведенні оборотних активів (товарів, готової продукції тощо) до основних засобів первісна вартість основних засобів дорівнює собівартості цих активів, яка визначається відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" і 16 "Витрати".

Основні засоби можуть надходити на підприємство також у результаті обмінної (бартерної) операції або обміну з частковою оплатою коштами. Відповідно до П(С)БО 7 у цих випадках оцінка основних засобів залежить від того, обмін якими об'єктами мав місце: подібними або неподібними об'єктами.

Подібні об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об'єкта не може перевищувати його справедливої вартості.

Первісна вартість основних засобів може змінюватись у таких випадках:

• внаслідок переоцінки;

• у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів;

• в результаті додаткових витрат, понесених підприємством після надходження об'єкта основних засобів.

Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

4. Машини та обладнання.

5.Транспортні засоби.

6. Інструменти, прилади та інвентар (меблі).

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

2.Документування господарських операцій з руху основних засобів

Форми первинних документів для обліку основних засобів затверджені наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 і введені в дію з 1 січня 1996 року.

Надходження об'єктів в експлуатацію оформлюється актом прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми ОЗ-1. Акт складає приймальна комісія, призначена розпорядженням або наказом керівника підприємства, на кожний окремий інвентарний об'єкт. До акта додають всю необхідну технічну документацію, акт підписується усіма членами комісії і затверджується керівником підприємства. В Акті обов’язково вказують первинну вартість об¢єкта, коротку технічну характеристику, інвентарний номер, місце експлуатації тощо.

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми ОЗ-1 з астосовують також для того щоб:

оформити внутрішнє переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, ділянки) до іншого;

відобразити вибуття зі складу основних засобів при передачі їх іншому підприємству (за плату, безоплатно чи за договором оренди).

При введені в дію відремонтованого (реконструйованого чи модернізованого) об’єкта оформляється “Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів” (ф. ОЗ-2).

Вибуття об'єктів основних засобів оформляють актом списання основних засобів форми ОЗ-3, а списання автотранспортних засобів форми ОЗ-4. Вони складаються комісією і є свідченням недоцільності подальшої експлуатації об'єктів.

Акти складають у двох примірниках: перший для бухгалтерії; другий для матеріально відповідальної особи. В актах відображають первинну вартість об¢єкта, що вибуває, суму нарахованого зносу, залишкову вартість, причину вибуття об¢єкта (ліквідація внаслідок повного зносу, аварійного стану тощо), витрати, пов¢язані з вибуттям об¢єкта, а також результат від списання об¢єкта тощо.

3.Аналітичний та синтетичний облік основних засобів

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього абоокремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чивідокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному інвентарному об’єкту. Кожному інвентарному об’єкту обов’язково присвоюється інвентарний номер, який наносять на об’єкт і зазначають у документах і реєстрах з обліку об’єктів.

Аналітичний облік об’єктів ведеться в інвентарних картках форми ОЗ-6, які відкривають на кожний інвентарний об’єкт або групу однотипних об’єктів, що мають однакову вартість, введенні в експлуатацію в один час і перебувають в одному підрозділі підприємства.

Інвентарні картки відкривають на основі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) форми ОЗ-1.

У картках записують: № картки, дату заповнення, назву об’єкта, норму амортизації, інвентарний номер, коротку характеристику, первинну вартість, при вибутті об’єкта обраховують доходи та витрати по списанню, а протягом терміну експлуатації записують суми, на які збільшилась вартість в наслідок добудови, реконструкції тощо.

На однотипні об¢єкти невеликої вартості (інструменти, виробничий і господарський інвентар тощо), що надійшли на підприємство в одному місяці і будуть експлуатуватися в одному підрозділі, а також мають однаковий строк корисного використання, можна відкривати одну загальну інвентарну картку.

Інвентарні картки реєструють в інвентарних описах форми ОЗ-7 де їм присвоюють номер.

Зареєстровані картки зберігають у картотеці основних засобів, яка зберігається у бухгалтерії. Картки групуються за видами (за групами), місцями експлуатації тощо.

