Додаток А. Таблиця А.1 – Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005–88) Речовина ГДК

Таблиця А.1 – Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих
речовин у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005–88)

Речовина	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Бору карбід
Вугілля кам’яне
Електрокорунд хромистий
Кремнію карбід
Пил рослинного і тваринного походження (бавовняна, лляна, вовняна тощо): – з домішкою SiO2 більше 10 %
– з домішкою SiO2 від 2 до 10 %
– з домішкою SiO2 менше 2 %
Свинець	0,01
Трихлоретилен
Тетрахлоретилен
Уайт-спиріт
Чавун

Таблиця А.2– Значення коефіцієнта природної освітленості (СНиП ІІ–4–79)

Вид приміщення	Площина нормування і висота площини над підлогою, м	КПО , %
При верхньому або верхньому і бічному освітленні	При бічному освітленні
У зоні зі стійким сніжним покривом	На решті території СНД
1	2	3	4	5
Класні кімнати, аудиторії, учбові кабінети, лабораторії   Кабінети технічного креслення і малювання   Ательє виготовлення одягу: а) пошивні цехи б) закрійні відділення в) прасувальні	Г-0,8     Г-0,8     Г-0,8 Г-0,8 Г-0,8	- -	1,2     1,6     1,2 1,2 0,8	1,5         1,5 1,5
Ремонтні майстерні а) виготовлення і ремонт головних уборів б) ремонт взуття	Г-0,8 Г-0,8	- -	1,2 1,2	1,5 1,5

Продовження таблиці А.2

1	2	3	4	5
Ательє хімічної чистки одягу а) салон прийому і видачі одягу б) відділення видалення плям в) приміщення хімічної чистки	Г-0,8 Г-0,8 Г-0,8	- - -	0,2 0,2 0,2	0,8 0,3 0,3

Примітка. Г – горизонтальна поверхня.

Таблиця А.3 – Значення коефіцієнта природної освітленості (СНиП II–4–79)

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розрізнення	Розряд зорової роботи	КПО , %
При бічному освітленні
В зоні зі стійким сніжним покривом	На решті території СНД
Найвищої точності	Менше 0,15	I	2,8	3,5
Дуже високої точності	Від 0,15 до 0,3	II		2,5
Високої точності	Понад 0,3 до 0,5	III	1,5
Середньої точності	Понад 0,5 до 1	IV	1,2	1,5
Малої точності	Понад 1 до 5	V	0,8
Груба	Понад 5	VI	0,4	0,5
Робота з матеріалами, що світяться, і виробами в гарячих цехах	Понад 5	VII	0,8
	Загальний нагляд за ходом виробничого процесу – постійний – періодичний при постійному перебуванні людей у приміщенні – періодичний при періо-дичному перебуванні людей у приміщенні		VII     VII     VIII	0,2     0,2     0,2	0,3     0,2     0,2

Таблиця А.4 – Значення коефіцієнта світлового клімату (СНиП ІІ–4–79)

Пояс світлового клімату	Коефіцієнт світлового клімату
І ІІ ІІІ IV V	1,2 1,1 0,9 0,8

Примітка. Пояссвітлового клімату визначають за картою (рис. 2.1).

Таблиця А.5– Значення коефіцієнта сонячності клімату (СНиП ІІ–4–79)

Пояс світлового клімату	Коефіцієнт сонячності клімату при світлових прорізах у зовнішніх стінах будинків, орієнтованих по сторонах світу (азимут), град
Від 136 до 225	Від 226 до 315, від 46 до 135	Від 316 до 45
І ІІ ІІІ IV а) північніше 50º північної широти (пн. ш.) б) південніше 50º пн. ш. V а) північніше 40º пн. ш. б) південніше 40º пн. ш.	0,9	0,95
0,85	0,9
0,75	0,8
0,7	0,75	0,95
0,65	0,7	0,9
0,6	0,65	0,85

Таблиця А.6 – Коефіцієнт запасу при природному освітленні (СНиП ІІ–4–79)

Вид приміщення, території	Приклад приміщення	Коефіцієнт запасу при розташуванні світлопропускного матеріалу
Вертикально	Похило	Горизонтально
Виробничі приміщення з повітряним середовищем, яке містить у робочій зоні пилу, диму і кіптяви:
а) понад 5 мг/м3	Цементні заводи, агломераційні фабрики	1,5	1,7
б) від 1 до 5 мг/м3	Цехи ковальські, ливарні, зварювальні	1,4	1,5	1,8
в) менше 5 мг/м3	Цехи механічні, пошивні	1,8	1,4	1,5
Приміщення громадських і житлових будинків		1,2	1,4	1,5

Таблиця А.7 – Світлова характеристика η₀ вікон при бічному освітленні (СНиП ІІ–4–79)

Відношення довжини приміщення до його глибини	Значення світлової характеристики вікон при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна
	1,5					7,5
4 і більше 1,5 0,5	6,5 7,5 8,5 9,5	10,5	7,5 8,5 9,5	9,6 10,5	11,5		12,5 26,5	12,5 -

Таблиця А.8 – Коефіцієнт , що враховує затінення вікон будинками,

що стоять навпроти (СНиП ІІ–4–79)

		Примітка
0,5 1,0 1,5 2,0 3 і більше	1,7 1,4 1,2 1,1	– відстань між будинком, що розглядається, і будинком, що стоїть навпроти, м; – висота будинку, що стоїть навпроти, над підвіконням вікна, що розглядається, м

