Іншим поділом є група прав, що забезпечують

1. природне існування фізичної особи

2. соціальне буття фізичної особи.

До першої групи входять:

1. Право на життя. Воно невід’ємне, особа має право захищати своє життя та здоров’я від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом. Медичні, наукові та інші досліди можуть провадитися лише щодо повнолітньої особи за її згодою. Евтаназія в Україні заборонена. Стерилізація може відбуватися лише за згодою повнолітньої особи. За бажанням жінки можливе штучне переривання вагітності на терміні до 12 тижнів. До 28 тижнів можливе переривання вагітності в особливих випадках.

2. Право на усунення небезпеки життю та здоров’ю.

3. Право на охорону здоров’я. Здійснюється державними та іншими установами та організаціями.

4. Право на медичну допомогу. З 14 років – тільки за згодою особи. Повнолітня особа має право відмовитися від лікування. У надзвичайних випадках медична допомога надається без згоди фізичної особи, її батьків чи піклувальників.

5. Право на інформацію про стан здоров’я. У випадку, коли відомості про стан здоров’я можуть зашкодити лікуванню, зацікавлені особи чи лікарі мають право дати неповну інформацію, обмежити ознайомлення з медичними документами.

6. Право на таємницю про стан здоров’я. За місцем роботи чи навчання заборонено вимагати від особи інформацію про діагноз чи методи лікування.

7. Право на свободу.

8. Право на особисту недоторканість. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому поводженню чи покаранням, які принижують її честь та гідність. Фізичне покаранню батьків, опікунів чи піклувальників своїх малолітніх та неповнолітніх дітей заборонено.

9. Право на донорство. Повнолітня особа має право дозволити чи заборонити донорство її крові, клітин, органів.

10. Право на сім’ю, на опіку та піклування.

11. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Фізична особа має право отримувати інформацію про стан її довкілля, продуктів споживання та вимагати припинення діяльності по нищенню, забрудненню, псуванню довкілля.

До другої групи входять:

1. Право на ім’я.

2. Право на зміну імені. З 16 років особа має право на зміну свого імені, з 14 років – за згодою батьків чи піклувальників.

3. Право на використання імені в усіх сферах діяльності. Використання чужих імен в діяльності відбувається лише за згодою власників імен (крім ЗМІ).

4. Право на повагу гідності та честі.

5. Право на повагу померлого – шанобливе ставлення до тіла, місць поховання.

6. Право на недоторканість ділової репутації.

7. Право на індивідуальність – збереження власної національної, релігійної, культурної, мовної самобутності, вільний вибір форм діяльності.

8. Право на особисте життя та його таємницю.

9. Право на інформацію. Особа має право вільно збирати, отримувати, використовувати та поширювати інформацію (крім конфіденційної та державних таємниць).

10. Право на особисті папери та розпорядження ними. Інформація з особистих паперів допускається до оголошення лише за згодою власника паперів чи особи, особисте життя якої вони висвітлюють. (Крім паперів, переданих в фонди бібліотек чи архівів).

11. Право на таємницю кореспонденції. Опублікування листів, телеграм, телефонних повідомлень та іншої кореспонденції дозволяється лише за згодою адресата та автора (за виключенням окремих випадків з дозволу суду).

12. Захист інтересів фізичної особи при проведенні зйомок. Зйомка проводиться лише за згодою особи крім зйомок на вулицях та масових публічних заходах.

13. Охорона зображення. Відтворення зображення особи можливе лише за її згодою, крім випадків, коли вона позувала за плату.

14. Право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості.

15. Право на вільне місце проживання та на недоторканість житла.

16. Право на вибір роду занять.

17. Право на свободу пересування. До 14 років – за згодою батьків чи опікунів. З 16 років – право на вільний самостійний виїзд за кордон та повернення на Україну.

18. Право на свободу об’єднання.

19. Право на мирні зібрання.

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права судом, самозахистом у формі визнання права, поновлення права, відшкодування збитків та моральної шкоди чи спростуванні недостовірної інформації, припинення або зміна правовідносин.