Опис і технічна характеристика технологічного процесу

В якості прикладу який відображає основні властивості схем керування ліфта ми розглянемо схему керування одним ліфтом без попутних зупинок.

Ліфт обслуговує 4 поверхи, в якості виконавчого двигуна тут використаний двигун М. Включення на малу (Мл) або велику (В) частоту обертання двигуна проводиться відповідними контакторами Мл і В. Напрямок обертання двигуна визначається контакторами В і Н, уповільнення — додатковим резистором К, гальмування — електромагнітним гальмом ЕГ. В якості поверхових перемикачів використані безконтактні індуктивні датчики(ДТС, ДТОВ 1 ДТОН), які включені послідовно з котушками реле(РИС, РИТОВ, РИТОН). Датчики ДТС служать для включення привода ліфта на високу частоту обертання і подачі імпульсу на його уповільнення, й датчики Д'ГОВ і ДТОН передбачені для точної зупинки ліфта на рівні підлоги відповідного поверху і розміщені на кабіні; магнітні шунти для них встановлюються в стволі шахти.

Призначення інших елементів схеми і її роботу розглянемо на прикладі переміщення кабіни з пасажирами з 1-го на 3-й поверх, розраховуючи при цьому, що автомат А. розділював Р і кінцеві вимикачі КВ, які обмежують хід кабіни вверх і вниз в аварійних режимах, замкнуті, а кабіна знаходиться на першому поверсі. В цьому випадку котушки реле РИС, крім реле першого поверху, обтікаються номінальним струмом. При натисканні кнопки „3-Й поверх" утворюється наступне електричне коло: фаза мережі полюс розділювача Р - запобіжник 3 — кінцевий вимикач КВ - кнопка „Стоп" — блокування дверей шахти Дві.Дв4 - контакти натягування каната КХ - кінцевий вимикач піймача, КЛ — дверні вимикачі кабіни ДК- контакти кнопки „Стоп" - розмикаючий блок-контакт Н- котушка реле РУВ - замикаючі контакти реле РИС4 і РИСЗ (котушки цих реле обтікаються струмом) - котушка поверхневого реле ЄРЗ — кнопка „3-й поверх" - розмикаючі блок-контакти контакторів У, В, Н — кінцевий вимикач КВ - запобіжник 3-полюс розподілювач Р " фаза мережі.

Після спрацювання реле РУВ і ЄРЗ включаються контактор руху вперед В, контактор швидкого руху Ш (по колу котушки Ш — блок контакт Мл — вимикач великої частоти обертання ВВ контакти реле РИС4 і ЄРЗ) При замиканні контактів В Ш двигуна підключається до мережі, включаються контактор Г, який разторможує канатоведучий шків, і контактор відводу КВ, який вмикає електрамагніт відводу МВ і підготовлює до включення коло котушки контактора малої частоти обертання Мл. відвід втягується, звільнюючи важіль замка, і кабіна приходить в рух.

При підході кабіни до третього поверху феромагнітний шунт замикає котушку датчика ДТСЗ, Й опір збільшується і реле РИСЗ відпадає, вимикаючи реле ЄРЗ і РУБ. в результаті цього контактор Ш відпадає, замикаючи свій контакт, вмикає контактор малої частоти обертання Мл, а контактор В залишається ввімкненим, так як під час руху кабіни ще не замкнуте магнітне коло датчика точної зупинки вверх, тому і контакт РИТОВ ще не розімкнений. Двигун приторможує до малої частоти обертання, працюючи в генераторному режимі із введеним в одну фазу статора резистором К. Тривалість часу гальмування задається маятниковим реле РМ, який працює при включенні контактора Мл. Як тільки підлога кабіни вирівнюється з підлогою поверхового перекриття, магнітний шунт замикає магнітне коло котушки датчика точної зупинки ДТОВ, реле РИТОВ відпадає і відбувається відключення контакторів В, потім КВ і, нарешті, Мл.

