Материалы для учителя: презентация с портретами известных мастеров; наглядные пособия (поэтапное построение головы мальчика, мужчины и старика); бумага, карандаш и ластик. 7 страница

Пройшло багато часу. Вздовж правого берега Дніпра їхали два хороб- рих лицарі: Аскольд і Дір. Вони побачили гарне місто над рікою, і воно їм дуже сподобалося. Тому ввійшли до нього і сказали киянам: «Ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити від нападників чужих племен, щоб ви спокійно могли обробляти землю, торгувати та їздити по Дніпру на пів- день до Царгорода і на північ до Новгорода. За це ви будете платити нам малу данину, щоб було за що утримувати військо для рідної землі».

Жителі Києва радо згодилися на те, і Аскольд та Дір панували як пер­ші князі. Свою державу вони поширили на всі ті села, містечка і міста, що вже тоді постали довкола Києва. Вони зібрали стільки війська, що не тіль­ки могли боронити свою державу від нападів чужих племен і чужих князів, але й самі йшли з військом на сусідні краї, навіть аж до грецької столиці — Царгорода.

Зараз Київ — сучасне промислове місто, столиця нашої держави. Тут багато заводів, шкіл, музеїв, пам'ятників. Це історичний та політич- ний центр України. Історичний, бо збереглося багато пам'яток минуло- го. Політичний, бо в Києві знаходиться резиденція Президента, працює уряд, Кабінет Міністрів, проходять засідання Верховної Ради.

І сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітек- турою будинків і мостів. Але тобі варто знати, що багато пам'яток старо- вини не збереглося до наших днів. Такі колись прекрасні київські річки, як Либідь, Почайна, Дарниця, вже давно не милують людей своєю кра­сою або й зовсім зникли...

РІДНЕ МІСТО МОЄ...

Місто мого дитинства, Рідний Києве мій! Матір, купіль, колиска, Місто надій і мрій. Сиві Дніпрові хвилі Плинуть з глибин віків... Либідь отут ходила, Щек, і Хорив, і Кий. В горах оцих легенди З давніх живуть часів. Древня земля Олега... Ось ти в усій красі! Славне, стрімке, барвисте Місто моїх надій. Берег мого дитинства — Дарниця і Поділ...

...Нам ще жити і жити! Ми — майбутнє твоє. Як тебе не любити, Рідне місто моє!

(В. Бутрім)

Найкрасивіша вулиця Києва — Хрещатик. Широкий, просторий, із зеленими алеями каштанів.

Хіба можна повірити, що там, де простягнувся Хрещатик, у давни- ну був глибокий яр, посередині якого протікав струмок, а навколо шумів густий ліс? Яр цей називався Хрещатим. Від нього і пішла назва цент­рально! вулиці Києва.

Розгляд у підручнику ілюстрацій «Сучасний Київ».

Робота з підручником. Читання учнями «Легенди про Київ».

Складання невеличкої розповіді про своє місто (село).

Як називається центральна вулиця?

Які історичні пам'ятки є на твоїй малій Батьківщині?

У Києві було дуже багато князів. Але найбільш могутнім був князь Мономах...

Читання в підручнику вчителем «Повчання князя Мономаха».

Підсумок уроку

Сьогодні ми багато дізналися нового. Наші подорожі славним Киє- вом будуть продовжуватися. Про Київ ви зможете прочитати ще багато- багато цікавого. (Перегляд виставки додатковоїлітератури.)

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Скласти невеликий кросворд «Київ» (за допомогою дорослих).

УРОК 29

Тема. Весна. Рослини навесні. Охорона здоров'я навесні

Мета: виявлення змін, що сталися навесні в неживій природі, в жит­ті рослин, у праці людей; з'ясування причин, що зумовлюють ці зміни; охорона здоров'я навесні; розкриття значения перебування на свіжо- му повітрі для зміцнення й охорони здоров'я; розширення понять дере­ва, кущі, трав'янисті рослини; розвиток спостережливості учнів; складан- ня календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Тип уроку: урок-екскурсія.

Хід УРОКУ

Підготовка учнів до екскурсії

Діти, яка настала пора року? Які ви знаєте весняні місяці? (Від­повіді дітей.)

А чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Березень своє перше ім'я — мартус — одержав на честь бога пастухів і хліборобів Марса. Наші предки називали його сухій, березень (починаєть- ся сокорух у березні), березоль, марець.

Квітень (апріль) своєю назвою зобов'язаний латинському слову «апе- ріре» (відчиняти, відкривати). В українській літературі вона з'явилася у XVI ст., а в побуті — значно раніше. Вживались також такі назви: апріль, цвітень, красенець (краснець), квітень, водолій, дзюрчальник, снігогін.

Травень — це сезон цвітіння трав і квітів. На Україні він мав й іншу назву — май (від імені римської богині природи Майї). У народі побутують такі назви: соловейків, росяник, грозовик, дощовик, зеленошумний, п'янкий.

От ми й помандруємо в парк до весняних місяців.

Проведення екскурсії

У парку діти читають вірш Н. Забіли «Весна».

Ось іде весна степами, Перелогами, горбами... Де не ступить — з-під землі Лізуть паростки малі. Як опустить вниз правицю — Зеленіє скрізь травиця. Як лівицю підведе — Всюди листя молоде. На берізку гляне зблизька — У сережках вся берізка, До верби торкнеться — ба! — В білих котиках верба. А підійме руку вгору — До блакитного простору З кожним помахом руки Линуть з вирію пташки. Розцвітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти. Все зелене, молоде... За весною літо йде.

Отже, ми вже говорили, що перший весняний місяць має кілька назв. Пояснюється це природно. В березах починає рухатися сік, тож і ка- жуть: місяць-соковий; він і березоль, бо на березах розпускаються бруньки; він і сухий — де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. На осонні капіж, розтає сніг, темнішає дорога, на полях з'являються перші проталини, парує земля. А народ примічає: довгі бу- рульки — на затяжну весну. 21 березня — день весняного рівнодення. Піс- ля цього день продовжує збільшуватись, а ніч зменшуватись.

Вільха вкривається пилковим серпанком, підростає підбіл, квітує підсніжник. Це — справжні посланці тепла. Крони у беріз почервоніли, а кора осики стає зеленою. Розпочинається сокорух насамперед у клена. Красуня-береза у цьому відстає від нього на два тижні. Уже в кінці бе­резня — на початку квітня на осонні можна побачити метеликів-лимон- ниць і кропив'янок.

У наших краях настала і пташина весна: граки прилетіли — перші та- ловини на поля принесли, малинівки з'явились — струмочки заспівали, жайворонки над полями закружляли — трава зазеленіла.

Яку ж користь приносять птахи?

Які птахи ще до нас прилетять?

Як поводяться в березні тварини?

Що роблять садівники у садах?

А тепер зірвіть по «листочку» (заздалегідь розвішані паперові лис­точки) з берізки і прочитайте березневі приказки й прикмети.

Проліски — очі березня.

У березні курка нап'ється води з калюжі.

Як березень не хмуриться, а вже весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

Ворони купаються ранньою весною — до тепла.

Червоний колір Місяця у березні — ознака швидкого похолодання,

посилення вітру, але ненадовго.

Сніг навесні тане з північної сторони мурашника — літо буде теп­лим.

Якщо рання весна щедрить інеєм — на хорошу погоду.

Давайте «помандруємо» у місяць квітень. Уявіть собі: цвітуть си- ньоокі проліски, золоті кульбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади ук- вітчуються білим та рожевим цвітом — настав місяць квітень. Давньо- руська назва цього місяця «цвєтень». За непостійність погоди давні ру- сичі називали цього примхливця «парильник», «шилокрут». Сонце, сніг і дощ бувають вперемішку. Куди не глянь — скрізь вода: настав час вес- няної повені. А які прикмети квітня знаєте ви? (Відповіді дітей.) Перед- бачати, якою буде весна,— важливо для хлібороба, адже від цього зале- жатиме час проведення весняних польових робіт.

Які роботи проводяться в полі весною у квітні? (Розповіді дітей.)

З'явились підсніжники — час орати. Зацвіла осика — сій морк- ву, черемха — час висаджувати картоплю. Розпускається листя на бе- резі — треба сіяти овес. До появи листя на дубі не варто сіяти пшеницю, коли ж трава вже добре проросте, настає час для гречки.