При вибутті об’єктів до картки записують номер акту списання основних засобів форми ОЗ-3, розраховують результат ліквідації та вилучають із картотеки. Після відміток у реєстрі форми ОЗ-7 картку додають до документів по списанню об’єктів.

За місцями експлуатації аналітичний облік об’єктів ведуть у інвентарних списках основних засобів форми ОЗ-9.

За даними інвентарних карток у кінці місяця заповнюють картки руху основних засобів форми ОЗ-8, які ведуться у розрізі груп основних засобів. Дані цих карток є аналітичними відомостями, тому їх загальний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетичного обліку.

Синтетичний облік

Усі витрати підприємства на придбання або створення основних засобів, що включаються до їх первинної вартості, характеризуються як капітальні інвестиції і відображаються по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» відповідного субрахунку 151 «Капітальне будівництво» або 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». По кредиту цих субрахунків відображається зменшення понесених підприємством витрат у зв¢язку з введенням в дію або прийняттям в експлуатацію відповідних активів.

На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства, в тому числі вартість устаткування, що підлягає монтажу у процесі будівництва; авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами об¢єктів основних засобів, крім об¢єктів будівництва та основного стада.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, а також за окремими об¢єктами капітальних вкладень (інвентарними об¢єктами). При журнальній формі обліку для аналітичного обліку капітальних інвестицій призначена Відомість 4.1.

Для синтетичного обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів призначено рахунок 10 “Основні засоби”. За дебетом рахунка10 “Основні засоби” відображається надходження основних засобів на баланс підприємства за первісною вартістю, сума витрат на поліпшення основних засобів, сума дооцінки основних засобів; за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі, ліквідації, сума уцінки основних засобів тощо.

До рахунку 10 “Основні засоби” відкриваються субрахунки, назва яких відповідає найменуванню груп основних засобів згідно П(С)БО 7 “Основні засоби”.

При журнальній формі обліку для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, нарахування зносу та для відображення капітальних інвестицій призначений Журнал 4, який складається з двох розділів:

розділ І. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19);

розділ II. Облік капітальних та фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35).

Записи у Журнал 4 здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів:

акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

акт списання основних засобів;

розрахунок амортизації тощо.

У першому розділі Журналу 4 відображається:

вибуття основних засобів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом;

сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків основних засобів;

сума нарахованої амортизації;

сума збільшення зносу основних засобів внаслідок їх дооцінки та зменшення корисності.

У другому розділі Журналу 4 відображаються капітальні інвестиції (введення в дію основних засобів, вибуття капітальних інвестицій внаслідок продажу, уцінка тощо).

4.Синтетичний облік надходження основних засобів

Придбання об¢єктів основних засобів за грошові кошти

Відображення у бухгалтерському обліку таких операцій розглянемо на прикладі придбання підприємством верстата, що не потребує монтажу. Вартість верстата – 24000 грн. (у т.ч.ПДВ – 4000 грн.).

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
1.	Отримано верстат від постачальника	152 «Придбання (виготовлення) ОЗ»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
2.	Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
3.	Проведено оплату постачальнику	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»
4.	Оплачено послуги транспортної організації з доставки верстата	371 «Розрахунки за виданими авансами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»
5.	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	644 «Податковий кредит»
6.	Відображено вартість транспортних послуг, пов¢язаних із придбанням верстата	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	371 «Розрахунки за виданими авансами»
7.	Відображено суму ПДВ	644 «Податковий кредит»	371 «Розрахунки за виданими авансами»
8.	Введено в експлуатацію верстат (20000 грн. + 1500 грн)	104 «Машини та обладнання»	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

Безоплатне отримання основних засобів

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Відображена вартість безоплатно одержаних основних засобів	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	424 "Безоплатно одержані необоротні активи"
	Витрати на транспортування і монтаж безоплатно отриманих основних засобів	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування і монтаж	641 "Розрахунки за податками"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками'"-
	Проведено оплату за транспортування та монтаж	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	31 "Рахунки в банках"
	Зарахування безоплатно одержаного об'єкта до складу основних засобів	104 "Машини та обладнання"	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

