Задача 8. При заміні балону з хлором в хлораторній водопровідної станції у повітря робочої зони вийшла певна кількість хлору

При заміні балону з хлором в хлораторній водопровідної станції у повітря робочої зони вийшла певна кількість хлору, внаслідок чого у робітника-хлораторника з’явилося стиснення та тупий біль в грудній клітці, сильний сухий кашель, перхота у горлі, охриплість голосу, нежить, сльозотеча та різь в очах.

При об’єктивному обстеженні робітника лікарем спостерігались: ціаноз губ, ін’єкція склери, гіперемія горла. Частота дихання – 25 за 1 хвилину. При аускультації чутно розсіяні дзижчаті та свистячі сухі та поодинокі вологі дрібно- та середньо-пухирні хрипи з обох сторін, перкуторно-коробковий звук. На протязі трьох днів, вечорами відмічалась субфібрильна температура (37,2–37,8⁰С). Аналіз крові: ШОЕ – 5 мм/год.; незначний лейкоцитоз (8,9 × 10⁹ в 1 л), який через декілька днів нормалізувався (4,9×10⁹ в 1 л), з’явилася незначна еозинофілія (6%). В харкотинні у помірній кількості визначились лейкоцити, еритроцити та кристали гематоїдину.

Поставте діагноз. Запропонуйте ваші заходи щодо надання допомоги потерпілому та поліпшення умов праці в хлораторній.

ТЕМА №27. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОТРУЄНЬ. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ. Комісія з розслідування НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ: ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти порядок та основні етапи проведення розслідувань та обліку нещасних випадків на виробництві, розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Поняття про професійні отруєння та професійні захворювання.

2. Методика розслідування випадків професійних отруєнь.

3. Першочергові дії лікаря у випадку виявлення професійного отруєння та порядок оформлення відповідної звітної документації.

4. Нещасний випадок: визначення, класифікація.

5. Характеристика основних чинників, що зумовлюють нещасні випадки.

6. Порядок проведення розслідування нещасного випадку виробничого характеру.

7. Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки.

8. Основні шляхи профілактики нещасних випадків.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з документами, які заповнюються під час розслідування випадків професійних отруєнь, захворювань та нещасних випадків

2. Занести до протокольних зошитів основний зміст послідовності розслідувань, роботи комісій з розслідувань та форм, що заповнюються.

3. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

11. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006.― С. 373-380.

12. Закон України “Про охорону праці” (2004 – нова редакція) статті: 1, 9, 22-23.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1094 “Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

14. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М., Олійник М.П. Охорона праці в медицині та фармації (посібник). Вінниця: Нова книга, 2005 р. Розділ 1.1.6.

15. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред.. Даценко І.І. – Львів: Світ, 2001. – С. 322-328.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Розслідування професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків, що зумовили втрату здоров’я людини, а ще гірше, мали смертельний наслідок є обов’язковим і здійснюється у відповідності до Закону України “Про охорону праці”, це конституційне право громадян.

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій­них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво­єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ­ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен­шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво­єчасне розпізнавання професійного захворювання або нещасного ви­падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних та оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за­хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання – захворювання, зумовлені дією шкід­ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли­вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багаторазової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе­сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе­сійного захворювання. Групове професійне захворювання – захво­рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль­ше людей.

Нещасний випадок – це непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві – це раптове погіршання стану здоров’я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків короткочасного впливу небезпечного або шкідливого чинника тривалістю не довше однієї робочої зміни.

Слід знати, що є такі різновиди нещасних випадків:

· нещасний випадок на виробництві;

· нещасний випадок, що стався під час навчально-виховного процесу;

· нещасний випадок невиробничого характеру.

Розслідуванню підлягають такі нещасні випадки: раптові погіршання стану здоров’я, поранення, травми, в тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання, гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на 1 робочий день або більше, зумовили необхідність переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш, ніж на 1 робочий день, а також спричинили випадки смерті на підприємстві.

За основу ми беремо методику розслідування нещасного випадку на виробництві, яку здійснює відповідна комісія з розслідувань.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста­новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці­альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад­ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів:

1) пові­домлення про всі випадки ушкоджень;

2) розслідування їх причин із оформленням акта;

3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок., гостре професійне захворюван­ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові­домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис­петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу­вати першу допомогу потерпілому та його доставку в лікувально-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лікарню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому місці й стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби проінформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі­лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю­ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по­відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів.