Багатий квітень на трав'янисті рослини. З'явились метелики. Повер- таються додому птахи.

Зірвіть із клена по «листочку» і прочитайте квітневі приказки і при­кмети.

Квітневі струмки землю пробуджують.

Квітень багатий водою.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Вода у квітні на лузі — сіно в копиці.

У квітні вітер із південного заходу — чекай тривалої погоди.

У квітні ранковий туман віщує гарну ясну погоду.

Якщо у квітні кропивниця сідає на вулики, буде медовий місяць.

Гроза на початку квітня — на тепле літо.

Ранній обліт бджіл — на красну весну.

Жайворонок з'явився — до тепла, а зяблик — до холоду.

Третій весняний місяць — травень. Назва цього місяця відбиває весняне буяння трав. У Древній Русі цей місяць ще називали мур (мура­ва), рослинник. А в Греції його нарекли на честь богині гір Майї. З грець- кої Майя — мати-годувальниця.

А які прикмети травня ви знаєте? (Розповіді дітей.)

Поспостерігайте: якщо береза розпустилась раніше за вільху, то можна чекати гарного теплого літа з короткочасними рясними дощами. І, навпаки, якщо вільха розпустилась раніше за березу, літо буде холод- ним і дощовим.

У травневій природі багато цікавого... Розквітла верба. Листя на де- реві ще немає, а гілки суцільно уквітчані жовтими пухнастими кулька­ми. Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою зранку до вечора гу- дуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Дикорослі трави допов- нюють нашу їжу вітамінною зеленню. Серед них знайдете й такі, з яких можна зварити борщ, юшку, кашу, приготувати салати, смачні напої. Це щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців з'явились пташенята.

Як треба поводитись в цей час у лісі? (Відповіді дітей.)

А тепер зірвіть «листочки» з вербички і прочитайте травневі при- казки і прикмети.

Травень — пора цвітіння.

Як на дощ багатий май — щедрий буде урожай.

Дощ у травні хліба піднімає.

Холодний май — буде каша й коровай.

Травень ліси прикрашає, літо в гості чекає.

Ластівка прилетіла — скоро грім загримить.

Перший весняний грім — на ясний день.

Хрущів багато — на посуху.

Якщо на воді річок та озер розстелилося листя білого латання, замо- розків не буде.

Якщо загули бджоли над горобиною, то це означає, що скоро кінець весни і починається літо.

Діти, заплющте очі і послухайте весняні голоси, вдихніть чисте про- холодне повітря, відчуйте запах першої зелені. Весною люди висаджують дерева, кущі, квіти. Тож давайте і ми допоможемо рідній природі.

Про які прикмети весни ви дізналися на екскурсії?

Повернення в клас

Бесіда з учнями.

Поміркуйте. Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?

Розкажіть, як ви зустрічаєте весну. (Скористатися матеріалом підруч­ника (С. 114-115).)

Із кожним весняним днем стає тепліше. Скрізь торішнє листя про- биваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.

Дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацві- тають.

Робота з підручником (С. 117).

Які рослини, що зображені на малюнку, ростуть там, де ви живе­те? Які з цих рослин занесені до Червоної книги України?

(Показ Червоної книги і рослин, які занесені в Червону книгу України.)

Складання календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Підсумок уроку

Зачитування вірша з підручника «Прийди до нас, весно».

Під час зустрічі з прекрасними квітками королеви весняної Флори майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не нари- вайте даремно оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще по- милуйтеся ними в природі, а на згадку візьміть одну-дві квіточки. Тим до- рожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рід- ної землі.

За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти й чарівні кон- валії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозо- ра зелень повсюдно й щільно укриває землю. Тріумфальний похід зе- лен-квіту триватиме всю весну, славлячи її й співаючи усім на весь голос: «А вже весна, а вже красна!».

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Дібрати вірші, приказки про весну.

УРОК 30

Тема. Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета: з'ясування змін у житті комах, птахів, звірів; навчитись бачи- ти красу рідної природи, цінувати її і берегти; вміти фантазувати, розви­вати уяву в дітей; виховувати повагу до природи; розробка проектів (на вибір) «Колекціонуємо клички тварин», «Ластівка сільська».

