від «______»____________200_ р. 1 страница

Назва клієнта _______________________________________________

Місцезнаходження/адреса _____________________________________

№ тел./факсу ________________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові працівника, який уповноважений вирішувати питання за угодою про продаж іноземної валюти ________________________________________ № тел. _______________ зразок підпису ___________.

Номер рахунка в іноземній валюті ______________________________

(номер)

у ________________________________ код банку ________________

(назва уповноваженого банку)

Доручаємо продати іноземну валюту на умовах, що зазначені нижче.

Назва іноземної валюти, що продається, її код	Сума продажу іноземної валюти	Мінімальний курс продажу в грн	Гривневий еквівалент іноземної валюти відповідно до курсу, що визначений у заяві

Зобов’язуємося перерахувати на рахунок ____________________ суму

(номер)

іноземної валюти, що підлягає продажу.

Доручаємо уповноваженому банку перерахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок

(номер)

у ___________________________________ код банку _____________

(назва уповноваженого банку)

Надаємо право утримати комісійну винагороду у гривнях у розмірі _______ %.

У разі неможливості виконати заяву просимо уповноважений банк повернути іноземну валюту на рахунок.

(номер)

Керівник ______________________________________________

М.П. Головний бухгалтер ____________________________________

______________________________________________________________

(назва та місцезнаходження уповноваженого банку)

Розділ 10

Облік основних засобів,
нематеріальних активів та матеріалів

10.1. Документальне забезпечення обліку

Основні засоби — це матеріально-майнові цінності, що функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, зберігають початковий зовнішній вигляд (форму) та поступово зношуються протягом тривалого періоду.

До основних засобів відповідно до П(С)БО 7 належать предмети зі строком служби понад один рік.

За функціональним призначенням розрізняють операційні основні засоби, що беруть безпосередню участь у банківській діяльності або сприяють її здійсненню (будівлі, споруди, силові машини, обладнання, робочі машини та обладнання тощо, що діють у сфері матеріального виробництва), і неопераційні основні засоби, що не беруть безпосередньої або опосередкованої участі у банківській діяльності та призначені здебільшого для обслуговування комунальних, культурно-побутових потреб працівників банку (будівлі, споруди, обладнання, машини й апарати тощо, що використовуються у невиробничій сфері).

Незалежно від вартості та строку служби до основних засобів належать бібліотечні фонди, а також зброя та засоби охоронно-пожежної сигналізації.

Основні засоби в процесі експлуатації зношуються, і погашення їх вартості здійснюється щомісяця шляхом нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів.

Амортизація не нараховується на бібліотечні фонди. Придбання бібліотечних фондів здійснюється за рахунок відповідних джерел фінансування.

Метою обліку основних засобів та нематеріальних активів є:

· правильне і своєчасне документування і відображення операцій за їх рухом;

· контроль за збереженням;

· правильне своєчасне нарахування амортизації (зношення).

На практиці наказом керівника установи банку призначається особа, відповідальна за збереження основних засобів, з якою укладається угода про матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Кожному інвентарному об’єкту незалежно від того, перебуває він в експлуатації чи в запасі, надається відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі та в інвентарній картці (додаток 10), або в книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів (додаток 11), якщо кількість об’єктів незначна (кілька десятків найменувань).

Картки розміщуються в картотеці за групами однорідних предметів. Надані номери зберігаються за об’єктом на весь період його перебування в певній установі. Інвентарні номери об’єктів, що вибули, не можуть бути передані іншим об’єктам.

Інвентарні номери основних засобів мають відрізнятися від інвентарних номерів малоцінних та швидкозношуваних предметів. Установлюючи інвентарний номер предмета, рекомендується включати в нього номер балансового рахунка.

Облік основних засобів в інвентарних картках, а також в інвентарній книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів називається аналітичним.

Записи в інвентарній книзі здійснюються на кожний об’єкт окремо. Допускається ведення інвентарних карток на групу однорідних об’єктів, одночасно придбаних та однакової вартості.