Міністерство Охорони здоров’я України		Стосовно охорони здоров’я
Місто (робоче поселення) лікувальний заклад		Облікова форма Н – 3 затверджена Міністерством охорони здоров’я України

Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)

1. Підприємство (назва; адреса) _________________________________________

2. Цех (де відбулося отруєння) _________________________________________

3. Прізвище, ім’я по батькові потерпілого _________________________________

4. Дата профотруєння ___________________________________________________

5. Діагноз _____________________________________________________________

Дата відправлення повідомлення __________________________________________

Підпис лікаря

Зв'язок гострих, у тому числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпілого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спе­ціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослід­них інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захворювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та упродовж 10 годин надсилає його в територіальну СЕС за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу та дати його встановлення.

Комісію з розслідувань утворює власник або керівник (головний лікар, директор, ректор) підприємства, який і організує розслідування.

До складу комісії з розслідувань залучаються:

· керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку власником (керівником) покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії);

· керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

· представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

· інші особи (спеціалісти різного профілю у залежності від ситуації; особливостей виробництва тощо).

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідувань не включається.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідувань включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (надалі фонд).

У випадку виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії з розслідувань включається також спеціаліст відповідної установи (закладу) Державної санітарно–епідеміологічної служби та відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів або головних спеціалістів до складу комісії з розслідувань включається представник власника (керівника).

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь в розслідуванні нещасного випадку.

У разі настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне страхування від нещасних випадків на виробництві, розслідування організовує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

У тому випадку, якщо нещасний випадок трапився із власником приватного аптечного кіоску або стоматологічного кабінету, головою комісії з розслідування призначається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції вищезазначеного Фонду. До складу цієї комісії включається потерпілий або його довірена особа, спеціаліст з охорони праці відповідної Державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, а також представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

· обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

· визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативних актів про охорону праці;

· з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробництвом;

· визначити осіб, які допустили порушення нормативно–правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам в подальшому;

· скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н–5 (додаток 1) у 2 примірниках, а також акт за формою Н–1 (додаток 2) про потерпілого у 6 примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

· у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н–1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння).

Власник підприємства на основі актів організовує складання звіту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством статистики, аналізує причини нещасних випадків і здійснює заходи, спрямовані на попередження виробничого травматизму і професійних захворювань. СЕС у випадках гострого отруєння (захворювання) на основі актів заповнює «Карту обліку професійного отруєння (захворювання)» за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я, для оперативного обліку та аналізу цих випадків за підсумками першого півріччя та року, контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів профілактики виробничого травматизму і гострих отруєнь (захворювань) здійснюється органами державного нагляду за охороною праці.

Міністерство Охорони здоров’я України		Стосовно охорони здоров’я
Місто (робоче поселення) Лікувальний заклад		Облікова форма Н – 3 затверджена Міністерством Охорони здоров’я України

Карта обліку професійного захворювання (отруєння)

1. Гостре профотруєння трапилось ___________________ 200 __року

2. Підприємство ______________________Адреса ___________________________________________________________

3. Галузь виробництва _________________________________________________________________________________

4. Цех, відділ (де трапилось отруєння) ____________________________________________________________________

5. Прізвище, ім’я, по батькові потерпілого ________________________________________________________________

6. Стать __________________________________ Вік ________________________________________________________

7. Детальна професія __________________________________________________________________________________

8. Стаж роботи в даному цеху __________________________________________________________________________

9. Стаж роботи в даній професії _________________________________________________________________________

10. Стаж попередньої роботи __________________________________________________________________________

в яких виробництвах ________________________ в яких професіях __________________________________________

(заповнюється у випадках хронічних отруєнь)

11. Обставини, при яких трапилось отруєння ____________________________________________________________

а) якою отруйною речовиною викликане отруєння _____________________________________________________

б) при виконанні яких робіт трапилось отруєння _______________________________________________________

в) яка причина отруєння за даними розслідування _________________________________________________________

12. Основні симптоми ________________________________________________________________________________

13. Діагноз професійного отруєння ______________________________________________________________________

14. Зв’язок хронічного отруєння з професією (теперішньою, минулою, підкреслити)

15. Найближчі наслідки професійного отруєння (захворювання):

Залишився на роботі, звільнений на ______днів, направлений в лікарню, помер (підкреслити).

Дата складання картки _____________місяць 200______року.

