Материалы для учителя: презентация с портретами известных мастеров; наглядные пособия (поэтапное построение головы мальчика, мужчины и старика); бумага, карандаш и ластик. 3 страница

Відгадайте загадку В. Бутрім.

ХТО НЕ ЗВІР? Все це хижаки: лисиця, Вовк, їжак, а ще й куниця, І сова, а також тхір.

Серед них один — не звір. (Сова — це птах.)

13. Робота з підручником (С. 35).

Проведення гри «Що нам треба знати й мати?» (С. 36).

Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини?

Упізнай їх на малюнках (С. 37). III. Закріплення вивченого матеріалу

1. Відповіді на запитання.

До якої природи належать тварини? Доведіть це.

Чим тварини відрізняються від рослин?

Що потрібне для життя тварин?

На які групи поділяють тварин залежно від того, чим вони жив- ляться?

На які групи поділяють тварин за участю в їхньому житті лю-

дини?

Яке значення тварин у житті людини?

Гра «Впізнай за описом».

Опишіть тварину за ілюстрацією так, щоб впізнати її.

Гра «Пастухи та мисливці».

Учні 1-го варіанта — «пастухи», 2-го варіанта — «мисливці». Учитель називає тварин. Якщо тварина свійська, то в долоні плещуть «пастухи», а дика — «мисливці». IV. Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Дібрати загадки про тварин лісу чи свійських тварин (за вибором).

УРОК 10

Тема. Людина — частина живої природи

Мета: формувати в учнів уявлення про людину, про особливість і не- повторність кожної особи; встановлювати подібності й відмінності між людиною і твариною; навчати учнів поважати своїх друзів.

Обладнання: таблиці; вірш В. Лучука «Горидуб»; загадка; гра; ситуа- ція морального змісту.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

Яка є природа? (Жива і нежива)

Хто належить до живої природи? (Звірі, птахи, комахи, люди)

Хто ж така людина? (Відповіді дітей.)

Вона найцікавіша у світі природи! Як і тварина, людина наро- джується, росте, розмножується, розвивається, старіє, помирає. Люди­на не може жити без води й повітря, без їжі, тепла, сонця.

Повідомлення теми уроку

Що спільного і відмінного між людиною і твариною? (Розповіді дітей.)

Людина розмовляє, читає, пише, ходить на двох ногах, думає, мис- лить, працює, пізнає світ, оцінює себе. Щоб робити все це, вона повин­на жити серед людей, спілкуватися з ними.

Що найперше тобі запам'яталось про себе? (Розповіді дітей)

Робота над новим матеріалом

Читання вірша «Горидуб» В. Лучука. (С. 39).

Робота над змістом вірша.

Відгадування загадки.

Хто вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері — на трьох? (Пояснення, розгляд малюнків С. 38.)

Без чого не можуть жити тварини і люди?

А чим між собою схожі люди? Чим же вони різняться?

Робота над малюнком (С. 40).

Словничок слів, які належать до людини як частини живої при- роди.

Ти — людина, живеш серед людей.

Як слід себе поводити, щоб бути схожим на людину?

Гра «Закінчи речення».

Якщо я ненавмисне зачепив перехожого, я повинен... Коли я хочу звернутися з проханням, я... Коли я хочу пройти на своє місце в театрі, я...

7. Робота над прислів'ями.

За добре слово не платять грошей, а скажеш — усім приємно.

Шануй людей, і тебе шануватимуть.

Розум і вихованість — брат і сестра.

Прослухайте декілька історій. Який хлопчик вам подобається, а який — ні? Чому? Кого б ви хотіли наслідувати?

Діти грали на вулиці. Пройшов дощ, на асфальті — великі калюжі. Катруся посковзнулась та впала у калюжу. Хлопчики, які знаходи-

лись поруч, голосно розсміялись. Катруся не могла підвестися, у неї болі- ло коліно. На очі навернулися сльози, а хлопці сміялися.

