Приклад розрахунку

Розробити систему місцевої вентиляції майстерні по обробці деревини розмірами 6 х 10 м². В майстерні встановлено обладнання: верстати токарні СТД – 120М – 3 шт., фуговально – розпилювальний верстат(ФПШ) - 1 шт. Висота приміщення – 4 м.

1.Складаємо аксонометричну схему повітроводів (мал.3.3)

2. Вибираємо головну магістраль (від найвіддаленішого до вентилятора споживача): І, ІІ, ІІІ, ІV, V.

3. Визначаємо витрати повітря на кожній ділянці.

З таблиці Д14 знаходимо, що витрати повітря від СТД – 120М повинні бути 340 м³/год,від ФПШ - 580м³/год.Тоді на ділянках витрати повітря:

Q₁ = Q₈=340 м³/год,

Q₂ = 2 · 340 = 680 м³/год;

Q₃ = 3 · 340 = 1020 м³/год;

Q₄ =Q₃ +Q₈ = 1020 +580 = 1600 м³/год

Результати розрахунків заносимо до таблиці (табл.3. 4).

4. Визначаємо діаметр повітроводів(швидкість повітря для відходів деревини W ≥ 12 м/с), приймаємо W = 12 м/с, тоді для ділянки «1»(3.6):

Результат округлюємо до найближчого меншого стандартного (табл.Д12), приймаємо d₁ = 100мм. Для інших ділянок розрахунки аналогічні.

5. Уточнюємо швидкість повітря на кожній ділянці:

для «1» ділянки:

,

для інших ділянок розрахунок подібний.

6. Обчислюємо динамічний напір на кожній ділянці, для перший ділянки:

, …

Результати заносимо у зведену таблицю(табл3.4).

7. Визначаємо коефіцієнти місцевих опорів на ділянках (табл.Д.15)

І ділянка:

- вхід в витяжний патрубок:

,

- засувка відкрита повністю(табл..Д15) ;

- поворот на 90⁰(табл..Д15) , так як поворотів два ;

- сума коефіцієнтів місцевих втрат для першій ділянки:

.

ІІ ділянка: злиття двох потоків , .

ІІІ ділянка: злиття двох потоків , .

IV ділянка: злиття потоків ; поворот на 90° (два) ;

диффузор перед вентилятором ;

сума коефіцієнтів .

Vділянка: к онффузор ; поворот ;

циклон ; сума коефіцієнтів .

8. Визначаємо втрати напору на тертя:

І ділянка: ; …

9.Втрати напору на місцевих опорах:

І ділянка: ; …

10.Визначаємо сумарні втрати напору на головній магістралі:

11.Вибираємо вентилятор за загальною витратою повітря Q₅=1600 м³/год та при умові, що вентилятор повинен утворювати напір більшій за втрати в мережі, H_в>h_Σ=1438 Па. За таблицею Д17 найбільш відповідає вентилятор

ЦП7-40(n=1900об/хв),він при витратах 1000…2000м³/год утворює напір від 2100 до 2000Па.

Результати розрахунків

Таблиця 3.4

№ ділянки	Витрати Q, м3/год	Діаметр d, мм	Довжина l,м	Швидкість W,м/с	Динамічний напір Hд,Па	Втрати напору на тертя ∆hтр,Па	Коеф. місцевих втрат ξ	Місцеві втрати напору ∆hм, Па
			4,5	12,02	89,9	80,0	1,75	155,8
				12,3	92,6	26,5	0,4	37,0
				12,5	95,8	22,5	0,4	38,3
				12,8	100,8	57,6	1,24	125,0
				12,8	100,8	57,6	8,31	837,7

12.Визначаємо робочі характеристики вентилятора для прийнятої мережі.

По табл. Д17 будуємо робочу характеристику вентилятора(мал3.7), графік H=f(Q). Для побудови робочої характеристики мережі розраховуємо проміжні точки: втрати напору при різних витратах повітря. Наприклад втрати при Q=1400м³/год

,

інші результати зведені до таблиці 3.5

До побудови робочої характеристики мережі

Таблиця 3.5

Витати, Qм3/год
Втрати напору, ∆hΣПа

Точка перетину характеристик.5 вентилятора та мережі відповідає Н_р = 2030Па; Q_р = 1900 м³/год. ККД вентилятора (табл..Д17) η_в = 0,5.

Мал.3.6.Визначення робочої точки(А) вентилятора та мережі:

1 – робоча характеристика вентилятора;

2 – робоча характеристика мережи.

14.Обчислюємо потужність електродвигуна для привода вентилятора (приймаємо К = 1,1; η_п = 0,8 – передача пасова), тоді

.

3.4 Контрольні запитання

1. Яки види вентиляції використовують в шкільних приміщеннях?

2. Вкажіть основні параметри загальнообмінной та місцевої вентиляції. Як вони визначаються?

3.Методика дослідження систем вентиляції.

4.Схеми вентиляції кабінету хімії, навчальних майстерень.

5.Зміст розрахунку системи вентиляції.

6.Як вибирається вентилятор та визначають його робочі параметри?