 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Лабораторна робота №7
|
|
Розслідування нещасних випадків.
Мета роботи: ознайомлення з нормативними документами по розслідуванню нещасних випадків, набуття вмінь проведення розслідування нещасних випадків з робітниками та учнями шкіл.
7.1 Загальні положення
Нещасний випадок це раптове погіршення стану здоров’я людини, поранення, травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження виробничими випромінюваннями, отримання внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також випадки смерті на підприємстві.
Основні нормативні документи, які регулюють порядок розслідування нещасних випадків на виробництві є „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (2004р.) та „Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах” (2001 р).
Слід пам’ятати, що розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, в тому числі й побутові. В залежності від тяжкості нещасних випадків відрізняють спеціальне розслідування (групові або смертельний нещасний випадок) та звичайне розслідування.
Про нещасний випадок керівник підприємства повинен надіслати повідомлення в робочий орган соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а також при потребі в установу державної санітарно-епідемічної служби, органи державної пожежної охорони.
При звичайному розслідуванні комісія призначається наказом керівника підприємства. Комісію очолює керівник служби охорони праці (у школі – завуч), звичайно до комісії залучається представник профкому та керівник підрозділу, в якому стався нещасний випадок, як що він не був безпосереднім організатором робіт. До складу комісії може бути залучений за згодою представник Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві. Комісія на протязі 3-х діб проводить розслідування: отримує пояснювальну записку, висновок медичного закладу, вивчає місце події, нормативні акти з охорони праці, посадові інструкції та інші документи, які регулюють питання охорони праці пов’язані з нещасним випадком. За матеріалами розслідування складається акт форми Н-5, в якому робиться висновок про зв’язок нещасного випадку з виробництвом. Як що випадок пов’язаний з виробництвом, то на основі Н-5 оформлюється акт Н-1, а якщо непов’язаний – акт форми НПВ.
Акти представляються на підпис директору, який на протязі доби повинен їх підписати.
Потім акти розсилаються:
- потерпілому (акт Н-1 або НПВ, копія Н-5);
- Фонд (акти Н-1 або НПВ та Н-5);
- в вищестоящу організацію (акт Н-1);
- в Держгірпромнагляд (акт Н-1);
- в підрозділ,де стався нещасний випадок (Н-1 абоНПВ);
- в службу охорони праці (всі матеріали розслідування);
- в інші організації, які брали участь в розслідуванні(акт Н-1).
Після повернення робітника до праці адміністрація оформлює повідомлення про результати нещасного випадку.
При спеціальному розслідуванні комісія утворюється територіальним управлінням Держгірпромнагляд або Кабінетом Міністрів України. Термін розслідування – 10 діб. За результатами оформлюється акт спеціального розслідування (Н-5) та акти Н-1 або НПВ, крім цього оформлюються матеріали спеціального розслідування (див.[31]).Адміністрація у п’ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає копії всіх матеріалів органам прокуратори та іншим органам, потерпілому надсилається акт Н-1 або НПВ та також акт спеціального розслідування.
Як що нещасний випадок полягає в гострому отруєнні або професійному захворюванні, то розслідування ведуть представники органів державної санітарно-епідемічної служби. До роботи в комісії обов’язково залучається керівник підприємства та представник служби охорони праці. Оформляються акти за формою П-4, а також акти Н-1.
При розслідування нещасних випадків з учнями, вихованцями, студентами, слухачами, аспірантами, які пов’язані з навчально-виховним процесом комісії утворюються наказом директора або вищестоящій організації (спеціальне розслідування)[12] – райвно, обласним управлінням освіти або Міністерством освіти та науки України. За результатами розслідування оформляються акти форми Н-Н. В розслідувані, якщо на це не було особливих причин, не беруть участь Фонд та Держгірпромналяд.
7. 2.Хід роботи
1. Ознайомитися з порядком розслідування нещасного випадку.
2. За завданням визначити тяжкість нещасного випадку і скласти схему розслідування. Для складання схеми ознайомитися з положеннями по розслідуванню нещасних випадків [34,35].
3. Оформити документи розслідування, починаючі з наказу про створення комісії,а також матеріалів роботи комісії відповідно до конкретного завдання та порядку розслідування.
7.3. Методичні поради до проведення розслідування
7.3.І. Складання схеми розслідування нещасних випадків на виробництві.