Картки об’єктів основних засобів, що не експлуатуються, групуються окремо.

Облік зброї ведеться в окремій інвентарній книзі. Ведення інвентарної книги та інвентарних карток може здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма ведення даних регістрів має забезпечити наявність усіх необхідних реквізитів і звіряння аналітичного обліку з синтетичним на будь-яку дату.

Якщо облік ведеться в автоматизованому режимі, то матеріали звірки даних аналітичного обліку з синтетичним роздруковуються на перше число кожного місяця.

Зміна первісної вартості допускається лише в разі добудови, дообладнання, реконструкції, частково ліквідації об’єктів, а також переоцінки та індексації.

Проіндексовані об’єкти основних засобів згідно з «Відомістю індексації балансової вартості основних фондів та їх зношення» записуються за відновною вартістю в розділ картки «Добудовування, доустаткування, модернізація, переоцінка, індексація».

Інвентарна книга (картка) обліку основних засобів наприкінці року не закривається, і записи в ній продовжуються в новому році.

Після завершення звітного року в книзі робиться відмітка про звірку аналітичного обліку з синтетичним станом на 1 січня року, яка підтверджується підписом головного бухгалтера чи іншою відповідальною особою.

Облік об’єктів основних засобів за місцем експлуатації (знаходження) здійснюється в інвентарному списку (додаток 12). Дані пооб’єктного обліку основних засобів за місцезнаходженням повинні відповідати записам в інвентарних картках (книгах).

Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів за їх класифікаційними ознаками за підсумковими даними записів у звітному місяці в інвентарних картках (книгах) заповнюється «Картка обліку руху основних засобів» визначеної форми. Ці картки ведуться окремо за кожною галузевою групою й ознакою використання основних засобів, а також за галузевою групою основної діяльності, крім цього, за видами основних засобів.

Придбані, змонтовані, заново побудовані та безкоштовно одержані об’єкти основних засобів оприбутковуються на підставі актів приймання-передавання основних засобів за формою, які складаються на кожний об’єкт окремо.

Складання акта на кілька об’єктів основних засобів допускається у разі, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно і під відповідальність однієї особи.

Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому подається склад комісії, детальна характеристика об’єкта, джерело придбання (введення), рік побудови чи випуску заводом, дата введення в експлуатацію, коротка технічна характеристика, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Указується також, хто прийняв, необхідні відомості для нарахування зношення. Якщо в установу надходять основні засоби, що були в експлуатації, в акті приймання-передавання вказують суму зно­шення.

Акт затверджується керівником установи і зберігається разом з технічною документацією в бухгалтерських документах дня.

Якщо вводяться в дію деякі об’єкти, які потребують спеціальних актів державного приймання, вищевказаний акт не складається.

Приймання закінчених робіт з добудови і дообладнання об’єкта, що здійснюється шляхом капітальних вкладень, які збільшують його балансову вартість, оформляється «Актом приймання-здачі добудованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів» установленої форми.

На підставі цих документів відкривається інвентарна картка об’єкта, присвоюється йому порядковий номер, який потім проставляється в акті приймання-передавання. Інвентарні картки є підставою для ведення аналітичного пооб’єктного обліку основних засобів.

Основні засоби можуть вибувати внаслідок безкоштовного передання юридичній чи фізичній особі обладнання чи інвентарю, закінчення строку їх служби, повного зношення об’єкта обліку, реалізації через недоцільність подальшого використання, в результаті морального зношення, а також унаслідок крадіжки чи руйнування через аварії, стихійні лиха тощо. Записи в бухгалтерському обліку за вибуттям основних засобів здійснюються на підставі акта вибуття.

Для списання з балансу основних засобів створюється постійно діюча комісія в складі: заступника керівника (голова комісії), головного бухгалтера або його заступника, матеріально відпові­дальних та інших осіб.

