Вступне слово вчителя . Україна подарувала світові багато чудових музикантів і композиторів, у творчості кожного з них українська народна пісня посідала чільне місце

Україна подарувала світові багато чудових музикантів і композиторів, у творчості кожного з них українська народна пісня посідала чільне місце. Сьогодні пропоную ознайомитися з творчістю композитора, який по’вязав своє творче життя саме з українською народною піснею.

Розгадайте ребус і ви дізнаєтесь його прізвище. Так це Леонтович.

Вивчення нового матеріалу

Творчість Леонтовича – яскрава сторінка в історії української музичної культури. Усебічно обдарований митець, простий народний учитель, він віддав усі свої сили служінню народові і його культурі. Уся творчість композитора – це яскравий зв'язок справжньої народності та високої професійної майстерності.

Народився композитор на Вінниччині у сім’ї сільського священика. Його батько був музично обдарованим, грав на віолончелі, скрипці, гітарі. Мати мала прекрасний голос. Саме вона прищепила любов до української пісні всім своїм дітям, які пов’язали своє життя з музикою. Всі його діти були музикальними але Миколка перевершив усіх. Як згадував батько: «Ще і говорити як слід не уміючи, він уже наспівував пісеньок». За сімейною традицією Микола мав стати священиком. Але у Кам’янець - Подільській семінарії його найбільше цікавило заняття із музики і хоровий спів. Дуже швидко обдарованого співака призначили регентом семінарського хору. Опановуючи диригентську справу Леонтович спробував себе як композитор. Саме тут він написав свої перші духовні твори. Утім юний композитор був байдужим до слави. Його цікавила сама музика, прекрасні народні розспіви. Тому Леонтович влаштовується вчителем у сільській школі Чукова.

Скромна зарплатня, турбота про родину: дружину та двох доньок. Аби прогодувати сім’ю Леонтович дає приватні уроки музики. А пише ночами, сидячи за роялем у холодному кабінеті, і граючи тихо, щоб не розбудити дітей. У ті роки він записує у щоденнику «Я не скаржуся, для справжнього митця життєвим заповітом має бути праця на повну силу за будь-яких обставин».

1919 року Леонтович разом з родиною переїздить у Київ, де починає керувати хором і викладати у музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка. Він створює хори «Льодолом», «Моя пісня», духовні твори, працює над оперою «Русалчин великдень».

Усе життя композитора можна назвати служінням пісні. Він створи понад 100 хорових обробок українських народних пісень, що стали візитною карткою музичної України в усьому світі. У них яскраво і самобутньо змальоване життя українського народу – його думи і надії, радість і біль.