Схема повинна відображати послідовність дій та терміни їх виконання від моменту виникнення нещасного випадку до повідомлення про його наслідки.
|
Мал.7.1. Схема розслідування нещасного випадку без тяжких наслідків.
В схемі потрібно вказувати посади осіб та їх дії, назви матеріалів, які застосовують при розслідуванні та оформляють, а також назви організацій та фізичних осіб, які приймають участь в розслідуванні та яким відправляють повідомлення, акти та інші матеріали розслідування. Як приклад, розглянемо початковий етап дії при виникненні нещасного випадку:
7.3.2. Складання плану розслідування нещасного випадку.
За основу можливо прийняти такий план:
1. Ретельно перевірити, чи збережено обставини на місці події (місцезнаходження інструменту, пристроїв, засобів виробництва та захисту).
2. З’ясувати положення тіла потерпілого після нещасного випадку.
3. З’ясувати, хто давав завдання, його характер, який інструмент, пристрої необхідно було застосовувати.
4. Уточнити необхідність проведення роботи саме в цьому місці.
5. Вилучити наряд або розпорядження на виконання роботи, під час якої виник нещасний випадок.
6. Визначити місце, з якого проводилась робота в момент нещасного випадку.
7. Ретельно перевірити, чи збережено обставини на місці події (місцезнаходження інструменту, пристроїв, засобів виробництва та захисту).
8. З’ясувати положення тіла потерпілого після нещасного випадку.
9. З’ясувати, хто давав завдання, його характер, який інструмент, пристрої необхідно було застосовувати.
10. Уточнити необхідність проведення роботи саме в цьому місці.
11. Вилучити наряд на виконання роботи, під час якої виник нещасний випадок.
12. Визначити місце, з якого проводилась робота в момент нещасного випадку.
13. Ознайомитися з технічним та санітарним станом приміщення, в якому стався нещасний випадок.
14. Взяти пояснення від керівника робіт, потерпілого, роботодавця, свідків, які працювали рядом.
15. Вилучити журнал проведення інструктажу з охорони праці та зняти копію з особистої картки потерпілого, зняти копії інструкції з охорони праці.
16. Отримати висновок медпункту та медичного закладу про характер ушкодження.
7.3.3. Проведення розслідування.
Під час розслідування нещасного випадку підлягає ретельному огляду (якщо необхідно й експертизі):
- робоче місце та обладнання, на якому виник нещасний випадок;
- інструмент, прилади та інші предмети, якими було нанесено травму;
- засоби індивідуального захисту, якими користувався потерпілий, з метою з’ясування їх захисних якостей;
- засоби колективного захисту, сигналізація, блокуючи пристрої;
- в цілому цех (дільниця), з метою визначення технічного стану робочих місць, обладнання, аналогічних тому, на якому виник нещасний випадок для встановлення існуючої системи безпеки праці.
В процесі розслідування треба отримати:
- пояснення потерпілого (додаток 6);
- пояснення свідків (додаток 6);
- пояснення керівника робіт;
- ознайомлення з нормативно-технічної документацією стосовно вимогам охорони праці до відповідного робочого місця посадової інструкції потерпілого іншими документами (див. „Положення”);
оформити:
- акт розслідування нещасного випадку, форма Н-5;
акт про нещасний випадок на виробництві, форма Н-1 або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, форма НПВ.
В процесі розслідування відповідальним етапом є класифікація нещасного випадку: пов’язаний з виробництвом чи ні. Перед усім слід пам’ятати, що розслідуються всі нещасні випадки, які трапились з працівниками підприємства, при цьому тільки в процесі розслідування встановлюють категорію нещасного випадку та приймають рішення про взяття його на облік.
Основними критеріями за якими нещасний випадок відносять до категорій пов’язаних з виробництвом є:
- приналежність місця випадку території підприємства;
- співпадіння часу виникнення нещасного випадку з робочим часом (до робочого часу входять обслуговування знарядь до роботи або після роботи та аналогічні дії);
- виконання виробничих завдань, а також дій в інтересах підприємства, які виконувались без доручення.
Більш докладніше дивися (пункт 3 [34]). Не беруться до обліку випадки, як що при розслідування встановлено, що він стався:
- в результаті сп’яніння (за висновком медичного закладу);
- під час здійснення злочину (за рішенням суду);
- в разі природної смерті (за висновками судово-медичної експертизи);
- під час спортивних ігор та розважальних заходів, як що при цьому відсутній виробничий фактор.