Постійно діюча комісія:

· здійснює безпосередній огляд основних засобів, що підлягають списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (паспорт тощо), а також дані бухгалтерського обліку, і визначає можливість його подальшого використання;

· виявляє причини списання основних засобів (зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія тощо). Якщо втрата майна виявилася наслідком безгосподарності, безконтрольності, комісія вносить пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно з законом;

· визначає можливість використання окремих вузлів, деталей матеріалів об’єкта, що списується, і здійснює їх оцінку;

· складає акт на списання. Під час огляду об’єктів, що списуються, і складання актів на їх списання використовується необхідна технічна документація. Акти складаються за формами, які наведені у додатках 34, 35;

· здійснює контроль за вилученням з основних засобів, що списуються, придатних для використання вузлів, деталей, матеріалів, кольорових і дорогоцінних металів (за даними паспортів), визначає їх кількість, масу і контролює передання під матеріальну відповідальність визначеним особам.

В актах на списання вказуються основні дані, що характеризують об’єкт: рік виготовлення чи побудови, дата його надходження в установу банку, період (час) введення в експлуатацію, первісна вартість об’єкта (для проіндексованих — відновлена), сума нарахованого зношення за даними бухгалтерського обліку, кількість капітальних ремонтів та інші дані. Докладно висвітлюються також причини вибуття об’єкта основних засобів, стан його основних частин, деталей, вузлів.

Під час списання автотранспортних засобів, крім того, зазначається пробіг автомобіля і подається технічна характеристика основних агрегатів і деталей, можливість їх подальшого використання.

У разі списання з балансу основних засобів, що вибули внаслідок аварії, до акта на списання додається копія акта про аварію, а також наводяться причини, що зумовили аварію, та заходи, вжиті щодо винних осіб.

Складені постійно діючою комісією акти на списання основних засобів затверджуються керівником установи чи його заступником протягом 10 днів.

Непридатні деталі машин, повністю непридатні машини та інші предмети, інвентар, матеріали, отримані під час розбирання будівель, споруд, устаткування, обчислювальної техніки, списаних з балансу за непридатністю, якщо вони можуть бути використані як брухт, паливо тощо, ураховуються позасистемно. При цьому в книзі позасистемного обліку вказується інвентарний номер, балансова вартість списаних предметів, вартість предметів за цінами можливого використання, сума, отримана від реалізації брухту. Особа, якій доручено зберігання майна, списаного з балансу (комірник чи механік), розписується в акті про його приймання. Після використання чи реалізації предметів, урахованих позасистемно, їх списують у встановленому порядку.

Списання з балансу автомобілів здійснюється післязняттяїх з обліку в місцевому органі Державтоінспекції.

У разі знищення списаних основних засобів складається акт про їх знищення довільної форми.

Для виявлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю основних засобів, у банках не менше одного разу на рік, перед складанням річного звіту, здійснюється інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів.

Інвентаризація також потрібна у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ); установлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей; у разі пожежі або стихійного лиха; реорганізації чи ліквідації установи банку.

Для проведення інвентаризації основних засобів створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом керівника.

За неповного складу інвентаризаційних комісій та відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не проводиться.

Наявність основних засобів реєструється в інвентаризаційному опису, форма якого наведена у додатку 13. Після звіряння даних описів з даними обліку виявляються розбіжності, причини яких з’ясовуються.

Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальністьзавнесення до опису неправильних даних про інвентаризовані об’єкти.

До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними тільки обліку, але без перевірки їх фактичної наявності.

Під час інвентаризації основних засобів установлюється не лише їх наявність, а й фактичний стан (міра спрацювання), правильність зарахування до відповідної групи активів установи (основних засобів чи малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо в процесі інвентаризації виявлено факти віднесення основних засобів до розряду малоцінних і швидкозношуваних предметів, чи навпаки, а також наявність предметів, стосовно яких немає записів в облікових регістрах, то комісія з’ясовує, коли і за чиїм розпорядженням побудовано (придбано, оплачено) такі об’єкти (роботи), за рахунок яких джерел списано відповідні затрати, та відображає ці дані у протоколі засідання комісії, пропонуючи внести зміни до облікових даних. Дооцінка об’єктів, виявлених інвентаризацією як не взятих на облік, здійснюється згідно з сучасною вартістю їх відтворення, а зношення відповідно визначається технічним станом з оформленням акта оцінки їх зношення.