Раптом до дівчинки підійшов Сергійко, її сусід. Допоміг піднятися, почистити одяг, запитав, чи не боляче вдарилась.

Як ви оцінюєте поведінку Сергійка?

А як можна назвати поведінку інших хлопчиків?

Чи не траплялось з вами подібних випадків? Розкажіть.

Мама дала Дмитрику цукерки, щоб він почастував своїх друзів. Коли Дмитрик вийшов у двір, то побачив, що серед його друзів був і його кривдник Сашко, який часто грубо його штовхав, обзивав. Дмитрик замислився, як йому вчинити — чи пригощати Сашка, чи ні?

Як би ви вчинили на місці Дмитрика?

Чи траплялось з вами щось подібне? Як ви себе поводили?

У тебе нова цікава іграшка. Всі діти стали у чергу, щоб погратися нею. Але тут підходить твій кращий друг і теж просить дати йому іграшку. Як ти маєш вчинити й чому?

Висновки роблять діти.

Підсумок уроку

Доведіть, що людина — частина живої природи.

Що відрізняє людину від тварини?

Кого ми можемо назвати Людиною з великої літери?

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Розповісти життєву ситуацію морального змісту.

УРОК 11

Тема. Осінь. Рослини восени. Охорона здоров'я восени

Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав'яному покриві; встановити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров'я во­сени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.

Обладнання: термометр, загадки, ігри.

Тип уроку: урок-екскурсія.

ХіД УРОКУ

Підготовка учнів до екскурсії

Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретель- но вивчає, які саме об'єкти живої та неживої природи зможуть побачи- ти учні.

Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.

Пригадати з учнями правила поведінки в лісі.

Проведення екскурсії

Відгадайте загадку:

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте! (Осінь)

Яка зараз пора року?

Які осінні місяці ви знаєте?

Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назви місяця вересня в основному пов'язані із його особливостями: у римлян його називають «септембер» через його порядковий номер.

Давньоруська назва цього місяця — ревун, марень (хмурень), а ук- раїнська його назва походить від слова «врасень» — іній. Зустрічається й інше його ім'я — «маїк», що бере свій початок від слова «май», бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин.

Назва «жовтень» закріпилася в літературній мові у ХІХ ст. Раніше в народі його справедливо називали рум'янцем осені, корінником (серед- ній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого сні- гу». А ще йому було присвоєно назву «брудник», бо ані колеса, ані по­лоза не любить.

У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. «окто» — вісім), тому й назвали його «октобером», а в російській мові «октябрем».

Одвічна слов'янська назва «листопад» вживається в шести мовах. У ХХ ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні і короткі дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем «зніми одяг»,роздягальником, присмеркомроку. У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» — дев'ятий місяць у давньоримському календарі.

Які дні восени?

Чи часто віє вітер?

А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви узнаєте, відгадав- ши загадку.

♦ Йшов Мокрисько — довгі ноги, Вп'ялись ноги у пісок. Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ)

Яке зараз небо?

Як гріє сонечко — сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше?

Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)

Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій міс- цевості порівняно з літом?

Діти висловлюють свої думки. Вчитель підсумовує, читає вірш Т. Маринчук «Пісня дощу» та просить учнів запам'ятати ознаки осені, про які згадує поетеса.

ПІСНЯ ДОЩУ

Враз кудись сховалось сонце: Починає дощ танок. Стука пальцем у віконце, Мить — і дах увесь намок. Заспівав осінню тугу Тихим шумом у дубах І побіг мерщій до лугу, Побувати встиг в ярах. Змалював сумну картину Мокрим пензликом в саду, В багрянець одяг калину, Вкрив осички до ладу. Стали жовті ясеночки, Спить ставочок край села, Поросли в ліску грибочки, Золота пора прийшла! Та дощу не до зупину: Ллє і ллє він день у день. Розігнав дрібну пташину, Тихо крізь — анітелень. Всі дерева мокрі й голі, Поруділа травка вкрай. Пусто й холодно у полі — Вже зібрали урожай. Дощ стежини самотужки Мокрим снігом застеля.