Порушення вимог охорони праці, недисциплінованість, особливо недбалість потерпілого при виконанні ним трудових обов’язків не можуть бути підставою для кваліфікації нещасного випадку як не пов’язаного з виробництвом.
7. 3.4. Методичні поради до заповнення актів форми Н-1 та форми НПВ
Акт складається с текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до міжгалузевих, галузевих класифікаторів з використанням установлених термінів відповідно до Єдиного державного реєстру підприємства і організацій України (ЄДРПОУ), класифікатора об’єктів адміністративно - територіального устрою України (КОАТУУ), загального міжгалузевого класифікатора „Система позначення органів державного управління (СПОДУ) 1.74.001”. Коди зазначаються в клітинках.
Нумерація актів на підприємстві ведеться з початку року із січня по грудень.
Прізвище, ім’я та по батькові потерпілого, адреси та інші ті тильні відомості вказується повністю, скорочення не допускається. Час події вказується з точністю до хвилин.
Форма власності: держава, комунальна, приватна, фізична особа.
Вказується безпосереднє місце нещасного випадку, де стався нещасний випадок. Наприклад: В зоні стоянки автотранспорту, а не просто на території підприємства.
Якщо немає можливості вказати місце з необхідною точністю, то слід назвати ту частину машини, агрегату, споруди, де знаходився потерпілий у момент нещасного випадку.
Професія (посада), розряд (клас) записується відповідно до Державного класифікатора професій (ДК - 003 - 95). У разі коли потерпілий має кілька професій, зазначається та під час якої стався нещасний випадок.
Стаж роботи загальний та стаж роботи потерпілого за професією (посадою), на яку оформлений потерпілий, за виконуваною роботою, під час якої стався нещасний випадок, береться із записів трудової книжки і рахується число, повних років, кількість місяців і днів.
Дата проведення (завершення) навчання за професією проставляється для робіт із підвищеною небезпекою. Це дата видачі документа підготовки працівника, яка проведена в закладі освіти Запис повинен мати вигляд: протокол кваліфікаційної комісії, наказ по підприємству. Якщо потерпілий є учнем: навчається, якщо навчання не проводилось або не вимагається, то вносяться відповідні записи.
Дати запису про проведення інструктажів беруться з відповідних журналів реєстрації інструктажем. Якщо по ряду причин журнал реєстрації інструктажу не зберігся, то в п. 4.2. указується: «дані про проведення інструктажу не встановлені», або «дані не збереглися», а якщо виявлено, що інструктаж не проводився, то робиться запис «інструктаж не проводився».
В разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску. В таких випадках дату проведення цільового інструктажу необхідно брати з наряду - допуску, так як його реєстрація в журналі не обов’язкова.
Дата перевірки знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок вказується лише для робіт підвищеної небезпеки.
Дані беруться із протоколу засідання комісії з перевірки знань із питань охорони праці і посвідчення працівника, який проходив перевірку знань на підприємстві, наприклад 20 червня 2001 року. Протокол №2. Періодично перевірка знань із працівниками підвищеної небезпеки проводиться не рідше одного разу на рік.
Дата проходження медоглядів береться з карти особи, яка підлягає медичному огляду. Якщо працівник не підлягає медичному огляду, то записується «медогляд не потрібний».Якщо особа підлягає медичному огляду попередньому чи періодичному, а він не проводився, то записується «медогляд не проводився».
Під час опису обставин нещасного випадку дається стисла характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням нещасного випадку, описується процес праці, а також зазначається, хто керував роботою або організував її.
При описі обставин необхідно дотримуватися наступного: обставини слід викладати коротко: акт необхідно вносити тільки те, що встановлено комісією при розслідування. Повинно вказати конкретну операцію, яка виконувалася в момент нещасного випадку. Якщо нещасний випадок стався внаслідок неправильних прийомів роботи працівниками, які знаходилися поряд, необхідно визначати, в чому полягає порушення.
Слід вказати положення (поза), в якій знаходився потерпілий, виконуючи операцію, в той момент, коли стався нещасний випадок, а також після цього.
Стан обладнання, інструментів, пристосувань, якими працював потерпілий у момент нещасного випадку (несправність, відповідність, даній операції і т.п.) характеризується, якщо нещасний випадок пов’язаний із застосуванням обладнання, інструменту і пристосувань.
При опису стану майданчика, на якому (чи з якого) проводилася робота потрібно вказати де знаходився потерпілий(стояв потерпілий на підлозі, підставці) і який стан поверхні підлоги і т.п..
