Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
До основних класів неорганічних сполук відносяться оксиди, гідроксиди (основи), кислоти, солі.
Оксиди
Оксидами називаються сполуки будь-якого елементу з Оксигеном. Оксиди бувають солетворні і несолетворні. Несолетворні оксиди (NO, N2O, CO, SіО2) ні при яких умовах не утворюють солей. Солетворні оксиди за хімічними властивостями діляться на основні, кислотні і амфотерні.
Способи одержання:
Сполученням елементу з киснем:
2 Са + О2 = 2 СаО
4 Аl + 3 О2 = 2 Al2О3
S + О2 = SО2
2. Розкладом солей, основ, кислот:
СаСО3 = СаО + СО2
Cu(OH)2 = CuO + H2O
H2SO3 = H2O + SO2
3. При взаємодії металів з концентрованими кислотами (окислювачами):
Cu + 2 H2SO4 = CuSO4 + SO2 + 2 H2O
Cu + 4 HNO3 = Cu(NO3)2 + 2 NO2 + 2 H2O
Основні оксиди – це сполуки металів з низьким ступенем окиснення з Оксигеном, наприклад, Na2O, BaO, CaO, FeO, CuО.
Кислотні оксиди – це сполуки неметалів (SO3, P2O5, CO2, SiO2, NO2, N2O5) і металів з високим ступенем окиснення (Мn2O7, V2O5, CrO3, МоО3) з киснем.
Амфотерні оксиди Аl2O3, ZnO, SnO, SnO2, PbO, MnО2 мають двоякий характер. Вони взаємодіють як з кислотами і кислотними оксидами, проявляючи властивості основних оксидів, так і з основами і основними оксидами, проявляючи властивості кислотних оксидів:
Гідроксиди
Продукти сполучення оксидів з водою називаються гідроксидами.
Вони, як і оксиди, бувають основні, кислотні і амфотерні.
Основні гідроксиди (основи) – це сполуки металів з гідроксильною групою – ОН (електронегативною частиною сполуки).
Основні гідроксиди діляться на розчинні і нерозчинні сполуки у воді. Розчинні у воді всі гідроксиди лужних і лужноземельних металів (LiOH, NaOH, KOH, Ca(OH)2, Ba(OH)2, Sr(ОН)2). Їх називають лугами. Луги одержують при взаємодії основних оксидів з водою:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
К2О + Н2О = 2 КОН
Нерозчинні у воді гідроксиди Fe(OH)2, Fe(OH)3, Cu(OH)2, Mn(OH)2, утворюються при взаємодії солей даного металу з лугами:
FeSO4 + 2 NaOH = Fe(OH)2 ↓ + Na2SO4
Cu(NO3)2 + 2 KOH = Cu(OH)2 ↓ + 2 KNO3
Кислотні гідроксиди (кислоти) – це сполуки, що містять водень, здатний заміщуватися металом з утворенням солей, і кислотний залишок.
Кислоти розрізняють по основності, яка визначається кількістю атомів, здатних заміщуватися на метал. Наприклад: НNO3 – одноосновна нітратна кислота; Н3РО4 – трьохосновна фосфатна кислота.
Кислоти бувають кисневі і безкисневі.
Кисневі кислоти: НNO3, Н2SO3, HМnО4.
Безкисневі: Н2S, HCl, HF, HBr, HCN.
Назви кислот утворюють від назви центрального атома з додаванням закінчення – на або – ова для елемента з вищим ступенем окислення, для елементів з меншим ступенем окислення додається закінчення –иста або –овиста.
Так НNO3 – нітратна кислота; HМnО4 – марганцева кислота, НNO2 – нітритна кислота; HМnО4 – марганцовиста кислота.