В результаті двигун і гальмівний електромагніт відключаються від мережі, накладається механічне гальмо і кабіна зупиняться.

Для того, щоб отримати збиральну схему управління ліфтом з попутними зупинками тільки при опусканні кабіни або повністю збиральну схему, тобто при попутних зупинках під час руху кабіни вверх і вниз, необхідно в схему ввести деякі доповнення. Наприклад, в

схемі з дво швидкісними двигунами, індуктивні датчики Щ, реле РИС і кнопки виклику і команд на кожному поверсі включаються так, як показано на схемі „Схема доповнення до збиральних схем управління ліфтом(для одного поверху)".

В схемі з попутними зупинками, при опусканні кабіни виклики і команди подаються роздільними залипаючими кнопками і тому можуть реєструватись в любий час, а передаватись в схему зразу же, крім періоду руху кабіни з пасажирами вверх, коли шина живлення контактів передачі викликів в виконавчу схему підключається вибраними контактами від плюсової шини. В повній збиральній схемі управління додатково знаходиться викликові кола для підйому (ШДВ) і опускання (ШДВ) кабіни. контакти блокуючих реле напрямку РБВ і РБН з’єднані з контактами виборчою секціонованого кола виконавчої схеми.

В схемах „Принципова схема управління одним ліфтом без попутних зупинок" і „Схема доповнення до збиральних схем управління ліфтом для одного поверху)", при відсутності кабіни на поверсі, котушки індуктивного датчика ІД і реле РИС збуджені. Тому при натисненні кнопки команди КК або виклику КВ вони утримуються в включеному вигляді утримуючими магнітами УМ до тих лір, поки їх не зашунтують контакти дверей шахти даного поверху ДШ) утворюється коло, яке включає в себе реле управління вверх РУВ, якщо поверх призначення вище поверху стоянки кабіни, або реле управління вниз РУН. якщо поверх призначення нижче стоянки кабіни. Після прибуття кабіни на поверх виклику обезструмлюється індуктивний датчик Щ вимикається реле РИС. Розмикаючи свої контакти, які вимикають реле РУВ або РУН і лампу ЛС (кабіна зупиняється), а замиканням контакту РИС4 готується коло для виконання команди, яка поступає з кабіни.

В повній збиральній схемі, секціоноване контактами РИСї і РИС2 коло, на поверсі стоянки кабіни., розривається не тільки цими контактами., але й контактами реле блокування вверх РБВ або вниз РБН, а викликові кола підйому, спуску і кола команд відокремлюються один від одного розділюючими діодами Д1.Д2. Перед натисненням кнопки виклику або команди, якщо напрямок руху кабіни ще не вибрано, всі контакти в колі вибору напрямку замкнені, крім контактів РИС4 на поверсі стоянки кабіни.

Тому при натисненні одної з цих кнопок сигнали викликів з поверхів, розміщених вище поверху стоянки кабіни, підключаються до котушки реле РУН, а сигнали викликів з поверхів нижче стоянки кабіни включають реле Ру В, Після вибору напрямку одночасно з реле РУВ або РУН вмикається одне із реле блокування протилежного напрямку РБВ або РБН, які розривають своїми контактами вихід через секційне коло сигналів виклику не попутного напрямку.

В схемі з попутними зупинками, для опускання пасажирів кабіна без зупинок проходить до самого вищого поверху виклику і потім опускається з попутними зупинками, а в повній збиральній схемі управління, при необхідності підйому пасажирів кабіна проходить до самого нижчого поверху виклику, після чого піднімається з попутними зупинками. В розглянутих схемах копір прилади - селектори виконані на релейних елементах. Поряд з цим застосовуються і інші копір прилади: кулачкові, фотоелектричині, щіточні неперервного слідкування, кроковим на статичиих елементах і т.д.