До характеристики умов праці на робочих місцях у момент нещасного випадку входять: температура, загазованість, пиляка, освітленість і т.п..
Вказується чим нанесена травма потерпілому (частина обладнання, споруди, інструмента, пристосувань, окалина, пиляка, газ, нагріте тіло, тепловипромінювання і т.п.), характер травми, нанесеної потерпілому (забій, перелом, гостре отруєння, опік і т.п.) і ушкоджена частина тіла.
Відомості про вид події зазначаються і кодуються відповідно до розділу 1 наведеного нижче класифікатора. Відомості про шкідливий або небезпечний фактор та його значення зазначаються відповідно до ГОСТ 12.0.003.„Небезпечні та шкідливі виробничі фактора. Класифікація”.
Зазначаються і кодуються три причини нещасного випадку. Основна причина нещасного випадку зазначається і кодується першою. Основна причина – та, внаслідок якої виник нещасний випадок. Другорядні причини можуть сприяти і навіть наближують момент нещасного випадку, ускладнюють наслідки, але не викликають його. Технічна причина зазначається першою.
До причин включаються перевищення гранично допустимих норм впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, невідповідність та недостатність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту встановленим вимогам (якщо ці причини вплинули на подію).
Після кожної причини зазначається, які конкретно вимоги законодавчих і нормативно-правових актів із питань охорони праці, інструкцій з безпечного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (із зазначенням відповідних статей, розділів, пунктів, тощо).Якщо причин нещасного випадку більше ніж три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині акта.
Діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодується відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я (МХК-10).
Запис про перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння робиться на підставі висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого
У пункті 10 зазначається посадові особи і працівники, у тому числі потерпілий, які допустили порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці із зазначенням статей, параграфів, пунктів тощо.
Свідками нещасного випадку е особи, які безпосередньо були в контакті з потерпілим, чи приймали яку-небудь участь (у ліквідації аварії, наслідків випадку, наданню першої допомоги і т.п.).
Визначення заходів усунення причин нещасних випадків - заключний етап складання акта форм Н-1В акті мають бути вказані конкретні заходи щодо усунення причин нещасного випадку. Заходи перш за все мають бути спрямовані на ліквідацію порушень правил і норм з охорони праці. Тому необхідно визначити організаційно-технічні заходи, а не підміняти їх число організаційними заходами та адмініструванням. Не слід вносити до цього пункту заходи щодо накладення стягнень.
7.4.КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Які нещасні випадки з учнями підлягають розслідуванню?
2.Чи підлягає розслідуванню нещасний випадок з учнем,якийпорушував дисципліну?
3.Хто розслідує нещасний випадок з учнем?
4. Що входить в матеріали розслідування нещасного випадку?
5. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?
6. Що входить до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку?
7. Кому повинен повідомити про нещасний випадок очевидець, працівник чи сам потерпілий на підприємстві?
8. Хто входить до складу комісії з розслідування на підприємстві або установі?
9. В якій кількості екземплярів складається акт за формою Н-1 і кому він надсилається?
10. Що входить до матеріалівспеціального розслідування нещасноговипадку на підприємствіабов установі?
Література
1. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112.
2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р, № 2170.