Основні засоби, що перебувають в оренді, у ремонті тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання зазначеного майна ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами. На основні засоби, не придатні для використання, інвентаризаційні комісії складають акти на списання.

Основні засоби, що надходять під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису.

За тривалої інвентаризації, у виняткових випадках, матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності відносять до окремого інвентаризаційного опису.

Під час інвентаризації основних засобів установлюється, коли і за чиїм розпорядженням прийняті невраховані об’єкти, виявлені у процесі інвентаризації, за рахунок яких джерел списані затрати на їх придбання. Ці дані відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

Протокол інвентаризаційної комісії у п’ятиденний термін необхідно розглянути і затвердити керівником установи банку.

Результати інвентаризації мають бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому закінчено інвентаризацію.

10.2. Облік надходження, переоцінки
та ремонту основних засобів

Придбання об’єктів основних засобів за гроші. Вартість цих об’єктів включає податок на додану вартість (ПДВ), який згідно з чинним законодавством не відшкодовується банкам з бюджету, як це здійснюється для торгівлі та виробничих підприємств, а покривається за рахунок власного прибутку. Розглянемо ці операції на конкретному прикладі.

Банк придбав комп’ютери для операційного залу. У рахунку-фактурі зазначено, що:

Відпускна ціна — 10 000 грн.

Витрати на доставку — 1000 грн.

Разом до оплати — 11 000 грн.

На придбання в обліку відображають:

а) здійснення згідно з угодою попередньої оплати постачальникові, наприклад, за меблі:

Д-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів».................................................................... 11 000 грн.

К-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України» 11 000 грн;

б) надходження від постачальника комп’ютер­ного обладнання згідно з рахунком-фактурою або накладною. Вартість цього обладнання включає і податок на додану вартість:

Д-т рахунків:

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» — на вартість доставки............. 1 000 грн.

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» — на відпускну ціну.................. 10 000 грн.

К-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів».................................................................... 11 000 грн;

в) обладнання вводиться в експлуатацію

і зараховується до складу основних засобів:

Д-т 4400 «Основні засоби».................................... 11 000 грн.

К-т 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»................................................. 11 000 грн.

Виконання робіт з капітального будівництва, реконструкції, модернізації, добудови підрядним або господарським способом відображається в тій самій послідовності і на тих самих бухгалтерських рахунках розділу 4 «Довгострокові вкладення в основні засоби та нематеріальні активи», на яких ми вище відобразили придбання об’єкта, тільки з додатковим використанням рахунків на витрачені будівельні матеріали, оплату праці та нарахування на неї в різні бюджетні та позабюджетні фонди, які списуються з кредитів цих рахун­ків у дебет рахунка 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».

Облік ремонтів. Витрати на виконання капітального та поточного ремонту основних засобів згідно з П(С)50 16 відносять на собівартість банківських послуг. Якщо, наприклад, з підрядником укладено угоду на виконання цих ремонтів кошторисною вартістю 7000 грн, то банк складає такі проведення:

а) на передоплату:

Д-т 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 7000 грн.

К-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України» 7000 грн;

б) на виконані роботи згідно з актом приймання-передавання робіт:

Д-т 7420 «Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів» 7000 грн.

К-т 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 7000 грн.

Якщо здійснено капітальний або поточний ремонт неопераційних основних засобів, то його вартість відноситься за рахунок власного прибутку (спецфондів) банку, що залишаються в його розпорядженні.

Безоплатне одержання основних засобів. Основні засоби можуть надходити безоплатно (як дарунок) від фізичних та юридичних осіб. Безоплатно отримані основні засоби враховуються за цінами, визначеними експертним шляхом, чи за документами приймання-передавання.