Підпис лікаря

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н–1 впродовж доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3 діб надсилаються:

· потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;

· керівникові підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків у подальшому;

· відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

· відповідному територіальному органу Державного комету з нагляду за охороною праці;

· профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

· керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем накладено виконання функцій спеціалістів з питань охорони праці.

Акт за формою Н–1 надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами.

На вимогу потерпілого голова комісії з розслідування зобов’язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Копія акта за формою Н–1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу – відповідній місцевій Державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н–1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) за формою П–5 надсилається також до відповідної установи (закладу) Державної санітарно–епідеміологічної служби, яка проводить облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Крім комісії з розслідувань, що створюється при нещасному випадку, на підприємстві може створюватися комісія із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії (Державна автомобільна інспекція, санітарно–епідеміологічна станція, пожежна інспекція тощо).

Комісія із спеціального розслідування створюється та розслідує:

· нещасні випадки із смертельним наслідком;

· групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома та більше працівниками, незалежно від ступеня важкості ушкодження їх здоров’я;

· випадки смерті на підприємстві;

· випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків;

· груповий випадок професійного отруєння (захворювання).

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

· відповідному територіальному органу Державного комітету з нагляду за охороною праці;

· відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

· відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

· відповідній установі (закладу) санітарно–епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

· профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

· вищестоящому профспілковому органу;

· відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування цього випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець – орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідна місцева Державна адміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).

Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за погодженням з органами, представники, яких входять до складу цієї комісії.

Розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2–4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника Державного комітету з нагляду за охороною праці або його територіального органу за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування включаються представники Державного комітету з нагляду за охороною праці, центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищестоящих профспілкових органів або уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.

До складу цієї комісії включаються керівні працівники Державного комітету з нагляду за охороною праці, центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, виконавчої дирекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, представники профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищестоящих профспілкових органів або уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки, органів охорони здоров’я, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), та інших органів.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування, а також оформляються інші матеріали, передбачені Положенням, в тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної матеріальної шкоди.

Під час розслідування роботодавець зобов’язаний:

· зробити у разі виникнення такої необхідності фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

· надати транспортні засоби, засоби зв’язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування та експертної комісії;

· організувати у разі проведення розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) проведення медичного обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;

· забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробовувань, технічних розрахунків та інших робіт;

· організувати друкування, розмноження і оформлення у необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства і свідків події або проводити їх опитування і повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей, довіреними особами, розглянути та вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз’яснення потерпілим (сім’ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації згідно з вимогами чинного законодавства.

Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії із спеціального розслідування та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами цієї комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює у розмірах, передбачених нормами відшкодування на поточний розрахунок сум за дорученням.

Роботодавець у п’ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку або одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов’язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів, спрямованих на запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

Як було визначено вище для підвищення ефективності роботи комісій з розслідування необхідно суворо дотримуватися Положення про порядок розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Тим більше, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, та осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тобто є роботодавцем, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які працюють на умовах трудового договору або контракту, проходять виробничу практику або залучаються до праці.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються нещасними випадками, що пов’язані з виробництвом та потребують складання акту за формою Н–1 (додаток 2), нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, в тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

· перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці здійснення професійної діяльності протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього розпорядку, або за дорученням роботодавця у неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

· приведення у належний порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

· приїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою);

· використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

· проведення певних дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничих завдань або прямих обов’язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або ряту-вання людей та майна підприємства, інших дій за наявності розпорядження роботодавця тощо);

· ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

· перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних або шкідливих виробничих чинників;

· прямування працівника до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь–якого іншого об’єкта за дорученням роботодавця;

· прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

За висновками роботи комісії з розслідування визначаються причини, пов’язані з виробництвом, та складається акт за формою Н–1 і у випадку зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде до висновку, що зникнення працівника пов’язане з імовірним нещасним випадком під час виконання трудових (посадових) обов’язків, акт спеціального розслідування з висновками означеного змісту видається сім’ї цього працівника або його довіреній особі для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим роботодавець зобов’язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок, пов’язаним з виробництвом і скласти акт за формою н–1.

Нещасні випадки, пов’язані з заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивством працівника під час виконання або у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до Положення. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом, і про них складається акт за формою Н–1, крім випадків з’ясування потерпілим особистих стосунків, якщо з приводу цих дій є висновок компетентних органів.