3.Положення про порядок розслідування нещасних випадків,що сталися під час навчально – виховного процесу в навчальних закладах. Затверджено наказом МОН України №616 від 31.08.2001
Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Таблиця Д1
| Період року | Категорія робіт | Температура повітря 0С | Відносна вологість % | Швидкість руху, м/с |
| Холодний період року | Легка 1 а | 22-24 | 60-40 | 0,1 |
| Легка 1 б | 21-23 | 60-40 | 0,1 | |
| Середньої важкості 11а | 19-21 | 60-40 | 0,2 | |
| Середньої важкості 11б | 17-19 | 60-40 | 0,2 | |
| Важка ІІІ | 16-18 | 60-40 | 0,3 | |
| Теплий період року | Легка 1а | 23-25 | 60-40 | 0,1 |
| Легка 1 б | 22-24 | 60-40 | 0,2 | |
| Середньої важкості ІІ а | 21-23 | 60-40 | 0,3 | |
| Середньої важкості ІІ б | 20-22 | 60-40 | 0,3 | |
| Важка ІІІ | 18-20 | 60-40 | 0,4 |
Тиск насиченої водяної пари в залежності від температури
Таблиця Д2
| Температура С | Тиск Па | Температура С | Тиск Па |
| 4,0 8,0 10,0 11,0 12,0 13,0 14,0 15,0 15,5 16,0 16,5 17,0 17,5 18,0 18,5 19,0 19,5 | 812,9 1072,1 1227,1 1311,8 1401,5 1496,7 1597,4 1704,1 1759,8 1817,0 1875,9 1936,4 1998,6 2062,6 2128,4 2196,0 2265,4 | 20,0 20,5 21,0 21,5 22,0 22,5 23,0 23,5 24,0 24,5 25,0 25,5 26,0 27,0 28,0 29,0 30,0 | 2336,8 2410,2 2485,5 2562,9 2642,4 2724,1 2807,9 2894,0 2982,4 3073,1 3166,3 3261,9 3360,0 3563,9 3778,5 4004,3 4241,7 |
| № п/п | Найменування приміщень | Питома потужність pпит, Вт/м2 | |
| Для ламп розжарювання | Для люмінесцентних ламп | ||
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. | Навчальні майстерні технічної праці Навчальні майстерні обслуговуючої праці Кабінети креслення, малювання Класи, кабінети фізики, хімії, біології Спортивний зал Коридори | 9,6 | 20…24 24…28 20…24 |
Рекомендована питома потужність штучного освітлення для шкільних приміщень
Таблиця Д4
Характеристика деяких джерел світла
Таблиця Д5
| № п/п | Потуж- ність | Номінальний світловий потік в лм, ламп типу: | |||||||
| Лампи розжарювання | Люмінесцентні лампи | Ртутні лампи | Метало-галогені | ||||||
| Вт | Б | Би | Г | ЛД | ЛДЦ | ЛХБ | ДРЛ | ДРН | |
| 1. | - | - | - | - | - | ||||
| 2. | - | - | - | ||||||
| 3. | - | - | - | - | |||||
| 4. | - | - | - | - | - | - | |||
| 5. | - | - | - | - | - | - | |||
| 6. | - | - | - | - | - | - | |||
| 7. | - | - | - | - | - | ||||
| 8. | - | - | - | - | - | - | - |
Примітка: світловий потік для ламп розжарювання дано при номінальній напрузі 220В
Норми освітленості для шкільних приміщень
Таблиця Д6
| № п/п | Вид приміщення | Норма освітленості, Лк | |
| Лампи розжарювання | Лампи люмінесцентні | ||
| Класи, кабінети, майстерні (на робочих місцях) Класи, кабінети, майстерні (на підлозі) Кабінет креслення Швейна майстерня Кулінарія Спортивні зали(підлога) Аварійне освітлення Евакуаційне освітлення (на підлозі) | 7,5 0,5 |
Коефіцієнт, який враховує відбивання світлового потоку
від стін і стелі штучного освітлення
Таблиця Д7
| Індекс приміщення | Коефіцієнт відбивання стін і стелі | ||
| 0,7 | 0,5 | 0,3 | |
| 0,7 | 0,77 0,80 0,86 0,92 | 0,76 0,79 0,84 0,90 | 0,73 0,78 0,82 0,89 |
, де S — площа приміщення, м2h — висота підвіски світильників, м; a, b — ширина та довжина приміщення, м.
