	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!

Адвокатське самоврядування

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒

Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з’їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.

Завданнями адвокатського самоврядування є:

1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

7) участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом.

Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

5. Правові основи укладення і розірвання договору про надання правової допомоги між адвокатом і клієнтом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги.

Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Рекомендована література

Базова література

Нормативні акти та матеріали судової практики

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (із зм. і доп.). – Х.: ПП "ІГВІНІ", 2006. – 64 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2012. – № 37. – Ст. 1370.

Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: “Одіссей”, 2012. – 192 с.

Кодекс адміністративного судочинства України. – Харків: Консум, 2010. – 160 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: Одіссей, 2006.

Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - N 13-14, N 15-16, N 17. - Ст.112.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року № 5076 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 62. – Ст. 2509.

Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 2 червня 2011 року N 3460-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - N 51. - ст.577.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - N 2-3. - Ст.11.

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України в ред. 18 травня 2010 р. № 2258 // Голос України. – 2010. - № 93.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. - N 24. - ст.207

Про Конституційний суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

Про третейські суди: Закон України № 1701-IV від 11 травня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 412.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.

Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 198.

Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод, прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 р. / Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу № 11. Офіційний переклад. – К.: Міністерство юстиції України; Українська правнича фундація, 2002. – 24 с.

Принципи і керівні настанови щодо доступу до правової допомоги у системі кримінального правосуддя, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 2012 року.

Основні положення про роль адвокатів (Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року). – К., 1998.

Звід принципів захисту осіб, що піддаються затриманню або взяттю під варту у будь-якій формі, затверджені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1998 р. / Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / Упоряд. Т. Яблонської. – К.: Сфера, 1999. – С. 31 – 37.

Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (Прийнято делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України "Адвокатура в Україні". – К.: Юрінком, 2000. – № 1.

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. № 305 “ Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах ”. – К., 2012.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1362 “Про затвердження Порядку і умов проведення конкурсу та вимог до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги”

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1363 “Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб”.

Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2010 року № 2338/5 “Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України суб’єктів первинного фінансового моніторингу”. – К., 2010.

Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2010 N 2339/5 “Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України”.

Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2010 N 2340/5 “Про затвердження Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій”.

Наказ Міністерства юстиції України від 21.09.2011 N 3047/5 “Про затвердження Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги”.

Про порядок реєстрації адвокатських об’єднань: Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 27 квітня 1993 р.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 394 “Про затвердження Державної цільової програми формування системи безоплатної правової допомоги на 2013-2017 роки”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 130 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу”.

Положення про Раду адвокатів України, затверджене установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.

Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.

Правила адвокатської етики, затверджені установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.

Рішення Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 року “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України”.

Рішення Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №35 “Про затвердження Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги”.

Рішення Ради адвокатів України № 72 від 16 лютого 2013 року “Про затвердження Положення про про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування”.

Рішення Ради адвокатів України № 77 від 16 лютого 2013 року “Про затвердження Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону ”.

Рішення Ради адвокатів України № 81 від 16 лютого 2013 року “Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України ”.

Рішення Ради адвокатів України № 123 від 01 червня 2013 року “Про затвердження Положення про помічника адвоката”.

Рішення Ради адвокатів України № 125 від 01 червня 2013 року “Про затвердження Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю”.

Рішення Ради адвокатів України № 153 від 01 червня 2013 року “Про затвердження Програми складання кваліфікаційного іспиту”.

Рішення Ради адвокатів України № 154 від 01 червня 2013 “Про затвердження Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні”.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07 грудня 2012 року “Про затвердження Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ”.

Статут громадської організації "Спілка адвокатів України", зареєстрований Міністерством юстиції України від 14 листопада 1990 року.

Література

Адвокат: навыки профессионального мастерства / Под ред. Л.А. Воскобитовой, И.Н. Лукьяновой, Л.П. Михайловой. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 592 с.

Адвокатура в рішеннях українських судів / За заг. ред. С.Ф. Сафулька. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2008. – 240 с.

Баев М.О. Теория профессиональной защиты: тактико-этические аспекты. – М.: “Юрлитинформ”, 2006. – 336 с.