Обладнання: предметні картинки із зображенням тварин, птахів.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Відгадайте загадку.

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна.

Відгадали? Я —... (Весна).

Повідомлення теми і мети уроку

Яка зараз пора року?

Сьогодні ясно світить сонечко. А скажіть мені, будь ласка, які ж змі- ни відбулись у довкіллі з приходом весни?

Як ви гадаєте, якою буде тема нашого уроку?

Так, «Тварини навесні».

Пояснення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Настала весна. Сонце піднімається все вище, дужче пригріває. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках по­чала скресати крига. Рівень води у водоймах піднімається (підвищуєть- ся). Повітря ще холодне.

Із кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев першою прокидається вільха, після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, потім зацвітають.

Розгляд ілюстрації в підручнику (С. 122).

Із настанням весни, з появою рослин і комах у сади і ліси пере- селилися птахи, які зимували поруч з нами. З теплих країв повернулися шпаки, зозулі, ластівки, стрижі, солов'ї, лелеки...

У них багато турбот. Птахи будують гнізда, відкладають у них яйця і виводять пташенят. Налякані птахи можуть залишити своє гніздо, і тоді пташенята загинуть.

Не руйнуй пташиних гнізд! Руйнівники гнізд — вороги природи. Охо- роняй птахів! Пташкам потрібна допомога цілий рік.

Довідка пошуковців.

Я надаю слово нашим пошуковцям. Вони розкажуть, яких птахів український народ вважає своїми оберегами.

Люди вважають оберегом малесеньку пташку — солов'я. Прилі- тають вони навесні в травні, а відлітають у серпні. Соловей — це сим­вол радості. Іноді соловей, як і зозуля, віщує долю. Пісня солов'я — оз- нака щастя оселі, біля якої він співає. Лихом вважається розорення гніз- да солов'я.

Зозуля мешкає в лісах України. Раніше, коли люди чули спів зо- зулі, то питали: «Зозулю, зозулю, скільки років залишилось мені жити?» У відповідь вони чують «ку-ку». Скільки разів вона прокує, стільки років і буде жити людина. Зозуля — символ жіночий, материнський. Вбити зо­зулю вважається великим злочином. Зозуля — добрий вісник. Якщо кує зранку, роздає щасливу долю, а коли співає на могилі — то втішає.

Гніздо лелеки — окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Ле- лечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини в народі: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруй- нує гніздо, накличе на себе лихо: «Зруйнуєш лелечине гніздо — згорить хата». Майже кожна людина мріє, щоб біля її хати оселився лелека.

Про цих птахів існує багато легенд.

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. При­летів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що ста­ли, мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці і поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був перед ними і виводив своїх малят.

Розповідь вчителя.

Із початком весни пробуджуються ведмеді, борсуки, їжаки. Змінюєть- ся колір хутра і в зайців, і в білок. Густе пухнасте зимове хутро навесні стає рідшим. У кінці зими і на початку весни у звірів народжуються малята.

Дорослі звірі оберігають їх, вчать добувати їжу.

Робота з підручником. Розгляд ілюстрацій із зображенням звірів.

Розробка проекту «Ластівка сільська».

У цьому проекті наш задум — якомога більше дізнатися про лас- тівку сільську. Щоб здійснити цей задум, треба подумати, які відомості про неї слід зібрати і хто це буде робити.

Ось про що потрібно дізнатися: на що подібний дзьоб, хвіст; колір пір'я: зверху (чорний), знизу (білий); колір горла і лоба (рудий); як вона літає; з чого будує гніздо, на що воно схоже; де його будує; чим вона жи­виться; чому відлітає до теплих країв; як ластівки відпочивають перед далеким перельотом; застереження тим, хто руйнує їхні гнізда; народні прикмети про ластівку; загадки.

Після того, як матеріал зібрано, домовтесь про його оформлення. Крім записів, можна використати листівки, власні малюнки, фотографії.

Для оформлення матеріалів візьміть окремий зошит або альбом для малювання.

7. Читання тексту в підручнику (С. 121 «Кроленята з Кролицею»).

На основі цього тексту розробити проект «Колекціонуємо клички тварин».

