Будова роторних лічильників

Роторні лічильники складаються з вимірювального механізму; синхронізуючих шестерень; передаточного механізму; корпусу; головки (рис. 6.3).

Вимірювальний механізм складається із вимірювальної камери, в якій розміщені ротори вісімкоподібної форми. Синхронізуючі шестерні з’єднані із роторами і застосовані для синхронізації їх руху і для забезпечення обертання роторів у взаємно протилежних напрямках. Передавальний механізм забезпе­чує передачу обертів роторів до головки лічильника. Передача може здійсню­ватися, або за допомогою магнітної муфти, або безпосередньо механічною передачею. В головці лічильника розміщений відліковий пристрій, як правило, барабанного типу.

В багатьох лічильниках в головці розташовують давачі імпульсів, які перетворюють оберти турбінки в електричні імпульси. Давачі можуть бути низькочастотні (НЧ), середньочастотні (СЧ) або високочастотні (ВЧ). Найчастіше застосовуються давачі типу „сухий контакт”, а також індуктивні давачі ВЧ і НЧ (рис. 6.4). Давачі типу „сухий контакт” є герконом, стан якого змінюється магнітом, що закріплений на одній із шестерень відлікового пристрою.

Рисунок 6. 3 – Будова роторного лічильника на прикладі лічильника DKZ

а)

б)

в)

а) ВЧ – давач, індуктивний плавний контакт;

б) СЧ – давач, індуктивний пазовий контакт;

в) НЧ – давач, типу „сухий контакт”

Рисунок 6. 4 – Давачі імпульсів, що використовуються в роторних лічильниках