Баулін О.В., Лебідь В.І., Матвєєв П.С., Пожидаєва М.А. Адвокатський іспит: підготовчий курс / навч. посіб. – К.: Алерта, 2013. – 736 с.

Гаррис Рихард Школа адвокатуры. Руководство к ведению гражданских и уголовных дел. Издание 2. – М.: Современный гуманитарный университет, 2010. - 349 с.

Гончаренко В.Г., Гончаренко С.В. Захист. Аксіологічний аспект // Адвокат. – 2013. - № 5. – С. 3-9.

Зейкан Я.П. Методика захисту в окремих категоріях кримінальних справ за КПК 2012 року. – Х.: Коваленко О.В., 2013. – 376 с.

Зейкан Я.П., Сафулько С. Настільна книга адвоката у кримінальній справі (КПК 2012). – К.: ВД Дакор, 2013. – 576 с.

Зейкан Я.П. Адвокат: навички професії: Практичний посібник. – 2-ге вид., стереотип. - К.: КНТ, 2008. – 788 с.

Зейкан Я.П. Адвокат: цивільні справи: методичні поради. - К., 2012. – 688 с.

Іваницький С.О. Судова влада та правоохоронні органи України: Практикум. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Київ: Кондор, 2009. – 150 с.

Мельниченко Р.Г.Адвокатская деятельность. Универсальные правила успеха. Пособие для специалистов. – М.: Дашков и К, 2010. - 216 с.

Молдован А.В., Тилик Т.М. Адвокатура: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2013. – 256 с.

Святоцька В. Адвокатура в Україні крізь призму загальних принципів організації та діяльності адвокатури у державах ЄС // Право України. – 2012. - № 1-2. – С. 375-379.

Синеокий О.В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты: новый курс адвокатского права и адвокатской криминалистики: учеб. пособие / Гос. вуз "Запорож. нац. ун-т" М-ва образования и науки Украины. - Изд. 2-е, испр. и доп. - Х.: Право, 2012. - 516 с.

Строган А.Ю. Клопотання як самостійний інститут кримінально-процесуального права: Заявлення, розгляд та вирішення клопотань на досудовому слідстві: Монографія. ─ К.: Істина, 2009. ─ 456 с.

Фіолевський Д.П. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. – Коментар. – К.: Алерта, 2013. – 368 с.

Яновська О.Г., Лазебний Л.Л. Кримінальне провадження. Процесуальні документи захисту: Посібник. – К.:Прецедент, 2013. – 160 с.

Додаткова література

Васьковский Е.В. Основные вопросы адвокатской этики. – СПб., 1895.

Головань І. В. До питання про поняття адвокатської діяльності // Адвокат. – 2012. - № 1. – С. 12-15.

Горевий В.І. Організація юридичної служби на підприємстві: Навчальний посібник. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. – 301 с.

Деханов С.А. Западноевропейская модель организации адвокатуры: опыт и современное состояние: Монография. – М.: РУДН, 2007. – 200 с.

Історія адвокатури України / За ред. Т.В. Варфоломеєвої, О.Д. Святоцького. – К., 1992.

Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе // Избранные произведения. – М., 1956.

Козлов О. Адвокат. Зачем нужен? Как выбрать? – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2009. – 128 с.

Косаренко О.І. Суд і адвокат: проблеми етики взаємовідносин // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. - № 3. – С. 189-196.

Косенко М.С. Досвід зарубіжних країн щодо організаційно-правових засад
діяльності дисциплінарних органів адвокатури // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. - № 2. – С. 151-158.

Кучерена А. Г.Адвокатура в условиях судебно-правовой реформы в России. – М.: Юркомпани, 2009. – 432 с.

Пилипенко Ю. С. Адвокатская тайна. Теория и практика. – М.: Информ-Право, 2009. – 208 с.

Саттарова Н.А. Налоговая адвокатура. – М.: Юстицинформ, 2008. – 176 с.

Чашин А.Н. Стратегия и тактика адвокатской деятельности: Учебное пособие. – М.: Дело и Сервис, 2008. – 272 с.