Отримання основних засобів в рахунок внесків до статутного капіталу

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Відображена сума зареєстрованого статутного капіталу згідно з установчими документами	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
	Отримано від учасника об'єкт основних засобів	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	46 "Неоплачений капітал"
	Витрати на транспортування і монтаж вказаного об'єкта основних засобів	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування і монтаж	641 "Розрахунки за податками"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Проведено оплату транспортування та монтажу	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	31 "Рахунки в банках"
	Введено в дію об'єкт основних засобів, який внесено до статутного капіталу	104 "Машини та обладнання"	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

Будівництво основних засобів

При підрядному способі будівельно-монтажні роботи виконуються згідно з підрядним договором (контрактом) з оплатою їх кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядниками за виконані і прийняті за актами роботи. Для цього застосовуються такі документи первинного обліку як: Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-2В) і Довідка про вартість виконаних робіт і витрат (ф. КБ 3).

Виходячи з цього, забудовник вартість виконаних і прийнятих за актами будівельно-монтажних робіт відображає в обліку по дебету 151 «Капітальне будівництво» і по Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» таким же записом відображається вартість придбаних об¢єктів основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, деякі вертати, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар тощо).

Обладнання, що потребує монтажу та будівельні матеріали обліковуються у складі виробничих запасів. Їх придбання в бухгалтерському обліку відображається по Дт 205 «Будівельні матеріали» і по Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Передача будівельних матеріалів та обладнання для його подальшого монтажу відображається по Дт 151 «Капітальне будівництво» та по Кт 205 «Будівельні матеріали» після підтвердження їх використання і монтажу на об¢єктах будівництва.

Витрати на будівництво об¢єктів відображають на субрахунку 151 «Капітальне будівництво» за статтями наростаючим підсумком з початку будівництва до моменту введення об¢єкта в експлуатацію. За даними субрахунка 151 «Капітальне будівництво» обчислюють фактичну собівартість (інвентарну вартість) закінчених об¢єктів будівництва. Введення в експлутацію кожного об¢єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф.№ ОЗ-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на закінчені об¢єкти, а також здійснюються зарахування останніх на баланс до складу основних засобів.

При господарському способі будівництва витрати на капітальні інвестиції підприємство – забудовник відображає по Дт 151 «Капітальне будівництво» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків витрат.

Первинна вартість об¢єктів, збудованих господарським способом, включає:

вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) сторонніми спеціалізованими підприємствами;

вартість обладнання, що потребує монтажу;

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

накладні витрати, пов¢язані з будівництвом об¢єкта;

інші витрати, безпосередньо пов¢язані з будівництвом об¢єкта (отримання дозволу і відведення будівельного майданчика; пошукові роботи на майданчику; проектні роботи; оплата фахових послуг, наприклад, архітекторів, геодезистів тощо).

Переведення оборотних активів до основних засобів

При переведенні оборотних активів (товарів, готової продукції тощо) до основних засобів первісна вартість основних засобів дорівнює собівартості цих активів, яка визначається відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" і 16 "Витрати" (п. 11 П(С)БО 7).

Така операція в бухгалтерському обліку відображається з використанням відповідного субрахунку рахунку 15 "Капітальні інвестиції":

Надходження основних засобів з власного виробництва:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції ”

Кредит 26 “Готова продукція ”

Кредит 23 “Виробництво ”

Придбані для перепродажу основні засоби, вирішено використовувати у власному виробництві:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції ”

Кредит 28 “Товари ”

Введено в дію об’єкт основних засобів:

Дебет 10 “ Основні засоби ”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції ”

5.Облік зносу (амортизації) основних засобів

Амортизація є систематичним розподілом первинної чи переоціненої вартості необоротних активів за мінусом їх ліквідаційної вартості протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою амортизації, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активів.

Знос і амортизація — взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період.

