Соціально економічне значення охорони праці

Охорона праці тісно пов’язана з економікою. Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниження собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв’язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.

У Законі «Про охорону праці» вперше в історії України економічні заходи управління охороною праці зведені до рангу державної політики.Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічному механізмі управління умовами праці - формуванні у власника (роботодавця) економічної зацікавленості у здійсненні заходів щодо поліпшення умов праці.

Основні економічні методи управління охороною праці:

• Диференційовані тарифи на соціальне страхування залежно від рівня виробничого травматизму, ступеня шкідливості умов праці, ступеня ризику виробництва;

• Фінансування охорони праці:

• Економічне стимулювання.

Якщо внаслідок відповідних профілактичних заходів роботодавцю вдається досягнути належ­ного стану охорони праці, знизити рівень або взагалі уникнути травматизму та професійних захворювань, йому зменшується сума страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

За високий рівень травматизму і професійних захворювань роботодавець сплачує до Фонду соціального страхування від нещасних випадків страховий внесок у розмірі, що перевищує встановлений страховий тариф.

Мета і завдання предмета «охорона праці»

Знання та практичні навички з питань охорони праці учні отримують у процесі теоретичного і практичного (виробничого) навчання.

Основи охорони праці вивчаються у загальному курсі «Охорона праці» за 30-годинною програмою, розробленою Міністерством освіти і науки та погоджено Державним департаментом з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики.

Мета вивчення цього курсу - дати учням знання щодо загальних питань законодавства з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, способів надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках, аваріях.

Програма складається з шести розділів:

1. Правові та організаційні основи охорони праці

2. Основи безпеки у галузі (доповнюється і уточнюється відповідно до вимог праці для конкретних виробництв і професій)

3. Основи пожежної безпеки

4. Основи електробезпеки

5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії

6. Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Розглянуті розділи програми передбачають набуття навичок з техніки безпеки та підвищення рівня організації виробництва.

Відповідно з діючим Положенням керівництво з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії на великих підприємствах покладено на замісника директора або головного інженера, на

інших підприємствах - на директора та на керівників окремих підрозділів (керівників цехів, завідуючими складом та інші).

Особи, відповідальні за охорону праці та техніку безпеки призначаються наказом директора підприємства. Вони проводять інструктаж робітників, слідкують за справним обладнанням на якому працюють, контролюють виконання правил техніки безпеки та виробничої санітарії, приймають участь в розробці заходів по оздоровленню умов праці, забезпечення його безпеки, забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям та індивідуальними засобами захисту.

В обов’язки відповідальних за охорону праці входять: організація контролю за виконанням трудового законодавства, наказів, інструкцій, положень. В системі торгівлі та на підприємствах громадського харчування фінансування заходів з охорони праці та техніки безпеки відбувається відповідно з закладеними в річний план коштами, складеними відповідно на основі колективних договорів.