IV. Підсумок уроку

Тепер повна тиша й увага! Слухайте тільки мій голос. Я буду гово- рити від вашого імені про те, що можна побачити і почути в лісі.

Який чудовий світ лісу оточує мене! Я вдихаю чудове, прозоре, лісо- ве повітря. Мені легко й радісно. Мої знайомі дерева вітають мене ше- лестінням свого листя. Я торкаюся шершавого стовбура сосни, ніжно гладжу гілочки молодої ялинки, оксамитовим здається здалеку стовбур білосніжної берези.

Мої відчуття доповнюються різними звуками. Ось дятел відстукує свою телеграму азбукою Морзе. Довгохвоста сорока рознесла своїм кри­ком чергову плітку, а зозуля все кує довгії літа.

Тріск зламаної гілки змушує підняти голову. Швидко промайнула, як блискавка, руда білочка і заховалася в дуплі. Мабуть, куниця гналася за нею. Повільно я продовжую прогулянку по лісу. Мені легко, я чудово розумію і запам'ятовую все, що говорить вчитель.

Переливається і згинається на сонці гадюка. Два чорних ока їжачка уважно спостерігають за нею.

Руді мурашки, санітари лісу, тягнуть гусеницю, яка в багато разів біль- ша, ніж мурашка.

Гордо піднявши голову, прикрашену рогами, лось попрямував у лі- сову гущавину.

Час летить швидко, і вже треба повертатися додому, а ліс не відпус- кає і все вабить та вабить мене.

Ліс, я полюбив тебе і знаю, чому тебе треба берегти і охороняти. Я ще раз вдихаю чисте прозоре повітря і дякую тобі за твою користь і красу.

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Закінчити розробку проектів, підготуватися до їх презентації (групо- ва робота, за допомогою дорослих).

УРОК 31

Тема. Весняні свята. Мамин день

Мета: закріпити знання дітей про найріднішу, найдобрішу для всіх рідну матір; познайомити учнів зі святом вшанування матерів, розповіс- ти про виникнення цього свята; розвивати мову, мовлення, виховувати любов і шану до рідної неньки, любов до України. Підготовка:

Розучити прислів'я, вірші про маму.

Намалювати портрет мами.

ХіД УРОКУ I. Актуалізація знань

Послухайте і відгадайте загадки, і ви здогадаєтесь, про кого йти- меться сьогодні.

Хто вас, діти, міцно любить? Хто вас ніжно так голубить? І клопочеться всякчас Уночі і вдень про вас?

Хто для вас пісні співає, Хто в колисці забавляє, Гарні вам дає ляльки

І розказує казки?

А тоді, мої кохані, Коли ви і неслухняні, Пустотливі і ледачі,

Хто над вами гірко плаче?

Діти, в усіх-усіх на землі є матуся. Вона є у пташки, й у квітки, й у зайчика. Але ми сьогодні будемо говорити про наших рідних мам.

Яке свято всі відзначали на початку березня? (8 Березня)

Кого ми привітали? Як саме? 1-й учень

Восьме березня настало — Славне свято всіх жінок. Наші мами завітали На святковий наш урок.

2-й учень

Кожній мамі подарунки Готували малюки: Малювали їм малюнки, Вишивали килимки...

Ще й розписаний квітками Написали ми плакат: «Хай живуть хороші мами Всіх дівчаток і хлоп'ят!»

II. Виклад нового матеріалу

Дорогі діти, а незабаром у нас буде ще одне свято, яке відзначають люди всього світу,— День Матері. Це свято припадає на другу неділю трав- ня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами.

Американська жінка Анна Джервіс, яка втратила рідну матір через тяжку хворобу, звернулась до представників влади, щоб вони присвяти- ли один день у році особливому вшануванню матерів (1910 р.).

Союз українок Галичини звернувся до громади з пропозицією зроби­ти цей день святом і в Україні. Отже, у 1928 році започаткувалось святку­вання Дня Матері і в нас. Рідну землю ми теж називаємо матір'ю. День Матері — свято триєдине, бо ми вшановуємо рідну неньку, Божу Матір, матір-Україну.

Вірш (читає дитина).