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршання стану здоров’я працівника, визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н–1 за умови, що це погіршання сталося внаслідок впливу небезпечних або шкідливих факторів, а також в тому випадку, якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв’язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов’язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються відповідно до вимог Положення.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н–1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

· під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

· за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

· під час використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів та інструментів;

· в результаті отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

· під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

· у разі самогубства або смерті, що підтверджено висновками судово–медичної експертизи та органів прокуратури.

· якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок має невиробничий характер, акт за формою Н–1 не складається. Натомість про такий нещасний випадок, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н–1 або НТ, беруться на облік і реєструється роботодавцем у спеціальному журналі.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н–1 разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н–1 підлягають передачі його правонаступнику, який здійснює облік цих нещасних випадків, а у разі його відсутності або банкрутства – до Державного архіву.

Розслідування хронічних професійних захворювань та отруєнь

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захво­рювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хворо­ба, неврит слухового нерва і та ін.), спричинені впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничо­го фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного за­хворювання з умовами праці робітника визначається на основі клі­нічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит ке­рівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підпри­ємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки науково-дослідних Інститутів гігієни праці і професійних захворю­вань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілак­тичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, пе­релік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консуль­тацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встанов­лення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалі­зовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут ме­дицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Український НДІ гігієни та токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клі­нічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У су­перечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут медицини праці. На кожного потерпілого від хронічного професійного захворю­вання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ста­вити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, ____________________повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче формою. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку хронічного професійного захворювання упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розсліду­вання проводиться комісією, що призначається наказом головного лікаря санепідемстанції, у складі представників СЕС (голова комісії) профспілкової організації трудового колективу лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатоло­гії місцевого органа управління охорони здоров’я і власника підприємства. Власник зобов'язаний надати комісії дані лабораторно-інструментальних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію на цей процес. Комісія з розслідування здійснює гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць і лабораторно-інструменталь­них досліджень, а в разі необхідності проводить нові дослідження, аналізує амбулаторні карти, історії хвороби, висновки лікувально-профілактичних закладів, приписи органів держнагляду за охороною праці тощо і складає акт, розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за визначеною формою. В акті накреслюють заходи з попередження розвитку професійних захворювань, забезпе­чення нормалізації умов праці, а також визначають відповідальність підприємства і посадових осіб у виникненні захворювання. Акт упродовж трьох днів після завершення розслідування надсилається:

а) хворому;

б) власникові;

в) профспілковій організації підприємства;

г) лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.

Один примірник акта залишається СЕС для аналізу та контролю за виконанням накреслених заходів.

Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено хронічне про­фесійне захворювання, ведеться у спеціальних журналах за фор­мою, затвердженою МОЗ, які заповнюються на підприємстві та у закладах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень та актів їх розслідування, а також у лікувально-профілактичних закладах на основі медичної карти ам­булаторного хворого, витягу з історії хвороби, медичного висновку про діагноз при обстеженні в стаціонарі. В ці журнали записують також результати систематичного медичного спостереження за ста­ном здоров'я і працездатністю кожного робітника, в якого виявлено хронічне професійне захворювання. Санепідемстанції на основі цих актів розслідування складають спеціальні карти обліку та аналізу професійних захворювань за формою, затвердженою МОЗ, копії яких щорічно 1 лютого і 1 серп­ня разом зі звітами про професійну захворюваність надсилають (Головному санепідуправлінню Міністерства охорони здоров’я).

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХРОНІЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ (ОТРУЄННЯ)

Прізвище, ім'я, по батькові хворого________________________________________________________________________
Стать________________________________________. Вік __________________________________________________

(повних років)

Назва підприємства _____________________________________________________________________________________

(його реквізити)

Власник підприємства___________________________________________________ _____________________________________________________

(назва органа, до сфери управління якого належить підприємство)

Діагноз основний ____________________________________________________________________________________

супутній ________________________________________________________________________________________

Виробничий фактор, шкідлива речовина, назва трудового процесу, що призвів до захворювання

___________________________________________________________________________________________________

Дата встановлення остаточною діагнозу ___________________________________________________________________
Назва закладу, що поставив діагноз _____________________________________________________________________

Реєстраційний номер повідомлення _______________________________________________________________________
від "_______ "__________ 200__ р.

Головний лікар

______________________________ __________________________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по-батькові)

М.П.

Дата відправлення повідомлення ______________________________

Підпис особи, яка надіслала повідомлення _______________________

Дата одержання повідомлення__________________________________

Підпис особи, яка одержала повідомлення ________________________