Державне будівництво

Одночасно з рухом України до незалежності розгорнувся процес державного будівництва (тобто формування органів державної влади, вироблення концепції внутрішньої і зовнішньої політики).

Мета державного будівництва:

– зміна старої авторитарної системи управління державою;

– перехід від жорсткої однопартійної до плюралістичної багатопартійної системи;

– демократизація усіх сфер життя;

– реформування законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Важливіші заходи по державотворенню:

1. У травні 1990 р. орган вищої законодавчої влади (Верховна Рада України (12.6.)) почав працювати у парламентському режимі (тобто з тривалістю сесії по 60 робочих днів).

2. 24 серпня 1991 р. був прийнятий Закон про збройні сили України.

3. Невдовзі після прийняття Акту проголошення незалежності Верховна Рада внесла зміни і доповнення до Конституції стосовно суверенітету і назви держави – Україна, прийняла Закон про правоспадкоємність України.

4. 8 жовтня 1991 р. – Закон про громадянство.

5. 1 листопада 1991 р. ухвала Декларації прав національностей України.

6. 4 листопада 1991 р. – Закон про кордони.

7. Був введений інститут Президентства.

8. Рада міністрів була перетворена у Кабінет міністрів, підпорядкований Президенту.

9. Деякі міністерства скасовані, а інші значно розширилися, змінивши свої функції (наприклад, як Міністерство закордонних справ), утворилися нові міністерства – оборони, праці, економіки.

10. Затверджена державна символіка: 15 січня 1992 р. – гімн (“Ще не вмерла Україна”), 28 січня 1992 р. – синьо-жовтий прапор, 19 лютого 1992 р. – малий герб (тризуб).

11. У травні 1995 р. був прийнятий Закон про державну владу та місцеве самоврядування:

- на місцях з’явилася складова частина центральної державної влади – обласна державна адміністрація;

- змінилися органи місцевого самоврядування – з’явилися мери міст, які не призначаються, а обираються.

12. 1996 р. була прийнята Конституція України та сформований Конституційний суд.

13. Будувалися армія, Національна гвардія, прикордонні війська, військово-морський флот, митниця, податкова служба.

14. Почала формуватися самостійна внутрішня і зовнішня політика, принципи якої сформульовані в Конституції і знайшли конкретне втілення в законах, яких тільки протягом 1991-1994 рр. Верховна Рада прийняла близько 450.

12.6. Верховна Рада України – законодавчий орган держави, однопалатний парламент. Складається з 450 депутатів (осіб, що уповноважені громадянами), які обираються безпосередньо виборцями на основі загального, вільного та прямого виборчого права строком на чотири роки.

Внутрішня політика базується на тому, що Україна – це демократична, соціальна і правова держава, тобто держава, в якій єдиним джерелом влади є народ, реально дотримуються конституційно-правові норми, діє система розподілу влади, практично захищені громадянські права та свободи, надається соціальний захист населенню. У зовнішній політиці Україна проголосила себе без’ядерною державою.

Однак, з розвалом СРСР авторитарна система була фактично замінена кланово-корпоративним чиновництвом, яке встановило загальний контроль над майже усіма сферами життя суспільства. Залишилася загальна залежність суспільства і особистості від держави та бюрократії.

Демократія в Україні поки що багато в чому декларативна, тобто зручна для тих, хто є при владі, і мало корисна для народу. Таким чином, всупереч Конституції є ознаки затвердження, так би мовити, неототалітарного кланово-корпоративного чиновницького режиму.