Таблиця А.9 – Значення коефіцієнтів , (СНиП ІІ–4–79)

Вид світлопропускного матеріалу	Значення	Вид віконної рами	Значення
Скло віконне листове: одинарне подвійне потрійне   Скло віконне візерункове   Порожньотілі скло-коробки: – світлорозсіюючі – світлопрозорі	0,9 0,8 0,75   0,65   0,5 0,55	Рами для вікон житлових, громадських і допоміжних будинків: а) дерев’яні: – одинарні – здвоєні – подвійні б) металеві: – одинарні – здвоєні – подвійні	0,8 0,75 0,65   0,9 0,85 0,8

Таблиця А.10 – Значення коефіцієнта (СНиП ІІ–4–79)

Сонцезахисні пристрої, вироби, матеріали
Регульовані жалюзі і штори, що прибираються (внутрішні, зовнішні, міжскляні) Стаціонарні жалюзі та екрани з захисним кутом не більше 45º при розтушуванні пластин жалюзі або екранів під кутом 90º до площини вікна: – горизонтальні – вертикальні	0,65 0,75

Таблиця А.11 – Значення коефіцієнта (СНиП ІІ–4–79)

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна	Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення	Значення при бічному освітленні
Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін і підлоги
0,5	0,4
Відношення довжини приміщення до його глибини
0,5		2 і більше	0,5		2 і більше
Більше 2,5 до 3,5   Більше 3,5	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0   0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0	1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 2,6 3,6 5,3 7,2   1,2 1,4 1,75 2,4 3,4 4,6 7,4	1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1 4,2 5,4   1,15 1,3 1,5 2,1 2,9 3,8 4,7 5,8 7,1 7,3	1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,45 1,7 2,4 4,3   1,1 1,2 1,3 1,8 2,5 3,1 3,7 4,7 5,6 5,7	1,05 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 1,9 2,4 2,9 3,6   1,1 1,2 1,4 1,6 2,4 2,9 3,4 4,3	1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2,2 2,45 3,1   1,1 1,15 1,3 1,4 1,8 2,1 2,6 2,9 3,6 4,1	1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,55 1,9 2,4   1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,8 2,1 2,4 3,0 3,5

Таблиця А.12 – Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот,

рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях

(ГОСТ 12.1.003–83)

Тип приміщення, робочого місця	Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах з середніми геометричними частотами, Гц	Рівень звуку і еквівалентний рівень звуку, дБА
31,5
Приміщення КБ, програмістів ЕОМ, лабораторій для теоретичних робіт   Приміщення управління, робочі кімнати   Приміщення і дільниці точного складання   Приміщення лабораторій для проведення експериментальних досліджень   Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях

Примітка. Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні для тонального та імпульсного шуму приймати на 5 дБ менше значень, наведених в таблиці.

Таблиця А.13 – Коефіцієнт звукопоглинання деяких матеріалів

Матеріал	Товщина, мм	Коефіцієнти звукопоглинання при середній геометричній частоті октавної смуги, Гц
Повсть будівельна   Склоповсть   Вовна алюмінієва   Плити “Вініпор”	12,5	0,3   0,2     -     0,08	0,05   0,05     0,18     0,17	0,08   0,12     0,35     0,28	0,17   0,36     0,55     0,55	0,48   0,81     0,67     0,88	0,52   0,85     0,63     1,0	0,51   0,90     0,63     1,0	-     -     0,58     1,0

Таблиця А.14 – Акустична ефективність індивідуальних засобів захисту від шуму

Індивідуальний засіб захисту	Ослаблення шуму, дБ, при середній геометричній частоті октавної смуги, Гц
Тампони з УТВ Вкладиші Навушники: ВЦНИИОТ-1 ВЦНИИОТ-2 ВЦНИИОТ-2М	–

Таблиця А.15– Нормовані значення освітленості на робочих місцях при штучному

освітленні газорозрядними лампами (витяг з табл. 1 СНиП II–4–79)

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об’єкта розрізнення з фоном	Характеристика фону	Нормована освітленість, лк
при комбінованому освітленні	при загальному освітленні
1	2	3	4	5	6	7	8
Найвищої точності	Менше 0,15	I	а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний
Дуже високої точності	Від 0,15 до 0,3	II	а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Світлий Темний
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній
Високої точності	Понад 0,3 до 0,5	III	а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній

Продовження таблиці А.15

1	2	3	4	5	6	7	8
Серед- ньої точності	Понад 0,5 до 1	IV	а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній
Малої точності	Понад 1 до 5	V	а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	–
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	–
Груба	Більше 5	VI	-	Незалежно від характеристики фону і контрасту об’єкта з фоном

Примітки:

1. СНиП II-4-79 також передбачає роботи VII та VIII розрядів.

2. Освітленість при використанні ламп розжарювання слід знижувати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 5; 7; 10; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1000; 1250; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000:

а) на один ступінь при системі комбінованого освітлення, якщо нормована освітленість складає 750 лк і більше;

б) на один ступінь при системі загального освітлення для розрядів I-V, VII, причому освітленість від ламп розжарювання не повинна перевищувати 300 лк;

в) на два ступеня при системі загального освітлення для розрядів VI і VIII.

[1] ср – скорочення від стерадіан. Стерадіан – одиниця виміру тілесного (просторового) кута. Стерадіан – тілесний кут, який вирізає на сфері, що описана навколо вершини кута, поверхню, площа якої дорівнює квадрату радіуса сфери. Повна сфера утворює тілесний кут, який дорівнює 4 .