Вранці крізь скляні калюжки Промерзає в сні земля. Дощ стомився, натрудився, Зупинився відпочить, Листям зірваним укрився, Заховався... і мовчить.

Як змінився ліс? Зверніть увагу, який він гарний восени, вкритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів'їв, приказок. Давайте пригадаємо деякі з них.

Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.

Як листя жовтіє, то поле смутіє.

Я дерево-красень, зовуть мене... (ясень).

Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах. Ось перед вами бузок і вільха. Які в них листочки? (Зелені)

А ось клен і горобина. А які в них листочки? (Червоні)

А берізки які красиві! Ніби одягнені в золоті сарафани. Саме че­рез те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гар- ний. Цю пору називають золотою.

А від чого ж восени жовтіє й червоніє листя? (Відповіді учнів.)

Зелений колір листку надає хлорофіл. Але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранже- вий колір. Влітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непо- мітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу йде повільно, а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє.

А що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.)

Чому ж листочки опадають?

Із листопадом у народі пов'язано багато прикмет.

Листя, хоч і пожовтіло, але опадає повільно — морози настануть не

скоро.

Пізній листопад — на тривалу і сувору зиму.

Якщо листопад настає швидко, треба чекати суворої зими.

Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ.

Якщо 6 вересня йде дощ,— чекай на погожу осінь і щедрий урожай

наступного року.

10 вересня дубове листя ще добре тримається — зима буде люта.

Якщо 5 жовтня листя з берези ще на впало, то сніг ляже пізно; коли

ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

Якщо 20 жовтня земля вкриється сніжком, то через місяць буде

справжня зима.

Якщо 4 листопада небо заплаче, то слідом за дощем настане зима.

8 листопада день без снігу — ще не буде зими; якщо замерзне земля

і дме холодний вітер,— снігу не буде до Нового року.

Якщо 21 листопада іній,— чекай великих снігів; коли день почнеть­ся туманом,— бути відлизі.

Тепер зверніть увагу на трав'янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір)

Вони не просто тьмяніють, в'януть. Уважно придивіться до них — і побачите, що трав'янисті рослини восени не менш різноманітні за ко- льором, ніж дерева і кущі. Але деякі з них навіть цвітуть. Відшукайте квітучі рослини. (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грици- ки, ромашки)

Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують?

Що з побаченого належить до живої природи? До неживої при- роди?

Тра «Живе — неживе»

Клас ділять на 2 команди, призначають ведучого, який швидко на- зиває різні об'єкти. Якщо він називає об'єкт живої природи, діти підні- мають руки, якщо неживої — присідають. Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, в якій залишиться більше учасників.

Чи подобається вам у лісі? Чому?

В лісі чисте, свіже повітря. Вам хочеться тут відпочивати, гратися. Якщо у лісі ви будете їсти, чи потрібно після себе поприбирати?

Як слід поводитися біля джерельця? (Не засмічувати його, а нав- паки, розчищати)

Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у пе- ріод, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів.

Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас.

А якщо наша природа буде «здоровою», то і ви також будете здоро- вими.

Як ви розумієте прислів'я: «Здоров'я — наше багатство»?

Від чого залежить здоров'я людини? Що потрібно робити, щоб ви- рости здоровим? З чого ви починаєте свій день? Якщо стало холодно, чи потрібно тепліше одягатися? Чому?

Слід пам'ятати: потрібно більше бувати на свіжому повітрі, займа­тися спортом, вчасно лягати спати. Якщо день почнеш з зарядки, отже, все буде в порядку.

Розучування вправ гімнастики за розсудом вчителя.

Вікторина «Чому так говорять?»

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень ходить по краю і птахів виганяє з гаю.

Чому осінь називають золотою?