Електронні ресурси

Національні електронні ресурси

Верховна Рада України http://www.rada.gov.ua

Вища Рада Юстиції України http://www.vru.gov.ua

Генеральна прокуратура України http://www.gpu.gov.ua

МВС України http://www.mvs.gov.ua

Міністерство Юстиції України http://www.minjust.gov.ua

Уповноважений Верховної Ради України

з прав людини http://www.ombudsman.kiev.ua

Академія адвокатури України http://www.aau.edu.ua

Спілка адвокатів України http://www.cay.org.ua

Асоціація адвокатів України http://www.uaa.org.ua

Центр інформації та документації

Ради Європи в Україні http://www.coe.kiev.ua

Луганський державний університет внутрішніх

справ імені Е.О. Дідоренка http://www.lduvs.edu.ua

міжнародно-правові сайти

Організація Об'єднаних Націй http://www.un.org

Рада Європи http://www.coe.int

Європейський суд з прав людини http://www.echr.coe.int

Європейський комісар з прав людини http://www.commissioner.coe.int

Міністерство юстиції США http://www.usdoj.gov

Міністерство юстиції Франції http://www.justice.gouv.fr

Федеральна палата адвокатів Росії http://advpalata.ru

Тема 2.2 Правові основи організації і функціонування адвокатури

Семінарське заняття

Мета заняття: перевірити, поглибити і закріпити знання студентів про права та обов'язки адвоката, види і гарантії адвокатської діяльності, зміст і правове значення адвокатської таємниці та адвокатської етики, правовий статус кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, механізм притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Опорні поняття: “правовий статус", "адвокат", "юридична практика", "угода про надання правової допомоги", "адвокатська таємниця", "адвокатська етика", "дисциплінарна відповідальність", "принцип", "гарантії".

План cемінарського заняття

1. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Права і обов’язки адвоката

3. Дисциплінарна відповідальність адвоката

4. Гарантії адвокатської діяльності

Теми рефератів, докладів

1. Адвокатська таємниця: зміст, правове значення, проблеми дотримання

2. Адвокатський запит

3. Обшук в офісі адвоката

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1) Назвіть підстави для припинення права на заняття адвокатською діяльністю

2) Правове значення Правил адвокатської етики.

3) Відмінність правового статусу адвоката від статусу інших юристів, які займаються юридичною практикою.

4) Назвіть кваліфікаційний вимоги до адвоката.

5) Правове значення Присяги адвоката.

Практичне завдання

Четверо однокурсників юридичного факультету Луганського державного університету внутрішніх справ зі студентської лави мріяли про майбутню професію адвоката. Після закінчення ВНЗ з метою набуття стажу Філь влаштувався на роботу юрисконсультом, Утропов – державним виконавцем, Максютін – слідчим, а Вербін – оперуповноваженим Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області. Через 2 роки всі вони подали документи до Луганської КДКА.

Чи може бути зарахована до юридичного стажу, необхідного для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, їх праця на зазначених посадах?

Методичні рекомендації

Невід’ємними складовими продуктивної, раціонально організованої самостійної роботи студента із засвоєння передбачених навчальною програмою та деталізованих в межах даної теми навчальних питань та завдань є вивчення рекомендованого до теми законодавства та практики його застосування, державної статистичної звітності, навчально-методичних та наукових видань, в тому числі й іноземних, шляхом аналізу як письмових, так й електронних джерел, виконання практичних завдань.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Правове положення адвоката визначається насамперед сукупністю його прав та обов’язків. До професійних прав адвоката належать такі: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими законами.

До професійних обов’язків адвоката відносяться: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

7) дотримуватися заборони: а) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; б) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; в) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; г) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. я насамперед

Гарантії адвокатської діяльності включають (але не обмежуються ними) наступні:

1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

4) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності;

5) адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості;

6) життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом;

7) адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом;

8) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці;

9) забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;

10) забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі;

11) забороняється втручання у правову позицію адвоката;

12) орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону;

13) повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

14) забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

15) не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;

16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом;

17) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.