ТРИ МАТЕРІ

Є у кожної дитини Матінка єдина, Та, що любить нас і дбає, Розуму навчає, Є у кожної дитини, Навіть сиротини, Наша мати солов'їна — Рідна Україна. І у кожному серденьку Є і буде жити

Божа Мати — наша ненька, Мати всього світу.

Чому ми Україну називаємо рідною ненькою?

Що таке сім'я?

А яка людина вам найдорожча?

Давайте перевіримо, які ви чуйні, виховані діти.

Чи знаєш ти день народження матері?

Чи помічаєш вдома речі, які лежать не на своєму місці?

Чи складаєш на місце свої речі?

Чи допомагаєш мамі прибирати?

3-й учень

Як ви з татом вітаєте матусю з днем народження?

Як можна ніжно назвати свою маму?

Діти, що означає бути хорошим сином і доброю донькою?

(Перегляд картини «Дружна сім'я».)

Ось так життя людини починається з мами, тата. Як ми їх нази­ваємо? (Предки, пращури)

Батьки і діти, діти і батьки — життєве вічне коло.

Дитина читає вірш.

Я дивлюсь на вас, мамо, Бо душа ваша — яблуня Золота, золота... Бо душа ваша явором, Як літа, як літа... Бо квітує в ній сонечко, Доброта...

Бо без вас світ навколишній — Сирота, сирота.

В народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям». А які прислів'я ви знаєте про матір?

При сонечку тепло, при матері добро.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема у світі ріднішого, як мати дитині.

У дитини заболить пальчик, а в матері — серце.

Мама, матуся... Скільки спогадів і тепла містить в собі це слово, бо називає людину, яка завжди для нас найдобріша. Її материнська лас­ка зігріває нас до старості.

Діти декламують вірші про маму.

й учень

Ось підсініжник нерозквітлий Виріс між беріз. Я його матусі рідній Із дібров приніс. І мене із ним так ніжно Мама обняла,

Що розквітнув мій підсніжник Від її тепла.

(Г. Вієру)

й учень

Я гілочку мімози Поставив на вікні. І квіточки маленькі Всміхаються мені! Велика таємниця Існує поміж нами — Цю гілочку мімози Я подарую мамі!..

(М. Пономаренко)

3-й учень

Підстружу я олівці, щоб виднілось чітко, І на чистому листку намалюю квітку. Не залишу на столі — завтра стану нишком І малюнок покладу мамі біля ліжка. Квітка синя, мов жива,— мамочці на свято. Буде в маминих очах радості багато.

(В. Крищенко)

Підсумок уроку

Діти, про кого ми говорили сьогодні?

Що нового дізналися?

Чому потрібно шанувати свою рідну неньку, любити Україну?

Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Моя матуся!».

УРОК 32

Тема. Весняні свята. Великдень

Мета: ознайомити учнів із народними звичаями, традиціями, що пов'язані з початком весняного календарного обрядового циклу; по- знайомити з символікою знаків на писанках; розвивати етичну самосві- домість, виховати кращі якості національного характеру, прагнення до відродження національної культури.

ХіД УРОКУ

Організаційна частина уроку

У ч и т е л ь

Задзвенів для всіх дзвінок — Час почати нам урок.

Повідомлення теми і мети уроку

Коли надворі тане сніжок, біжать веселі струмочки, на деревах буб- нявіють бруньки, повертаються з вирію птахи, то це означає, що до нас прийшла... (весна).

Засвоєння нового матеріалу

Із року в рік ми з великим нетерпінням чекаємо весну-чарівницю. Ми лічимо дні, виглядаємо, коли пташки з великого вирію принесуть вес- ну-красну. Чекаємо, коли вона прожене холод, устелить землю травич- кою зеленою, заквітчає квітами пахучими, а пташки наповнять гаї, ліси своїм голосистим співом.

Які ж весняні місяці ви знаєте?

Що ви знаєте про березень місяць?

Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, коли пробуджува- лась природа.

Астрономічна весна припадає на 20 березня.

Місяць березень має такі назви: березоль, март, капельник, проталь- ник, зимобор...

Які ви знаєте народні свята березня?

На 14 березня припадає Явдоха.

22 березня — Сорок Святих. В цей день жінки випікають 40 «жайво- ронків» або «голубків».

30 березня — Теплого Олексія. Цей день вважається весняним.