Назвіть осінні квіти.

Тра «Найцікавіша хмаринка»

Дорогою додому учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу.

Підсумки екскурсії

Чи сподобалось вам у лісі?

Що нового узнали, побачили?

Які зміни трапилися в лісі з настанням осені?

Як потрібно поводитися в лісі? Чому?

Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію «Осіння прогулянка».

УРОК 12

Тема. Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими

Мета: встановити причинно-наслідкові зв'язки між змінами в живій і неживій природі, житті рослин і тварин, а також трудовій діяльності лю­дей; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: малюнки із зображенням джмеля, перелітних та зимую­чих птахів, їжака, білки, зайця, маски до гри «Ходить гарбуз по городу».

ХіД УРОКУ

I. Повторення вивченого матеріалу

Яка пора року настає після літа?

Назвіть осінні місяці.

Назвіть ознаки осені. Які зміни відбулися в неживій природі?

Коли жовкне та опадає листя? Чому це відбувається?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Розгадайте тему нашого уроку.

1) Як	10) зими	3) готуються	8) готуються
5) зими	2) тварини	7) люди	4) до
9) до	6) Як

(Розшифрувати й записати на дошці.)

III. Пояснення нового матеріалу

Як готуються до зими комахи.

Відгадайте загадку.

Ниток багато, а в клубок їх не змотати. (Павутина)

А хто «виробляє» павутину?

Чи можна восени зустріти павутиння, яке літає? (Так, протягом бабиного літа.)

На осінь з яєць деяких видів павуків виводяться молоді павучки. Вони, як і дорослі павуки, здатні виділяти павутинку. Випущену паву- тинку підхоплює вітер і несе її. Мандрівка павучків — гарний спосіб розселення.

Прибувши на нове місце проживання, павучки заховуються під лис­тя, у суху траву, в щілини кори і там спатимуть до весни. Навесні проки- нуться і більше літати ніколи не будуть — виростуть і стануть важкими.

А чи чути восени музику цвіркунів і коників? (Ні, не чути.)

Восени завмирає життя комах. Зовсім мало ми можемо побачити комах, що літають у повітрі. Але під листям ми можемо знайти завмер- лих жучків-сонечок.

Ще літають джмелі. Джмелі — наші друзі. Лише вони, маючи дов- гий хоботок, можуть запилювати квіти червоної конюшини. (Показ на малюнку.)

Гніздо джмеля розміщується у землі. Восени вся джмелина сім'я ви- мирає. Живими залишаються лише молоді джмелі, які, перезимувавши, вес­ною створюють нове гніздо. Тому зимуючих джмелів потрібно берегти.

Як готуються до зими птахи.

На попередньому уроці ви були на екскурсії в лісі. Пригадайте, чи чули ви спів птахів? Так, уже не чути того співу, що влітку. Чому? (Пта­хи почали відлітати в теплі краї.)

Ховаються на зиму комахи. Стає холодніше. Птахам нічого їсти, і вони поступово залишають нас. Раніше за всіх відлітають комахоїдні птахи, пізніше — зерноїдні і водоплавні. А чому?

Які птахи залишаються зимувати?

Чи легко їм доводиться взимку?

Як їм допомогти перезимувати?

Як тварини готуються до зими.

1) Відгадайте загадку.

Дикий звірок, круглий, мов клубок,

Колючки стирчать, спробуй узять. (Їжак)

Чи часто вам доводилось бачити їжачків? Де саме? Що полюбля- ють їсти їжачки? Чи корисні вони? (Заздалегідь підготовлений учень де- тальнішерозповідає про їжаків:які це тварини, де вони поширені, чим жив- ляться, де живуть, як зимують.)

Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кор- мів, їжаки зариваються в опале листя і загортаються у неміцний клубок, впадаючи у глибоку сплячку аж до березня. У цей час у них дуже вповіль- нюється дихання (до 6 разів на хвилину), різко знижується температура тіла, падає кров'яний тиск, серце робить лише кілька ударів на хвили­ну. Під час сплячки у їжаків більше, ніж на третину, зменшується маса, бо протягом сплячки вони не живляться, а живуть завдяки жиру, відкла- деному в тілі восени.

Як білки готуються до зими.

(Учитель демонструє малюнок білочки і пропонує скласти загадку про неї.)

Де живе білка? Чим вона живиться? Як готується до зими? Ціка- вим є те, що білки дуже старанно запасають на зиму корми — жолуді, горіхи, гриби, які ховають у дуплах, під опалим листям, або розвішують на сучках дерев. Іноді в білчиних запасах буває до трьох і більше кілогра- мів горіхів. У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози і в хуртовину кілька днів сплять.

Як зайці готуються до зими.

(Діти розглядають малюнок зайця. Описують його.)

Заєць сірий найчастіше зустрічається у наших лісах. На відміну від інших звірів, зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір. Живлять­ся вони частіше на зелених посівах озимини, конюшини та інших бага- торічних трав, де знаходять вдосталь кормів аж до глибокої зими. Запасів їжі на зиму зайці не заготовляють. Вони харчуються дрібними корінцями, які добувають з-під снігу, згризають молоді пагінчики дерев, кору.

А зараз — загадка на уважність.

Кому колискову співає зима? Ану перевір, чи помилки нема? Взимку сплять ведмідь, їжак, Черепаха і ховрах, Куцохвостий борсучок, Товстощокий хом'ячок, Спить в землі сліпенький кріт. Помилку знайти нам слід! Хто з них не впадає в сплячку? Чи розв'яжете задачку?

(В. Бутрім)

(Кріт не впадає в зимову сплячку.)

IV. Закріплення знань

I. Гра «Зимуючі й перелітні птахи».

Учитель називає різних птахів. Учні оплесками визначають зимую- чих птахів. Виграє той, хто не помилився.

Лелека, ворона, жайворонок, соловей, синиця, сорока, шпак, лас- тівка, горобець.

Як ви допоможете перезимувати пташкам? 2. Розгляд малюнків.

Назвіть зображених тварин. Кому з них потрібна ваша допомога взимку? (Малюнки ведмедя, метелика, їжака, білки, дятла, лелеки, си- ниці та ін.)

V. Осінні турботи людей

1. Бесіда.

Кому з вас доводилося бути восени в саду? Що роблять люди у саду на початку осені? А коли підбілюють та обкопують дерева? (Роз- гляд малюнків.)

Що роблять восени люди у полі? (Збирають урожай.)

Які овочі збирають люди на полях, на городах?

Що збирають ваші батьки на городах? Чи допомагаєте ви їм? Роз- кажіть.

Інсценізація вірша Т. Маринчук «На городі».

НА ГОРОДІ

На городі грядок — тьма: Тут чого лише нема! Огірочки й помідори, Редька й морква — для комори. Стали соняшники в ряд, Ніби вийшли на парад. Посадила баба трохи Зелененького гороху. Прийде бабин онучок — Зірве повненький стручок. І картопля підростає, Часу слушного чекає. Тут — цибуля і часник, Вкусиш — вхоплять за язик. Буряки розклали листя, Як фартух бабуся Христя. Тут і дині, й кавуни,— Онде зріють вже вони! Гарбузи лежать пихаті, Ніби дід Семен — у хаті. І пшеничка тут росте, Зріє просо золоте. Топінамбур зріс стіною — Майже врівень з головою! На всі боки пахне кріп, Ледь не лопне стиглий біб. Ось квасоля заплелася, Вусом вгору потяглася.

Баклажани, кабаки Полягали на боки. Кукурудза розквітає, Коси радо розплітає. Квітне де-не-де мачок, Наче полум'я свічок. А капуста головата Плаче: «Де ж хусток набрати?» Жовтий перець ніс здійняв, І червоний засіяв. Наливається редиска, Наверху — зелена кіска. Рахувати вже скінчив. Скільки ж всього налічив? Ну й врожай буде, нівроку, У бабусі цього року!