Рекомендовані світильники для навчальних майстерні
Таблиця Д8
| № п/п | Найменування приміщень | Рекомендовані світильники | |||
| Лампи розжарування | Люмінесцентні лампи | ||||
| Найменування | К.К.Д. | Найменування | К.К.Д. | ||
| 1. | Навчальні майстерні по деревообробці | СК-300 «Універсал» (200 Вт) | 0,74 0,68 | ЛСО-02-2х40 ЛПО-2х40 ПВЛ-2х40 | 0,64 0,63 0,61 |
| 2. | Навчальні майстерні по обробці металу | Шар молочного кольору(150 Вт) «Універсал» (200 Вт) СК-300 | 0,76 0,68 0,74 | ЩОД -2х40 ПВЛ-2х40 | 0,76 0,61 |
| 3. | Навчальні майстерні комбіновані | СК-300 «Універсал» (200 Вт) | 0,74 0,68 | ЩОД-2х40 ЛСО-0,2-2х40 ПВЛ-2х40 | 0,76 0,64 0,61 |
| 4. | Кабінети обслуговуючої праці | СК-300 Шар молочного кольору(150 Вт) | 0,74 0,76 | ЩОД-2х40 ЩОД-2х80 | 0,76 0,78 |
| 5. | Кабінети креслення | СК-300 Шар молочного кольору(150Вт) Люцетта(150Вт) | 0,74 0,76 0,78 | ЩОД-2х40 ЩОД-2х80 | 0,76 0,78 |
| 6. | Навчальні класи, кабінети | СК-300 Шар молочного кольору(150Вт) Люцетта (150Вт) | 0,74 0,76 0,78 | ЩОД-2х40 ЩОД-2х80 | 0,76 0,78 |
Нормальні лінійні розміри, мм
Таблиця Д9
Швидкості повітря у всмоктувальному вікні
Таблиця Д10
| № п-п | Тип верстату | Швидкість в робочій зоні, м/с | Коефіцієнт запасу |
| 1. | Заточувальні, шліфувальні та полірувальні (металообробні) | 2…3 | 1,15…1,25 |
| 2. | Верстати по обробці деревини | 3…5 | 1,1 |
| 3. | Зварювання | 1…1,75 | 1,1…1,15 |
| 4. | Пайка м’якими припоями | 0,7…1,25 | 1,1 |
| 5. | Діючі двигуни внутрішнього згорання | 0,8 | 1,1…1,15 |
| 6. | Кухонні плити | 0,5…0,8 | 1,05 |
| 7. | Витяжна шафа, для сполук 1кл. небезпеки | 2,5…3,0 | 1,15…1,25 |
| 8. | Теж, 2кл. небезпеки | 1,75…2,0 | 1,1…1,15 |
| 9. | Теж, 3кл. небезпеки | 1,25…1,75 | 1,1 |
| 10. | Теж, 4кл. небезпеки | 0,8…1,25 | 1,1 |
Показники роботи місцевої всмоктувальної вентиляції для окремих верстатів
Таблиця Д11
| № п/п | Тип верстату | Швидкість у всмоктувальному вікні, м/с | Швидкість в повітроводі, м/с | Витрата повітря м3/год | Коефіцієнт місцевого опору | |
| І. Деревообробні верстати | ||||||
| 1. | Токарний СТД-2М | 2…3 | 1,1 | |||
| 2. | Фуговально-розпилювальний ФПШ-2 | 1,2 | ||||
| 3. | Рейсмусний СРЗ | 4…5 | 1,4 | |||
| 4. | Фугувальний СФА-3 | 1,4 | ||||
| 5. | Фрезерний ФШ-4 | 3…5 | 1,3 | |||
| 6. | Шліфувальний ЛНС | 2…5 | 1,6 | |||
| 7. | Лобзиковий АЖС-4 | 2…3 | 1,1 | |||
| 8. | Шіпорезальний ШПА-40 | 4…5 | 1,4 | |||
| Заточні та шліфувальні верстати | ||||||
| 9. | Заточувальні верстати | 2…3 | 1,2 | |||
| 10. | Шліфувальні верстати | 3…4 | 2м3/год на 1мм діаметру круга | 1,1 | ||
| 11. | Полірувальні верстати | більше 4 | - | 1,2 | ||
| 12. | Зонти для пайки | 0,7…1,25 | - | 0,5 | ||
| 13. | Зонти для зварювання | 1…1,75 | 10 – 12 | 3300 м3/год на 1м2 | 0,8 | |
Характеристики відцентрових вентиляторів
Таблиця Д12
| № п/п | Тип вентилятора | Х а р а к т е р и с т и к и | ||
| Продуктивність м3/год | Напір Н, Па | К.К.Д. | ||
| І | ||||
| 1. | ЦЧ-70 № 8, 960 об/хв | 0.5 | ||
| 0,65 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,7 | ||||
| 2. | ЦЧ-70 № 10, 720 об/хв | 0,5 | ||
| 0,6 | ||||
| 0,65 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,8 | ||||
| 3. | ЦЧ-70 № 10, 860 об/хв | 0,6 | ||
| 0,7 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,6 | ||||