Кисневі кислоти одержують розчиненням кислотних оксидів у воді:
СО2 + Н2О = Н2СО3
SО3 + Н2О = Н2SО4
Кислоти нерозчинених у воді оксидів, одержують при взаємодії солі даної кислоти з кислотами:
Na2SiO3 + 2 HCl = H2SiO3 + 2 NaCl
Безкисневі кислоти одержують сполученням елементів і розчиненням одержаного продукту в воді:
Н2 + S = H2S
H2 + Cl2 = 2 HCl
Для кислотних гідроксидів (кислот) характерні реакції взаємодії з основними оксидами і основними гідроксидами з утворенням солей.
Наприклад:
Н2SО4 + Сu(ОН)2 = СuSО4 + 2 Н2О
2 НCl + СuО = СuCl2 + Н2О
Амфотерні гідроксиди в залежності від умов проявляють як властивості основних гідроксидів, взаємодіючи з кислотами і кислотними оксидами, так і властивості кислотних гідроксидів, взаємодіючи з основними оксидами і гідроксидами:
2 Аl(OH)3 + 3 Н2SО4 = Аl2(SО4)3 + 6 Н2О
Аl(OH)3 = H3AlO3 = Н2О + HAlO2
Аl(OH)3 = H3AlO3 + NaOH = 2 Н2О + NaAlO2
Солі
Солі – це продукти заміщення атомів Гідрогену кислоти металом або гідроксильної групи основного гідроксиду кислотним залишком.
Солі бувають середні (нормальні), кислі і основні.
Середні солі – це продукти повного заміщення атомів Гідрогену кислоти металом або гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком, наприклад ZnCl2, CuSO4, Al(NO3)3.
Cu(OH)2 + Н2SО4 = CuSО4 + 2 Н2О
Аl(OH)3 + 3 НNO3 = Аl(NО3)3 + 3 Н2О
Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті атомами металу. Кислі солі можуть бути утворені тільки багатоосновними кислотами, взятими в надлишку. Наприклад: Са(НСО3)2, МgHPO4, Cu(HSO4)2.
Ca(OH)2 + 2 H2CO3 = Са(НСО3)2 + 2 Н2О
Cu(OH)2 + 2 Н2SО4 = Cu(HSО4)2 + 2 Н2О
Основні солі – продукти неповного заміщення гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком. Основні солі – це продукти часткової нейтралізації багатоосновної основи кислотою (СuOH)2SО4, AlOHSO4, MgOHCl.
2 Cu(OH)2 + Н2SО4 = (CuОН)2SО4 + 2 Н2О
MgOHCl + НCl = MgCl2 + Н2О
Щоб перевести основну сіль в середню необхідно подіяти кислотою:
2 AlOHSO4 + Н2SО4 = Al2(SO4)3 + 2 Н2О
MgOHCl + НCl = MgCl2 + Н2О
Назви середніх солей утворюються від кореня латинської назви елементу, що утворює кисневу кислоту, добавляючи суфікс –ат, коли елемент має вищий ступінь окислення; суфікс –іт, коли елемент має менший ступінь окислення. Назви середніх солей безкисневих кислот утворюється від кореня латинської назви елементу (кислотного залишку) з додаванням суфіксу –ід.
Наприклад: CuSO4 – сульфат Купруму; CuSO3 – сульфіт Купруму; CuS – сульфід Купруму.
Назви кислих солей утворюють від назви середньої солі з додаванням префіксу гідро-. Наприклад: NaH2PO4 – дигідрофосфат Натрію, Na2HPO4 – гідрофосфат Натрію.
Назви основних солей утворюють від назв кислих солей з додаванням слова "гідроксо". Наприклад: MgOHNO3 – гідроксонітрат Магнію; Al(OH)2Cl – дигідроксохлорид Алюмінію.
Подвійні солі. Молекули цих солей складається із двох різних металів і одного й того ж аніона кислотного залишку. Наприклад: KAl(SO4)2 – сульфат Калію-Алюмінію; КМgCl3 – хлорид Калію Магнію.
У назвах подвійних солей катіони називають в родовому відмінку.
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 561 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!