Фактори, що впливають на склад і поживність кормів

У годівлі тварин в основному використовують корми рослин­ного походження, хімічний склад і поживність яких залежить від клі­матичних і ґрунтових умов, виду та сорту рослин, агротехніки вирощу­вання, строків збирання (фаза вегетації), технології заготівлі, трива­лості та умов зберігання, підготовки до згодовування.

Кліматичні умови. Кількість опадів та їх розподіл за період вегетації, сума ефективних температур, світловий режим впливають на накопичення органічних і мінеральних речовин у рослинах.

Ґрунтові умови. Урожайність та хімічний склад рослин тісно пов'язані з родючістю грунту, тобто його здатністю забезпечувати пот­ребу рослин у поживних речовинах за період вегетації.

Видові та сортові особливості. Хімічний склад та поживність рослин різних видів, а також різних сортів одного виду значно відріз­няються між собою. Так, зерно бобових містить більше протеїну та кальцію у порівнянні з злаковими. Значно відрізняються за вмістом су­хої речовини та цукру різні сорти буряків. Наприклад, кормові буряки містять 10-14% сухої речовини і 4-5% цукру, напівцукрові - 16-18% сухої речовини і 7-8% цукру, а цукрові - 21-24%> і 12-15% відповідно.

Агротехніка вирощування. Період, способи та густота посіву, догляд за рослинами, внесення добрив, використання гербіцидів та пестицидів, полив суттєво впливають на кормову цінність рослин.

Строки збирання (фаза вегетації) значно впливають на хімічний склад і поживність кормів. На ранніх стадіях вегетації рос­лини містять більше води, протеїну, безазотистих екстрактивних речо­вин та вітамінів і менше клітковини у порівнянні з більш пізніми фаза­ми. Суха речовина такого корму краще перетравлюється, а тому має вищу поживність. У зв'язку з цим необхідно вибирати такі строки зби­рання рослинних кормів, які забезпечували б отримання з одиниці площі максимальної кількості поживних речовин. Для злакових куль­тур найбільш підходить фаза колосіння, а для бобових - фаза буто­нізації і початок цвітіння.

Технологія заготівлі. Різні способи консервування зелених кормів (природне та штучне висушування, силосування, приготування сінажу) забезпечують отримання кормів різного хімічного складу та поживності.

Тривалість та умови зберігання. Умови та тривалість збері­гання кормів супроводжуються змінами їх хімічного складу та пожив­ності. На здатність певних кормів (коренебульбоплоди, зернові) збері­гатись упродовж тривалого проміжку часу значний вплив спричиняє рівень життєдіяльності клітин, який залежить від температури, во­логості та їх хімічного складу. Підвищені рівні температури і вологості спричиняють до інтенсивніших процесів життєдіяльності клітин кор­му, а також створююгь умови для розвитку бактерій та різноманітних грибків, що призводить до зміни поживної цінності кормів. Опти­мальні рівні вологості під час зберігання для зерна становлять 13-14%, макухи - 10—11%, сіна - 15-17%, трав'яного борошна - 9-12%.

Підготовка кормів до згодовування приводить до певних змін їх хімічного складу та властивостей. Фізична, хімічна та біологічна обробка кормів підвищує їх споживання, поліпшує перетравність, інактивує антипоживні речовини.

3.7.2. Класифікація кормів

Класифікацій кормів - це групування їх за походженням, вмістом енергії та клітковини в одиниці маси корму, за фізичним станом та ін.

За походженням корми поділяють на рослинні, тваринні, ком­бікорми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добав­ки, харчові відходи. За вмістом енергії та клітковими в одиниці маси корму їх класифікують на концентровані (містять в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії, й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води) та об'ємисті (містять в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19% клітковини і 40 % води).

Концентровані корми - це зерно й насіння фуражних і продо­вольчих культур та продукти їхньої переробки (висівки, макуха, шрот), а також трав'яне борошно, сухі відходи бродильного, крохмального, цукрового виробництв, м'яео-молочної й рибної промисловості.

Об'ємисті корми поділяють на сухі (грубі) та вологі (соковиті й водянисті).

У грубих кормах не більше ніж 22% води і понад 19% клітковини. Це сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав'яне борошно та інші відходи рослинництва з високим умістом клітковини і гілковий корм.

Соковиті корми містять понад 40 % води, основна маса якої пе­ребуває у зв'язаному стані й входить до складу протоплазми або ро­слинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі.

До водянистих кормів відносять залишки промислової перероб­ки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в тех­нологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані. Це свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки.

До кормів тваринного походження належать молоко незбиране й збиране (молочні відвійки), сироватка, сколотини, м'ясо-кісткове, м'ясне, кров'яне, рибне і пір'яне борошно, риб'ячий фарш, лялечки шовкопряда, відходи інкубації яєць птиці тощо. В окремі групи виділяють: ком­бікорми - однорідні суміші різних кормових засобів, спеціально виго­товлені для певних груп тварин; мінеральні підкорми - солі мінеральних Ьпемтпів (кухонна <еіл&-, кр&імя, кормиш фосфати та йг); синтетичні препарати - сечовина, аміачна вода, кормовий концентрат лізину і метіоніну, кормові дріжджі; біологічно активні добавки - солі мік­роелементів, вітамінні, ферментні, гормональні препарати, антибіотики тощо; харчові відходи - залишки кухонь та їдалень індивідуального і громадського харчування.

Із перелічених груп корми рослинного походження є основними у годівлі тварин, інші - доповнюють раціон за вмістом компонентів, що підвищують його біологічну цінність і поліпшують використання поживних речовин.

Контрольні запитання

1.Що таке корм?

2.Що таке кормові засоби?

3.Як класифікують кормові засоби?

4.Які фактори впливають на хімічний склад та поживність кормів?