При невеликих пасажиропотоках в одному колі встановлюють декілька ліфтів, які для підвищення комфортності і поліпшення електроенергетичних показників мають об'єднане парне або групове керування Кількість ліфтів, з'єднаних в групи, зазвичай не перевищує чотирьох, а частіше трьох, хоча відомі системи, які містять у групі до восьми ліфтів. При груповому керуванні зазвичай розрізняють три основних режими роботи ліфтів: пік підйому, пік спуску і зрівноважений рух в обох напрямках. Включення ліфтів на той чи інший режим здійснюється диспетчером або автоматичним запрограмованим таймером який встановлюється на кожну групу ліфтів, В високих будівлях кожна група ліфтів закріплюються для обслуговування визначенiй зони поверхів, інші поверхи нею не обслуговуються.

При наявності декількох ліфтів в групі, обслуговуючих одну зону його невисоку будівлю, в цілях підвищення середньої швидкості руху шляхом зменшення числа зупинок, окремі ліфти можуть виділятись для обслуговування парних і непарних поверхів.

Для здійснення парного або групового керування ліфтами, схеми керування ними мають бути збиральними, а виклики із кожного поверху в обох напрямках мають регіструватись окремо в кожному напрямку відповідними запам'ятовуючими приладами, які містять реле, транзистори і т.д. В якості прикладу, відображуючого специфіку роботи при парному керуванні ліфтами з додатковим реле стоянки першого ліфта 1РС і другого ліфта 2РС.

Розглянемо схему „Частина принципової схеми парного керування ліфтами. В цьому Випадку кабіна, яка опустилася з пасажирами на перший поверхів і очікує пасажирів. Якщо ж кабіни на першому поверсі немає, то піднята по команді і звільнена кабіна автоматично направляється на перший поверх, а при спуску другої кабіни або Г1 стоянці остання залишається на поверсі закінчення рейсу або направляється до центру навантаження і використовується для роботи по викликах в основному напрямку опускання.

Реле стоянкн кабіни на першому поверсі 'РС' йбо 2РС1 включається після прибуття кабіни па перший поверх від кінцевого вимикача 1КВН або 2КВН (встановлюються в шахтах на копірприладі). Ці реле взаємо-заблоковані, Тому включення одного з них вказує на те, що дана кабіна прибула най перший поверх раніше іншого, В цьому випадку реле 1РС1 або 2РС1 своїм замикаючим контактом включає сигнальну лампу ЛС, а розмикаючим - розриває викликане коло свого ліфта, вимикаючи виклик на час стоянки кабіни на першому поверсі.

При відході кабіни з першого поверху її сигнальна лампа ЛС гасне, живлення викликових кіл цього ліфтів після звільнення кабіни зразу ж підновлюється, а після приходу кабіни другого ліфта на перший поверх включається її реле РС. Ця кабіна залишається стояти на першому поверсі в очікуванні пасажирів про що сигналізує її сигнальна лампа ЛС). При звільненні, піднятої по команді, кабіни і відсутності викликів в схемі подається сигнал, який включає розмикаючими контактами кінцевого вимикача 1КВН або 2КВН реле 1РУН або 2РУВ котушки реле 1РУН або 2РУВ, і кабіна направляється на перший поверх і тд. Прилади керування двигунами типових ліфтів при одиночному; парному і груповому керуваннях розташовується на типових панелях, станціях і блокад керування, які встановлюються в машинних приміщеннях.

Рух кабіни пасажирського ліфта відбувається по оптимальному законі, якщо ліфт забезпечує максимальну роботу при дотриманні необхідних умов комфортності, мінімум початкових і експлуатаційних витрат і має обмежену по максимумі швидкість руху кабіни. В цьому випадку оптимальна діаграма руху кабіни має однакові по тривалості і інтервалі пуску і уповільнення, на протязі яких прискорення і ривок швидкості не перевищують максимально допустимих значень, і інтервал рівноміірного руху, на протязі якого швидкість руху кабіни не перевищує максимального значення.

Розглянемо оптимальну діаграму руху кабіни ліфта (рис. 1.3).

В інтервалах пуску і уповільнення ривок швидкості змінюється стрибкоподібно на ділянках: