Спеціалізація усередині демографії

У міру розвитку демографічних досліджень, розширення кола чинників, що залучаються демографією для пояснення взаємозв'язків демографічних процесів з іншими суспільними процесами, розширюється і методичний апарат, який використовується демографією у своїх дослідженнях. Співпраця з іншими науками в дослідженні свого предмета, залучення фахівців з інших наук для тих же цілей (тобто дослідження проблем природного відтворення населення) привели до виникнення всередині демографії ряду її галузей (або розділів), об'єднаних загальним предметом, які відрізняються спектром чинників, що вивчаються і які впливають на цей предмет, і, відповідно, що розрізняються за методами дослідження. У цьому, до речі, демографія не відрізняється від більшості природних і суспільних наук, хіба лише тим, що вона в цьому відношенні сильно відстала від них.

Сьогодні, зазвичай вже йдеться не про фізику, математику, економіку, медицину та ін., а про фізичні, економічні, медичні та інші науки. Такий же процес спеціалізації відбувається і в соціології, у якій виділяються такі її розділи, як соціологія особи, праці, сім'ї, освіти й культури, релігії та ін. Уже в минулому ситуація, коли статистика була універсальною наукою і одні й ті ж вчені займалися і проблемами населення, і проблемами сільського господарства, промисловості, трудових ресурсів, культури, житлового будівництва, торгівлі та ін. Сьогодні вивчення цих якісно різних предметів статистики настільки поглибилося, а методи дослідження так розширилися і ускладнилися, що фахівці різних галузей однієї науки – статистики – часто не розуміють мову один одного.

Такий же процес спеціалізації відбувається і в демографії. Багато в чому він обумовлений ще й тією обставиною, що кадри демографів залучаються з інших, суміжних із демографією наук, оскільки спеціальної демографічної освіти в нашій країні поки не існує (за винятком підготовки невеликої кількості демостатистиків і політекономів з “демографічним ухилом”.

Усередині демографії стихійно виділяються такі галузі, як демографічна статистика (або інакше – статистика населення), економічна, математична, історична, етнічна, соціологічна демографії (ймовірно, це не повний перелік подібних дисциплін). З назви цих галузей можна бачити, що вони утворюються на межі демографії з іншими, суміжними науками і виражають зв'язок предмета демографії з методами суміжних наук, чиї предмети виступають у демографії як чинники. Доцільно, щоб у найменуванні цих галузей демографії дотримував наступний принцип, який фактично вже використовується в інших науках з складною внутрішньою структурою: іменник (в даному випадку демографія) позначає предмет науки (природне відтворення населення), прикметник (економічна, математична, історична та ін.) – науку, знання якої використовуються як чинники в дослідженні предмета демографії. Сутність такого принципу полягає в тому, щоб уже з назви галузевої науки було видно її спеціалізацію і наочну галузь, до якої вона належить. Це важливо тому, що визначається специфіка професійної компетенції дослідника, тобто вказується, у якій конкретно обмеженій наочній сфері від фахівця можна чекати певного рівня професійної кваліфікації.

Іноді такого принципу найменування галузевої науки не вдається чітко дотримувати через мовні труднощі (якщо назва не виходить достатньо благозвучною), але це поки що окремі випадки.

Наприклад, статистика населення (демографічна статистика) відповідно до вищезазначеного принципу звучить як галузь статистики, а в демографії повинна була б називатися статистичною демографією. Але, по-перше, словосполучення “статистична демографія” – незвичне (хоч і можливе). А по-друге, статистика населення – найменування, що вже стало традиційним, збереглося з тих часів, коли демографія ще не виділялася як самостійна наука і розвивалася в руслі універсальної науки статистики. У міру галузевої диференціації статистики, всередині неї виділилася демографічна статистика (статистика населення), яка в процесі становлення демографії перейшла до її складу, вже як її галузь. Здається, що традиційну, звичну назву демографічної статистики не варто змінювати.

Демографічна статистика – найстарша галузь демографії (мабуть, і всієї системи статистичних наук). Її приватним предметом є вивчення статистичних закономірностей відтворення населення. У завдання демографічної статистики входить розробка методів статистичного спостереження та вимірювання демографічних явищ і процесів, збір і первинна обробка статистичних матеріалів про відтворення населення.

Певного ступеня розвитку досягла математична демографія, предметом якої є розробка і застосування математичних методів для вивчення взаємозв'язків демографічних явищ та процесів, їх моделювання і прогнозування. З кількості демографічних моделей виділяють: ймовірнісні таблиці смертності, шлюбності, народжуваності, моделі стаціонарного і стабільного населення, імітаційні моделі демографічних процесів та ін.

Історична демографія вивчає стан і динаміку демографічних процесів в історії країн та народів, а також історію розвитку самої демографічної науки.

З історичною демографією межує етнічна демографія, що вивчає етнічні особливості (чинники) відтворення населення. Відомо, що етнічні особливості побутового устрою життя народів, звичаї, традиції, структура сімейних стосунків істотно впливають на рівень народжуваності (кількість дітей у сім'ї), на стан здоров'я і середню тривалість життя, особливості шлюбності й міцність шлюбів.

Економічна демографія досліджує економічні чинники відтворення населення. Під економічними чинниками тут мається на увазі вся сукупність економічних умов життя суспільства, їх вплив на темпи зростання населення, рівень народжуваності і смертності, шлюбності, на формування і стійкість сім'ї та ін.

Досить швидко останнім часом розвивається соціологічна демографія, яка вивчає вплив соціологічних і соціально-психологічних чинників на вольові, суб'єктивні дії людей у демографічних процесах.

Можна було б назвати ще ряд демографічних галузей медична, політична, юридична, військова та ін. З іншого боку, в суміжних з демографією науках уже існують, хоча ще не завжди чітко визначені, наукові галузі економічних, соціологічних, історичних та інших наук, для яких відтворення населення, різні його аспекти виступають як чинники, що впливають на процеси, складові предмета дослідження цих наук. Можна пояснити це твердження таким прикладом. Соціальна мобільність, тобто переміщення людей у соціальній структурі суспільства, впливає на їх рішення, наприклад, народити чи ні найближчими роками ще одну дитину. У цьому випадку соціальна мобільність розглядається як чинник у демографічному дослідженні. Навпаки, кількість дітей у сім'ї, сама наявність сім'ї можуть у сучасному суспільстві, швидше, заважати кар'єрі, особливо жінкам. У цьому випадку демографічна компонента є чинником соціальної мобільності, яка входить до предмета дослідження соціології.

Контрольні запитання

1. У якому році виникла демографія як наука?

2. Хто був основоположником демографії як науки?

3. Визначте предмет демографії.

4. Визначте мету демографії.

5. Визначте основні завдання демографії.

6. Визначте основні методи демографії.

7. Визначте сутність демографічної статистики як складової загальної науки про народонаселення.

8. Визначте сутність історичної демографії як складової загальної науки народонаселення.

9. Визначте сутність економічної демографії як складової загальної науки народонаселення.

10. Визначте сутність соціологічної демографії як складової загальної науки народонаселення.

Література: [1, 3, 5, 6 – 8, 10, 12, 14, 17, 21, 23, 25, 29, 30, 37 – 39].