| 4. | ЦЧ-70 № 12, 725 об/хв | 0,6 | ||
| 0,7 | ||||
| 0,78 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,7 | ||||
| 5. | ЦЧ-70 № 12, 960 об/хв | 0,6 | ||
| 0,7 | ||||
| 0,76 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,6 | ||||
| 6. | Ц9-55 № 8, 720 об/хв | 0,35 | ||
| 0,4 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,64 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,5 | ||||
| 7. | Ц9-55 № 8, 960 об/хв | 0,35 | ||
| 0,4 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,64 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,5 | ||||
| 8. | Ц9-55 № 106, 960 об/хв | 0,35 | ||
| 0,4 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,64 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,5 | ||||
| 9. | Ц13-50 № 2, 2900 об/хв | 0,3 | ||
| 0,35 | ||||
| 0,45 | ||||
| 0,43 | ||||
| 0,4 | ||||
| 0,35 | ||||
| 10. | Ц13-50 № 4, 1450 об/хв | 0,4 | ||
| 0,5 | ||||
| 0,55 | ||||
| 0,58 | ||||
| 0,55 | ||||
| 0,45 | ||||
| 11. | Ц13-50 № 6, 860 об/хв | 0,45 | ||
| 0,55 | ||||
| 0,61 | ||||
| 0,55 | ||||
| 0,5 | ||||
| 12. | Ц13-50 № 3, 2800 об/хв | 0,35 | ||
| 0,45 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,52 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,45 | ||||
| 13. | Ц13-50 № 6, 1450 об/хв | 0,5 | ||
| 0,55 | ||||
| 0,58 | ||||
| 0,61 | ||||
| 0,55 | ||||
| 0,5 | ||||
| 14. | ВД-4, 29 об/хв | 0,3 | ||
| 0,4 | ||||
| 0,52 | ||||
| 0,65 | ||||
| 0,5 | ||||
| 15. | ВМ-ІІ-V, 1450 об/хв | 0,25 | ||
| 0,3 | ||||
| 0,42 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,71 | ||||
| 16. | ЦП7-40 № 5, 2400 об/хв | 0,47 | ||
| 0,53 | ||||
| 0,54 | ||||
| 0,6 | ||||
| 0,4 | ||||
| 0,26 | ||||
| 17. | ЦП7-40 № 5, 1900 об/хв | 0,4 | ||
| 0,5 | ||||
| 0,57 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,36 | ||||
| 0,2 | ||||
| 18. | ЦП7-40 № 6, 1900 об/хв | 0,5 | ||
| 0,57 | ||||
| 0,52 | ||||
| 0,42 | ||||
| 0,36 | ||||
| 0,2 | ||||
| 19. | ЦП7-40 № 6, 1440 об/хв | 0,5 | ||
| 0,52 | ||||
| 0,57 | ||||
| 0,54 | ||||
| 0,5 | ||||
| 0,4 | ||||
| 20. | Ц4-70 № 3, 1900 об/хв | 0,5 | ||
| 0,65 | ||||
| 0,74 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,72 | ||||
| 0,5 | ||||
| 21. | Ц4-70 № 5, 2900 об/хв | 0,45 | ||
| 0,55 | ||||
| 0,72 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,72 | ||||
| 0,45 | ||||
| 22. | Ц4-70 № 5, 2400 об/хв | 0,45 | ||
| 0,56 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,45 | ||||
| 23. | Ц4-70 № 5, 1800 об/хв | 0,5 | ||
| 0,6 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,5 |
Характеристики осьових вентиляторів МЦ
Таблиця Д13
| Марка вентилятора | Продуктивність м3/год | Напір, Па | ККД |
| МЦ № 2 = 3000 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,6 | |||
| МЦ № 3 = 3000 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,6 | |||
| МЦ № 4 = 3000 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,6 | |||
| МЦ № 4 = 1500 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,6 | |||
| МЦ № 5 = 1500 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,4 | |||
| МЦ № 6 = 1500 об/хв | 0,4 | ||
| 0,60, | |||
| 0,7 | |||
| 0,4 | |||
| МЦ № 6 =3000 об/хв | 0,4 | ||
| 0,6 | |||
| 0,7 | |||
| 0,4 |
Мінімальні перерізі ( S,мм²) провідників що заземлюють в електроустановках напругою до 1000 В.
