Автоматизація процесів піднімання вантажів. Автоматичне керування ліфтами

Ліфти використовуються для вертикального переміщення пасажирів та вантажів, а підйомники-для переміщення вантажів з шахт або для переміщення пасажирів по нахиленому шляху. Основними елементами однокабінних ліфтів являються кабіна, Підйомна лебідка(при наявності редуктора), канати, противага(контр вантаж),електродвигун, гальмуючий пристрій і прилади керування. Живлення двигуна дверей і вентиляторів, освітлення кабіни, зв’язок приладів керування і сигналізації з яке знаходиться не в кабіні, обладнанням, тролеями.

Рис.1.1 Кінематична схема швидкісного пасажирського ліфта

Однокабінні ліфти бувають пасажирські, вантажні, вантажопасажирські та ін. Пасажирські ліфти отримали найбільше поширення в житлових і службових будинках, більшою ніж 5 поверхів.

Загальний вид пасажирського електричного ліфта приведений на мал.1.1 де 7-станція управління, 2 - обмежувач швидкості, 3 - механізм відкриття дверей, 4 - двері кабіни, 5 - підлога кабіни, 6- підлога поверхового майданчика, 7- двері шахти, 8- канат обмежувача швидкості, 9 — натягач, 10 — приямок, 11 — буфер, 72 — противага, 13 - спрямовуючі противаги, 14 - спрямовуючі кабіни, 75 - шахта, 16 - черевики, 77 - відведення, 18- кабіна, 19 - ловець, 20-підвіска, 27 - підйомні канати, 22 - підйомний механізм, 23 - машинне приміщення.

Характеристики ліфтів встановлені відповідними стандартами: звичайних пасажирських ліфтів — ГОСТ 5746-67, швидкісних — ГОСТ 13023-67, вантажних загального призначення — ГОСТ 8828-75 та ін. В залежності від кількості поверхів будинків і прийнятого за норму допустимого часу чекання, розрахункові швидкості руху кабіни пасажирських ліфтів по стандартизації СЕВ можуть бути від 0,5 до 5,6 м/с, а в деяких випадках і до 9 м/с.

При цьому ліфти розділяють на 4 види: тихохідні (0,5...0,65 м/с), швидкохідні (1,0...1,5 м/с), швидкісні (2,.0...2.,5 м/с) і високошвидкісні (3.,5...5 м/с і вище).

Грузові ліфти, в залежності від вантажопідйомності (від 320 до 2000 кг), по тій же стандартизації можуть мати швидкість руху від 0,25 до 2 м/с, а при вантажопідйомності 3200 і 5000 кг — до 0,.5 м/с.

Однокабінні ліфти можуть бути як без редукторні (електродвигун безпосередньо з'єднаний з канатоведучим шківом), так і редукторні, коли електродвигун і канатоведучий шків з'єднані між собою через редуктор. Безредукторний привід порівняно з редукторним більш надійний, мало шумний і застосовується головним чином в швидкісних і високошвидкісних ліфтах з тихохідними двигунами.

Сучасні пасажирські і вантажопасажирські ліфти виконуються з противагою-контрвантажем, маса якого вибирається такою, щоб він зрівноважував масу підйомної кабіни і тягового каната, а також частину підйомного вантажу:

mne=mо+ α* mном (1.1)

де mном - номінальний вантаж; α= 0,4…0,6 - коефіцієнт рівноваги.

Однак остаточну масу противаги треба приймати 3 умов отримання оптимальної діаграми неврівноваженості, при якій абсолютні значення неврівноваженості при верхній і нижній відмітці зупинки кабіни, приблизно однакові. В цьому випадку необхідна встановлена потужність двигуна буде найменшою.

Крім цього ліфти при висоті більше 50м іноді постачаються урівноважуючими канатами, Високі вимоги безпеки користування ліфтом викликають необхідність застосування спеціального механічного обладнання, діючого при різному виді пошкоджень і аварій. На валу двигуна знаходиться електромеханічний прилад, який загальмовує прилад при знятті напруги з двигуна як при нормальній роботі, так і в аварійних режимах. Важливою конструктивною частиною в кабіні є підлога, яка може бути рухомою або нерухомою. Перший варіант виконання застосовується для здійснення контролю заповнення кабіни і відключення кола зовнішніх викликів при вході пасажирів у кабіну. Перемикаючий прилад рухомої підлоги має спрацьовувати при масі більш ніж 15кг. Нерухома підлога зустрічається в ліфтах, в яких передбачена автоматичне відкривання дверей, В цьому випадку привід дверей має спеціальну конструкцію, яка забезпечує безпечне користування ліфтом.

Спеціальними приладами, які оберігають кабіну і противагу від удару у підлогу шати при відмові роботи кінцевих вимикачів, являються гідравлічні буфера, на які сідає кабіна і противага, Застосовуються гідравлічні і зовнішні буфера Останні встановлюються при відносно невеликих швидкостях руху. При тиску на верхню частину буфера всередині нього масло із одного резервуара перетікає в другий, в результаті чого удар пом'якшується, Посадка кабіни на буфера відбувається дуже рідко. При обриві канатів і перевищення швидкості спрацьовують спеціальні піймачі, які встановлені в нижній частині конструкції кабіни.