Що люди роблять на полях, городах, коли зберуть урожай? (Пере- орюють лани, деякі поля засівають озиминою.)

Опрацювання матеріалів підручника.

Рольова гра «Ходить гарбуз по городу».

(Учитель роздає дітям маски овочів, діти за словами пісні ходять по колу і ведуть діалог.)

Підсумок уроку

Доведіть, що між тваринами, рослинами й людиною існують зв'язки (на прикладі підготовки до зими).

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника.

Дібрати загадки про осінній врожай.

УРОК 13

Тема. Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимової пори

Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширити поняття листянірослини і хвойнірослини; пояснити, що листяні рослини перебувають в стані спокою; розпочати дослід зі спостереження за роз- пусканням бруньок на гілочці вишні; розкрити значення загартування організму для зміцнення й охорони здоров'я; виховувати любов і береж- ливе ставлення до природи.

Обладнання: дидактичні ігри, загадки. Тип уроку: урок-екскурсія.

Хід УРОКУ

Підготовка учнів до екскурсії

Учитель повідомляє дітям про екскурсію в парк заздалегідь, пропонує учням вивчити вірші, загадки, народні прикмети про зиму.

Повідомлення мети екскурсії

Учитель повідомляє учням, що під час екскурсії вони мають з'ясувати, чому відбулися зміни в неживій природі (якими стали повітря, вітер, небо, опади), розрізняти рослини за зовнішнім виглядом (за кроною, корою, залишками плодів, насіння), підгодувати птахів.

Ознайомлення з характерними ознаками в неживій природі

Відгадайте загадку.

♦ Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я —... (Зима).

Назвіть зимові місяці.

Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва останнього місяця в нашому календарі — «грудень» — зустрі- чається вже на початку XV ст. і свідчить про стан доріг. Вони затверділи після листопадових дощів і відлиг, вкрилися грудочками мерзлого ґрунту. Наші прадіді охрестили грудень студенем, студенцем, хмуренем, підберихою (колись о цій порі селяни почали підбирати по засіках те, що надбали за літо та осінь), молодою зимою, санною колією.

Російська назва «декабрь» походить від давньоримської «децембер», тобто «десятий» (таким був цей місяць у календарі давніх римлян).

Січень у народі має назви поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим), студень, сніжень, корінник зими, маківка зими, середульший, ранок року тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус) — місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік.

Лютий через свою непостійність, дволикість одержав у народі назву сніжень (як і попередній місяць), крутень (за віхоли), межень (колись відсікав, відмежовував старий рік від нового), бокогрій, криводоріг, зимобор, казибрід (від слова «казитися»).

Чи високо піднімається Сонце над землею? Як воно світить? Якого кольору небо, хмари? Які вітри дують взимку? Які опади випадають?

За календарем зима починається 1 грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, які приносять вже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми.

Усе це відбувається тому, що сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, в яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сніжинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети.

Взимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим.

Іноді зимою теплі повітряні течії доходять до засніжених місць і трохи підвищують температуру повітря. Настає відлига — теплі сонячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб.

Виявлення змін у житті рослин

На яких деревах і кущах залишилися плоди, насіння?

Порівняйте листок дуба з хвоїнами сосни. Хвоїнки — теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називаються хвойними.

Як ви думаєте, чи скидає ялина, сосна свої хвоїнки? (Хвоя теж опа­дає, але хвоїнки міняються поступово, протягом року.)

А хто пригадає загадки, прислів'я про хвойні і листяні дерева?

Зимою і літом одним цвітом. (Сосна, ялина)

Я дерево-красень, зовуть мене... (ясен).

Як ви думаєте, чи ростуть дерева взимку? (Ні, вони перебувають у стані спокою.)