У фінансовому обліку амортизується будь-які основні засоби, що перебувають на балансі підприємства у тому числі виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані.

Нарахування амортизації провадиться щомісяця за кожним об¢єктом окремо.

Амортизується первинна вартість основних засобів з урахуванням поліпшень, які призвели до зростання економічних вигід від використання об¢єкта.

Використовується будь-який із 6 методів нарахування амортизації основних засобів на вибір. При цьому до різних об¢єктів можуть застосовуватися різні методи амортизації. Підприємство вправі змінювати метод нарахування амортизації протягом періоду експлуатації об¢єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, що наступає за місяцем введення об¢єкта в експлуатацію, і припиняється в місяці, наступному за виведенням об¢єкта зі складу основних фондів. Якщо змінюється метод амортизації, новий метод повинен застосовуватися з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

У випадку реконструкції, модернізації, побудови, дообладнання і консервації об¢єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється.

Амортизація основних засобів матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

6) Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Дляузагальнення інформації про нараховану амортизацію призначено рахунок 13 “Знос необоротних активів”, за кредитом якого відображають нарахування амортизації, за дебетом зменшення суми зносу.

У таблиці наведено всі методи амортизації основних засобів згідно з П(С)БО 7.

№ п/п	Метод амортизації	Формула розрахунку суми амортизації на місяць	Умовні скорочення
1.	Прямолінійний	Ам = Ас: С: 12	Ам – сума амортизації на місяць; Ас – Вартість об¢єкта, що амортизується; С – термін корисного використання об¢єкта; О(П) – залишкова вартість об¢єкта на початок звітного року або первинна вартість на дату початку нарахування амортизації; Г – річна норма амортизації; n – кількість років корисного використання Об¢єкта; Л – ліквідаційна вартість об¢єкта; П – первинна вартість об¢єкта; К – кумулятивний коефіцієнт; nк - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного терміна використання об¢єкта; n1 – сума кількості років корисного використання об¢єкта; Ф – фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг); ПС – виробнича ставка амортизації; Оn - загальний облік продукції (роб,посл.), які підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об¢єкта ОЗ
2.	Зменшення залишкової вартості	Ам = О (П) х Г: 12, де Г = 1 - - n √ Л П
3.	Прискореного зменшення залишкової вартості	Ам = О (П) х Г: 12, де Г = 2 х 1: С
4.	Кумулятивний	Ам = Ас х К: 12, де К = nк : n1
5.	Виробничий	Ам = Ф х ПС, де ПС = Ас: Оn
6.	Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації ОЗ, передбачені податковим законодавством.

Кореспонденція рахунків

№ п/п	Зміст операції	Проводка
Дебет	Кредит
1.	Нарахування амортизації	23 «Виробництво»	131 «Знос основних засобів»
91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
39 «Витрати майбутніх періодів»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
Тощо
2.	Списання нарахованого зносу при вибутті основних засобів	131 «Знос основних засобів»	10 «Основні засоби».

6.Облік переоцінки основних засобів

Переоцінка основних засобів – це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно з П(С)БО “Об’єднання підприємств” справедлива вартість – це сума, за якою можуть бути обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для основних засобів конкретизовано порядок визначення справедливої вартості.

Об’єкт визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
Земля	Ринкова вартість
Будівля	Ринкова вартість
Машини	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Устаткування	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Інші основні засоби	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

Як бачимо, у більшості випадків справедлива вартість основних засобів – це їх ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна отримати:

з відомостей заводів-виробників;

з прайс-листів посередників;

з періодичних видань;

безпосередньо на ринку;

в агенствах нерухомості, у експерта-оцінювача;

зі збірників цін (що видаються, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

у міському відділі цін.

Зазначимо, що при великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об’єкта основних засобів це – трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації наведена вартість нових основних засобів; об’єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їх справедливої вартості є певною проблемою. У цьому випадку підприємств може використати методики, що застосовуються експертами-оцінювачами. На наступному прикладі покажемо одну з методик, яку, на думку автора, може застосовувати підприємство для визначення справедливої вартості.