На підставі акта приймання-передавання вартість безкоштовно отриманих основних засобів відображається проведенням:

Д-т 4400 «Основні засоби»;

К-т 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів».

При отриманні основних засобів за цінами, визначеними експертним шляхом, проведення щодо зношення не здійснюються.

Операції з безкоштовного отримання основних засобів згідно з чинним законодавством є доходом і оподатковуються.

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів. З метою приведення балансової вартості основних засобів у відповідність до ринкових цін і умов відтворення банки мають право здійснювати їх переоцінку.

Ринкова вартість основних засобів визначається виходячи із її справедливої вартості за цінами прайсів або експертним шляхом. При цьому балансова вартість об’єкта може збільшуватися (до­
оцінка) або зменшуватися (уцінка).

У випадку дооцінки складають проведення:

Д-т 4400 «Основні засоби»;

К-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

Одночасно відображають збільшення зносу дооціненого об’єкта в кратному розмірі збільшення вартості об’єкта за проведенням:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

К-т 4409 «Знос основних засобів».

У випадку уцінки: передусім вона здійснюється за рахунок суми раніше здійсненої дооцінки за цим об’єктом, а в разі недостачі останньої — за рахунок витрат банку з відображенням проведеннями:

а) у межах суми попередньої дооцінки:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

К-т 4400 «Основні засоби»;

б) за рахунок витрат банку у разі недостачі або відсутності сум попередньої дооцінки:

Д-т 7499 «Інші небанківські операційні витрати»;

К-т 4100 «Операційні основні засоби».

Одночасно кратно уцінці зменшується сума зносу об’єкта проведенням:

Д-т 4409 «Знос основних засобів»;

К-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

Якщо ж під час наступної переоцінки вартість основних засобів зростає, то величина дооцінки враховується у складі доходів у розмірі раніше віднесеної на витрати суми оцінки конкретного об’єкта, а різниця — на кредит рахунка 5100 «Результати переоцінки основних засобів». У подальшому за об’єктами, які цілком замортизовані або реалізуються, зазначена різниця дооцінки зараховується до складу прибутків бухгалтерським проведенням:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

К-т 5040 «Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження».

10.3. Облік зношення основних засобів

До основних засобів відносяться, згідно з П(С)БО 7, об’єкти служби терміном понад один рік. Основні засоби в процесі експлуатації зношуються. Грошове вираження і втрати об’єктами своїх фізичних техніко-економічних якостей називається зношенням основних засобів. Тому їх вартість слід систематично і раціонально розподіляти протягом терміну корисного використання (його банк визначає самостійно) на витрати шляхом щомісячного нарахування амортизації.

Її нарахування починається з першого числа місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію, і припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта.

Згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України» затвердженою Постановою НБУ № 475 від 11 грудня 2000 р. (з наступними змінами), для нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) банки застосовують такі п’ять методів: 1) прямолінійний; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискорений; 4) кумулятивний; 5) виробничий.

Оскільки завданням цього підручника і теми основних засобів є не техніка бухгалтерського обліку, а економічний зміст господарських операцій, то ми розглянемо тільки останнє, надаючи можливість студенту за необхідності самостійно ознайо­митися з технікою нарахування амортизації за вказаними методами, викладеною у зазначеній Інструкції або в П(С)БО 7 «Основні засоби».

На нарахування амортизації за об’єктами виробничого призначення складається бухгалтерське проведення:

Д-т 742 «Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів», рахунок четвертого порядку 7423 «Амор­тизація»;

К-т 4409 «Знос основних засобів».

Нарахування амортизації за об’єктами невиробничого призначення здійснюється за рахунок власного прибутку, що залишається у розпорядженні банку:

Д-т 5020 «Загальні резерви»;

К-т 4409 «Знос основних засобів».

10.4. Облік вибуття об’єктів основних
засобів: ліквідація, реалізація,
безоплатне передання

Облік ліквідації неповністю зношених основних засо-
бів. На їх списання з балансу складаються бухгалтерські проведення:

а) на суму зношення:

Д-т 4409 «Знос основних засобів»;

К-т 4400 «Основні засоби»;

б) на залишкову (за вирахуванням зносу) балансову вартість:

Д-т 7490 «Негативний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів» або

3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»;

К-т 4400 «Операційні основні засоби».

Одержані від ліквідації різні види матеріалів або запчастин обліковуються поза балансом, а у разі їх реалізації виручка зараховується до непередбачених доходів бухгалтерським проведенням:

Д-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України»;

К-т 6809 «Інші непередбачені доходи».

У процесі діяльності банку основні засоби можуть вибувати в результаті ліквідації через непридатність до подальшої експлуатації або реалізації чи безоплатного передання.

Облік реалізації основних засобів. Під час реалізації може виникати різниця між балансовою вартістю і ціною реалізації основних засобів.

У випадку перевищення виручки над балансовою вартістю об’єкта сума перевищення зараховується на кредит рахунка 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів», а за перевищення балансової вартості над виручкою різниця відноситься на дебет рахунка 7490 «Негативний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів». Розглянемо це на прикладах.

1. Випадок перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю об’єктів. На реалізацію автомобіля за 15 000 грн за його первісної вартості 10 000 грн і зношення 2000 грн складають бухгалтерські проведення:

а) на списання зношення автомобіля, що підлягає реалізації:

Д-т 4409 «Знос основних засобів»......................... 2000 грн.

К-т 4400 «Основні засоби»..................................... 2000 грн;

б) виходячи з залишкової (балансової) вартості об’єкта основних засобів (10 000 – 2000 = 8000 грн) і ціни реалізації дебітора-покупця (15 000 грн), визначається сума перевищення реалізації і відображається за кредитом рахунка 6490 «Позитивний результат від продажу основних засобів»:

Д-т 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 15 000 грн.

К-т 4400 «Основні засоби»..................................... 8000 грн.

К-т 6490 «Позитивний результат від продажу основних засобів» 7000 грн.

в) на надходження грошей від дебітора-покупця:

Д-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України» 15 000 грн.

К-т 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку» 15 000 грн.

При перевищенні балансової вартості над виручкою від реалізації об’єкта різниця відноситься на рахунок 7490 таким бухгалтерським проведенням:

Д-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України» 10 000 грн.

Д-т 4409 «Знос основних засобів»......................... 1000 грн.

Д-т 7490 «Негативний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів» 4000 грн.

К-т 4400 «Основні засоби»..................................... 15 000 грн.

Безоплатне передання основних засобів відображається такими ж бухгалтерськими проведеннями, як і їх реалізація.

10.5. Облік основних засобів,
прийнятих банком під заставу
наданого кредиту

Відповідно до Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. банки можуть надавати кредити під заставу майна. Дотримання Закону має забезпечувати своєчасне повернення наданих банками кредитів.

Предметом застави можуть бути власні основні засоби та нематеріальні активи.

Незалежно від того, перебуває заставлене майно у заставодавця чи заставотримача, експлуатується чи зберігається, до моменту реалізації застави облік його та нарахування амортизації (зношення) здійснюється заставодавцем.

Розглянемо методику обліку одержаних і переданих під заставу основних засобів.

1. Одержане на зберігання майно під заставу банк-заставодержатель обліковує на позабалансових рахунках бухгалтерським проведенням:

Д-т 9900 «Контррахунки для рахунків розділів 90—95» 500 000 грн.

К-т 9501 «Застава, за якої предмет застави передається на зберігання заставодержателю» 50 000 грн.

2. Видано короткостроковий кредит заставодавцеві під заставлене ним майно:

Д-т «Позичковий рахунок заставодавця».............. 50 000 грн.

К-т «Кореспондентський рахунок у Національному банку України», поточний рахунок заставодавця 50 000 грн.