Учні розглядають хвойні дерева (який у них стовбур, забарвлення кори, зміщення гілок, верхівку, шишки). Розглядають листяні дерева. Порівнюють їх.

До весни дерева готуються ще влітку. В пазусі черешка зароджуєть- ся брунька. Вона там розвивається, і весною з неї з'явиться молодий пагі- нець із листочками. (Показати на гілочці вишні.) І ось цю гілочку ми візь- мемо до класу, поставимо у воду і будемо спостерігати, як за допомогою тепла і світла ця малесенька бруньочка набубнявіє і, зрештою, з неї роз- пуститься листочок.

Спостереження за птахами, за змінами в житті тварин

Діти, а яких тваринок ви можете побачити взимку?

Зніміть шматок кори зі старого пенька і подивіться, хто там по- селився.

Учні роблять висновок про те, як зимують комахи.

Які птахи зимують у нашій місцевості?

Учні спостерігають за синичками, горобцями, слухають стукіт дятла.

Тут вони живляться залишками плодів, насіння. (Якщо є мож- ливість, можна показати дітямрозтріпанідятлом соснові шишки.) А от го- робці ніколи не їдать по одному. Знайшовши корм, горобчик обов'язково «скличе» інших горобців.

Охорона здоров'я взимку

Чи відрізняється ваш зимовий день від осіннього? Чому?

Чи змінюється одяг людини зі зміною погоди? Чому?

Як ви одягаєтесь, коли йдете грати в хокей, кататися на лижах, ков- занах? Чому потрібно бути уважним на льоду? Чи можна їсти бурульки? Як ще потрібно поводитися взимку, щоб не захворіти?

(Учитель за бажанням може прочитати учням вірші В. Бутрім «Казка з пе- чальним кінцем», «Як від хвороби вберегтися?», а також казку «Небезпечні бу- рульки»[1].)

Дитячі розваги

Гра «Хвойні і листяні дерева».

Діти стають у колі. Хлопчики плескають у долоні, коли називаю хвой- ні дерева; дівчатка присідають, коли називаю листяні. Виграють ті, хто не помилився.

Конкурс на кращу розповідь вірша, загадки про зиму.

Зимові прикмети (дібрані дітьми).

Великий лапатий ніг — на погоду і відлигу.

Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.

Собака качається по землі — на сніг.

Якщо на падолист листя осики лягає «горілиць» — на холодну зиму, «долілиць» — зима буде тепла.

Яскраві зірки взимку — на мороз.

Миготять зірки в небі — на сніг.

Грім узимку — на сильний вітри і сніг.

Хмари йдуть проти вітру — на сніг.

Мовчать кімнатні птахи — перед завірюхою.

Сова кричить — холод накликає.

Якщо взимку ранкова зоря швидко гасне — на холодну погоду, а коли вечірня раптово згоряє — на відлигу.

Коли ліс узимку почорнів, слід чекати відлиги чи бурі.

Сніг лапатий — на негоду і мокречу.

Дим без вітру стелиться по землі — випаде сніг або потепліє.

Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху.

Кільце навколо Місяця — на сильний мороз.

Сніг рипить під ногами — на мороз.

Вечірній зорепад — на нічний мороз.

Підсумок уроку

Чи сподобалася вам екскурсія?

Що цікавого побачили в лісі?

Які зміни в природі були найбільш помітними?

Домашнє завдання

(Вовк, заєць, білка, сорока)

Намалювати ілюстрацію «Зимові розваги», «Зимовий сон лісу».

УРОК 14

Тема. Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів і звірів узимку

Мета: встановити взаємозв'язки між змінами в неживій природі, житті рослин та в житті тварин; продовжувати формувати вміння здійснювати порівняння за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.

Обладнання: ребуси, малюнки із зображенням зайця, вовка, лисиці.

ХіД УРОКУ

Актуалізація опорних знань

1. Бесіда про погоду.

Яка температура повітря сьогодні?