Захисне занулення

Занулення застосовується у чотирьох провідних мережах напругою нижче 1000 В(мал4.3.). При зануленні корпус установки з’єднується з нейтральним (нульовим) дротом, а перед електроприладом встанавливають запобіжники.

Мал.4. 3.Схема захисного занулення:

1-трифазна електромережа: А,В,С - фази, N –нейтральний (нульовий) дріт;

2- електроприлад; 3 –запобіжники; 4 –трансформатор розподільчої підстанції.

В аварійної ситуації,коли на корпусі електроприладу виникає напруга, утворюється коротке замкнення через нульовий дріт внаслідок чого спрацьовує запобіжник тій фази,в якій виникле пошкодження ізоляції. Запобіжники повинні спрацьовувати раніше виникнення небезпечної напруги для людини. Досягають цього правильним підбором запобіжників. Звичайно струм спрацьовування запобіжників для електронагрівальних приладів визначають так:

І_сп=1,25·І_р, А 4.5

де, І_р — номінальне робоче значення струму для електроприладу (А).

Для електродвигунів номінальний струм спрацювання плавких запобіжників визначається з співвідношення

, А 4.6

де, І_п – пусковій струм електродвигуна, визначається як добуток номінального робочого струму на кратність пускового струму,що наводиться в паспортних даних двигуна, А.

4.1.3.Захисне відключення

Призначене для відключення установки у випадку виникнення на її корпусі напруги. Вона являє собою сполучення корпусу апарату із запобіжним реле (автоматом). Сам автомат заземлюється або занулюється (мал.4.4).

У випадку пробою ізоляції через котушку реле Р2 проходить струм і розмикається нормально замкнутий контакт Р2. В результаті знеструмлюється котушка магнітного пускача Р1, що утримує в замкненому стані контакти рубильника. Під дією пружин контакти розмикаються і повністю відключають апарат від мережі.

На закінчення відзначимо, що у чистому вигляді захисне заземлення, занулення і відключення, як правило, не застосовують. Звичайно застосовують їх комбінації. Так, для умов шкільних лабораторій й майстерень обов'язкове застосування заземлення,занулення та відключення для трьох фазного

Мал.4.4. Схема захисного відключення (ПЗВ)

1 - трифазна мережа; 2 - електроприлад; П1 - кнопка "Пуск"; П2 - кнопка "Стоп";П3 - кнопка контролю ПЗВ; Р1 - магнітний пускач; Р2 – реле струму (3 - котушка індуктивності;4 – контакт реле;5 – пружина;6 – контакти вимикача.

обладнання. Крім цього, трифазна мережа на вході в майстерню або лабораторію повинна бути обладнана пристроєм захисного вимикання,не зважаючи на обов’язкову наявність загального вимикача.

4. 2.Хід роботи

4.2.1.Вимірювання опору ізоляції

Для періодичного контролю стану ізоляції електроприладів застосовується пристрій — мегомметр. Він дозволяє вимірювати значні опори ізоляції у мегомах або у кілоомах. Вимірювання опору ізоляції в установках з напругою до 1000 В здійснюється з такою періодичністю:

1)переносний електроінструмент — 1 раз на місяць;

2)електропроводка та апарати вторинного ланцюга — 1 раз у 3 роки;

3)верстати та інше стаціонарне обладнання — 1 раз на рік.

При цьому у першому випадку опір Rіз 1МОм, у другому й третьому Rізол 0,5 МОм.

Для вимірювання слід з'єднати клему "Лінія" мегомметра з обмоткою (проводом) приладу, а другим проводом з'єднати клему "Земля" з корпусом приладу. Перемикач «кОм – МОм» слід поставити у положення «МОм». Обертаючи ручку індикатора зі швидкістю близько 60 об/хв провести відлік показів. Результати вимірювань заносяться у журнал спостережень табл.4. 1.

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! При роботі між з'єднувальними проводами виникає різниця потенціалів більше 100 В.

№ п/п	Назва обладнання	Опір ізоляції, МОм	Мінімально допустимий опір ізоляції, МОм

Журнал спостережень

Таблиця 4.1

ПРИМІТКА: у випадку випробування трифазних приладів перевіряється кожна фаза

Для цього до клеми "Лінія" слід по черзі підключати всі (3-4) проводи..

4.2.2.Вимірювання опору захисного заземлення

Обладнання: спеціальний стенд для вимірювання значень перехідного опору заземлюючого пристрою, амперметр електромагнітної системи класу точності 1,5 і межею виміру до 10А, вольтметр, електроди заземлення (робочі й додаткові), з'єднувальні проводи.

Опір захисного заземлення виміряють трьома методами:

- методом амперметра і вольтметр;

- методом трьох вимірів;

- методом безпосереднього вимірювання опору захисного заземлення приладом М416.

На лабораторному стенді вимірювання здійснюється методом трьох вимірів. Сутність даного методу полягає у вимірюванні сили струму і падіння напруги на кожній парі заземлень за схемами (мал.4.5).

Мал. 4.5.Схеми виміру опору захисного заземлення методом трьох вимірів:

1-пристрій, що заземлює; 2- зонд-заземлювач; 3- допоміжний заземлювач;4 –вимикач; 5 – з’єднувальні дроти; а, б, в - схеми комутацій при вимірюванні опору пар заземлювачів.

; ; , Ом. 4.7

Опір захисного заземлення підраховують за формулою:

Rх=0,5·(3·R₂ – R₁ - R₃). Ом. 4.8

4.3.Контроль заземлення обладнання лабораторії

(майстерні)

Контроль проводиться щомісячно і включає в себе огляд елементів заземлення і вимір опору заземлюючих провідників. Цей опір неповинен перевищувати 0,8 Ом. Для виміру клему "Земля" омметра підключити до заземлюючого контуру, а шнур від клеми " R_x " підключати почергово до обладнання, що перевіряється. Результати вимірів заносять у табл.4.2.

За результатами перевірки робляться висновки про справність заземлення.

Примітка: перед початком вимірювань вимкнути рубильник на вході у лабораторію чи майстерню. Дотримуйтесь інструкції по користуванню омметром.

№	Назва обладнання	Опір заземлюючих провідників, Ом
1…

Журнал спостережень

Таблиця 4.2