Таблиця Д14
| Провідники | Матеріал провідника | |
| Мідь | Алюміній | |
| Провід без ізоляції при відкритій прокладці з ізоляцією Заземлюючі жили кабелів чи багатожильних првідників, що знаходяться у загальній захисній оболонці з фазними жилами | 1,5 | 2,5 1,5 |
Питомі електричні опори ґрунтів
Таблиця Д15
| № | Вид ґрунту | Питомі при  (Ом\м)
| ||
| При вологості 10-12% | Межі коливань | Рекомендовані для розрахунку | ||
| Торф | -- | |||
| Чорнозем | …53 | |||
| Садова земля | 30…60 | |||
| Глина | 8…70 | |||
| Суглинок | 40…150 | |||
| Супісок | 150…400 | |||
| Пісок | 400…2500 |
Мінімальні розміри стальних заземлюючих провідників
Таблиця Д16
| Місце розташування | Заземлювачі | Заземлюючі провідники | |||
| круглі | прямокутні | кутова сталь | стальні водо- і газопровідні труби | ||
| Діаметр (мм) | площа перерізу (м²) | Товщина (мм) | Товщина (мм) | товщина стінок (мм) | |
| Будівлі | 2,4 | 2,5 | |||
| Зовнішні установки | 2…5 | 2,5 | |||
| Земля | 3,5 |
Коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів ηв та горизонтальних з’єднувальних стрічок ηг
Таблиця Д17
| Кількість вертикальних заземлювачів | співвідношення а/ 
| |||||
| ηв | ηг | ηв | ηг | ηв | ηг | |
| При розташуванні стрічок по периметру замкненого контору | ||||||
| 0,69 | 0,45 | 0,78 | 0,55 | 0,85 | 0,7 | |
| 0,62 | 0,4 | 0,73 | 0,48 | 0,8 | 0,84 | |
| 0,58 | 0,36 | 0,71 | 0,43 | 0,78 | 0,6 | |
| 0,55 | 0,34 | 0,69 | 0,4 | 0,75 | 0,56 | |
| 0,47 | 0,27 | 0,64 | 0,32 | 0,71 | 0,45 | |
| 0,43 | 0,24 | 0,6 | 0,3 | 0,68 | 0,41 | |
| 0,4 | 0,21 | 0,56 | 0,28 | 0,66 | 0,37 | |
| 0,38 | 0,2 | 0,54 | 0,26 | 0,64 | 0,35 | |
| При розташуванні стрічок у ряд | ||||||
| 0,78 | 0,8 | 0,86 | 0,92 | 0,91 | 0,95 | |
| 0,74 | 0,77 | 0,83 | 0,89 | 0,88 | 0,92 | |
| 0,7 | 0,74 | 0,81 | 0,86 | 0,87 | 0,9 | |
| 0,63 | 0,71 | 0,77 | 0,83 | 0,83 | 0,88 | |
| 0,59 | 0,62 | 0,75 | 0,75 | 0,81 | 0,82 | |
| 0,54 | 0,5 | 0,7 | 0,64 | 0,78 | 0,74 | |
| 0,49 | 0,42 | 0,68 | 0,56 | 0,77 | 0,68 | |
| 0,43 | 0,31 | 0,65 | 0,46 | 0,75 | 0,58 |
Формули для визначення опору розтікання току від одиночного заземлювача
Таблиця Д18
| Тип заземлювача | Схема | Формула | Примітка |
| Трубчастий* вертикальний біля поверхні землі | 
|
| |
| Теж у землі* | 
|
| |
| Полосовий на поверхні землі | 
|
| ℓ>>b |
| Теж у землі | 
|
| ℓ>>b ℓ>>4t |
| Циліндричний на поверхні землі | 
|
| ℓ>>d |
| Теж у землі | 
|
| ℓ>> d ℓ>>4t |
| Пластинчастий у землі | 
|
|
|
Примітка:* - формули вірні для вертикальних заземлювачів з кутника, якщо прийняти d=0,85·b,де b – ширина полки кутник
Умовне позначення обладнання майстерень та його розміри
Додаток Д19
Верстати:
а) слюсарні;
б) столярний; в) комбінований.
Верстати:
| 1.Токарне – гвинторізний ТВ - 6 |
|
| 2.Токарний деревообробний верстат | 
|
| 3.Настольний горизонтально - фрезерний верстат НГФ – 110 | 
|
| 4.Свердлильний верстат 2М-112 | 
|
| 5.Заточувальний верстат | 
|
| 6.Фуговальне- пильний верстат | 
|
Вимоги до розміщення обладнання навчальних майстерень
Додаток Д20
Розміщення слюсарних верстаков
Розміщення столярних верстаков
Розміщення комбінованих верстаков
Розміщення верстатів
Вказані на малюнку інтервали вірні для інших верстатів навчальних майстерень. Лише заточувальний верстат може бути закріплений до стіни.
Виписка з типового перелік обладнання та інструментів для навчальних майстерень
Додаток Д21
Майстерня по обробці тканини та роботі з
Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 1218 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