А які весняні свята будемо відзначати у квітні?

КВІТЕНЬ

Квітень — славний квітникар. Сонечко рясно Уквітчає нам календар Першим цвітом рястом. Космонавтам склав букет В їхній день на славу. В кошик на Великдень Писанки поставив.

(Т. Коломієць)

Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, ніж Воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйну- вання пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорбі за розп'ятим Христом. А світ- лого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великод- нем,— свято радості й добра, прощення ближнього.

Після Воскресної утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе сповнилося благодаті воскресіння, вхо- дять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй рідні.

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

У цей день прощають своїх ворогів, недругів.

Без чого не обходиться жоден Великдень?

Так, писанки освячують разом із паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним та друзям.

Що означає «писанка»? Від якого слова походить? (Від слова «пи- сати») (Підручник, С. 126 «Як пишуться писанки»)

Найвищим витвором народного мистецтва є ще один символ Ук- раїни — писанка.

Писанка — це розмальоване Великоднє яйце; це символ Сонця, жит­тя, безсмертя, весняного відродження, щастя, радості, добра.

В усіх народів світу яйце завжди було символом зародження життя, початком роду людського.

Писанка має дуже давню історію, її знаходили археологи при розкоп- ках стародавніх могил. Вчені доводять, що звичай писанкарства виник саме в Україні, а згодом він поширився і в інших країнах світу. Порів- няльний аналіз писанок різних народів доводить, що найкрасивішими є саме українські.

На думку вчених, символічних малюнків в українській писанці по- над сто. Кожен із них має своє значення. Кожен хрестик, кожна рисоч- ка на ній не вживалися безцільно, усі вони були знаками-оберегами, які захищали людину від усілякого зла.

Розписували писанки під час Великого посту, переважно жінки та дівчата, дуже рідко — хлопці і чоловіки. Найбільш поширеними візерун- ками є «кривулька» або «безконечник», що знаменує собою нитку жит­тя, вічність сонячного руху; «колесо» — знак безперервного відродження життя, образ безконечної Божої любові; «хрест» — символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу; «тригвер» — символ вогню, безсмертя, чоловічої та материнської сили; «дерево життя» — символ безперервного віднов- лення природи; образ Божої мудрості; «сонце» — символ світла і життя, символ Бога; «спіраль» — символ плодючості; «блискавка» — небесний вогонь, одночасно караючий й освячуючий, блиск Божої ласки; «граб- лі» — символ небесного дощу, символ благої вісті.

Писанки, фарбовані в один колір, називаються крашанками. Різни- ця між ними полягає не лише в способі розписування. Крашанка завж­ди була вареною або печеною, її використовували в їжу. Писанку ніко­ли не варили, аби не знищити в ній життєдайну силу, й ніколи не ви­користовували в їжу. Кожний колір мав своє значення. Так, червоний символізував радість життя, надію і любов; жовтий — місяць і зорі, урожай; блакитний — чисте небо, повітря і здоров'я; зелений — весну, буяння природи.

Наші пращури вірили в магічну силу писанки. Тому її дарували, особ­ливо на Великдень, дівчатам як ознаку кохання, хлопцям — як символ краси. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), кла­ли у домовину, на могили померлих родичів, лушпиння із писанки ки­дали «на щастя» на дах оселі.

Багато легенд та переказів існує в народі про писанку. Одна з них го­ворить про те, що світ наш буде існувати доти, доки пишуться на землі писанки. А коли люди перестануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь світ. Цей диявол живе під землею, прикутий ланцюгами до скелі. Щороку посилає він своїх слуг на землю, щоб вони перевірили, чи пишуться ще писанки і чи багато їх є. Якщо так, то затискають його залізні пута ще міцніше і втрачає він свою диявольсь- ку страшну силу, бо людська любов перемагає зло. Отака вона, малень- ка писанка, яка є справжнім символом нашої великої країни. Недаремно в далекій Канаді, в місті Вегревіль, де серед мешканців — 75 % українців, за проектом художника Павла Цимбалюка у 1981 р. створено пам'ятник першим українським поселенцям у вигляді 12-метрової писанки, що за розміром дорівнює триповерховому будинку. Цей пам'ятник, як і сама писанка, є ще одним з чудес світу.