Штурмовик Су-25 4 страница

Планування заходів по забезпеченню здійснюється під керівництвом начальника штабу авіаційної частини, начальниками служб і командирами частин (підрозділів). Ці заходи повинні плануватися і здійснюватися комплексно, тісно пов’язуватися між собою по завданнях і часу.

В планах по кожному виду забезпечення відбиваються основні завдання забезпечення, на що виділяються сили і засоби, черговість і способи виконання завдань.

Завдання по забезпеченню бойових дій ставляться бойовими наказами, бойовими розпорядженнями і розпорядженнями по видах забезпечення.

За вчасну організацію заходів забезпечення несуть відповідальність начальник штабу, заступники командира, а за їх здійснення - начальники відповідних служб авіаційних частин і командири підрозділів забезпечення.

Підготовка сил і засобів до виконання завдань забезпечення, контроль їх готовності, а також організація взаємодії і управління ними проводяться одночасно з підготовкою авіаційних частин (підрозділів) до виконання бойових завдань.

При зміні бойового завдання перебудовується і система заходів по кожному виду забезпечення. Діючі органи (сили і засоби) перенацілюються на рішення нових завдань.

Таке паралельне рішення виконавцями питань забезпечення бойових дій базується в першу чергу на обмеженості строків, що відводяться на їх організацію. В цих умовах командир не в змозі займатися детальним рішенням всіх питань, пов’язаних із забезпеченням бойових дій. Крім того, в цьому немає необхідності. Офіцери штабу, начальники служб, посадові особи і командири підрозділів, які забезпечують і відповідають за організацію відповідних видів забезпечення, в змозі самі вирішити ці питання. При цьому потрібно врахувати, що заходи по кожному виду забезпечення надто різноманітні і проведення їх вимагає своїх специфічних особливостей. Це вимагає від виконавця великої підготовчої роботи по аналізу наявних даних, погодженню питань, що виникають з іншими зацікавленими особами, проведенню великої кількості розрахунків, які в свою чергу основані на глибоких знаннях виконавцем можливостей технічних засобів, що притягаються до виконання намічених заходів.

Однак можуть бути випадки, коли за обставин, що склалися, той чи інший вид забезпечення набуває вирішального значення при виконанні авіацією поставлених завдань. Тоді, безперечно, командир не тільки поставить основні завдання по забезпеченню і визначить необхідні сили і засоби, але й разом з начальником штабу або іншою посадовою особою детально розгляне порядок використання наявних сил і засобів, призначить осіб, відповідальних за здійснення тих чи інших заходів, особисто поставить їм завдання.

Проведення заходів по забезпеченню бойових дій вимагає значних матеріальних витрат, в їхньому здійсненні бере участь велика кількість сил і засобів, на які покладено виконання широкого кола завдань. Так, наприклад, досвід бойових дій в роки ВВВ показав, що для перемоги над фашистською Німеччиною, здійснюючи тилове забезпечення, тил ЗС СРСР прийняв від промисловості, забезпечив зберігання і підвезення військам (силам) понад 10 млн. т. боєприпасів, понад 16 млн. т. пального, велику кількість продовольства, речового майна та інших матеріальних засобів. Для потреб армії та флоту тільки автомобільним транспортом було перевезено 145 млн. т. різноманітних вантажів.

В сучасних умовах роль і значення заходів по забезпеченню бойових дій значно зросли. У зв’язку з подальшим вдосконаленням засобів збройної боротьби, із зміною характеру сучасної війни з’явилися нові види забезпечення бойових дій у порівнянні з тими, що здійснювалися в роки ІІ світової війни і в післявоєнні роки.

В теперішній час забезпечення бойових дій по характеру завдань, що вирішуються і заходам, що здійснюються, поділяється на:

- оперативне(бойове);

- технічне;

- тилове;

- морально – психологічне;

- медичне.

6.1.2. Основний зміст бойового забезпечення

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на досягнення високої ефективності бойових дій своєї авіації і зниження ефективності застосування сил і засобів противника.

До бойового забезпечення відносяться:

- розвідка;

- захист від зброї масового ураження (ЗЗМУ);

- радіоелектронна боротьба (РЕБ);

- маскування;

- забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного (бактеріологічного) захисту (РХБЗ);

- навігаційне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- топогеодезичне забезпечення;

- радіотехнічне, що містить радіолокаційне та радіосвітлотехнічне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- метеорологічне забезпечення.

Основним видом розвідки в авіаційних частинах є повітряна розвідка.

Повітряна розвідка організується і проводиться з метою забезпечення бойових дій апчз даними про:

- об’єкти дій, розташування сил та засобів ППО;

- базування авіації противника;

- результати авіаційних ударів;

- стан погоди і міри радіоактивного зараження повітряного простору на маршрутах польоту і в районі бойових дій.

Окрім ведення повітряної розвідки в частинах ВА ведеться наземна радіолокаційна розвідка, яка служить для спостереження за допомогою наземних РЛС за польотами авіації противника для своєчасного виявлення повітряних цілей.

Захист від зброї масового ураження організовується і здійснюється з метою максимального послаблення впливу ЗМУ противника на апч, збереження їх боєздатності і забезпечення виконання поставлених завдань.

До числа основних заходів захисту від ЗМУ відносяться:

- своєчасне виявлення підготовки противника до застосування цієї зброї;

- розосередження апч по аеродромам і зміна їх базування;

- розосередження підрозділів, АТ та інших об’єктів на кожному аеродромі;

- обладнання аеродромів, пунктів управління (ПУ) та інших об’єктів в інженерному відношенні, вивід апч з-під можливого удару противника по аеродромам базування;

- проведення профілактичних заходів;

- ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ та ін.

Управління захистом від ЗМУ в авіаційних частинах здійснюється командирами і є одним з перших їхніх обов’язків.

Радіоелектронна боротьба являє собою сукупність взаємопов’язаних за метою, місцем та часом заходів і дій по:

- виявленню систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- вогневого ураження систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- радіоелектронного придушення;

- радіоелектронного захисту своїх систем та засобів управління;

- протидії технічним засобам розвідки противника.

РЕБ організується і ведеться з метою:

- дезорганізації управління військами і зброєю ППО противника;

- зниження ефективності застосування бойових засобів та зброї противника, а також його розвідки з використанням технічних засобів;

- забезпечення сталого управління своїми військами та зброєю.

РЕБ планується і організується штабом апч на основі рішення командира та розпорядження по РЕБ вищого штабу. Відповідальність за організацію РЕБ несе начальник штабу авіаційної частини. Безпосереднім організатором заходів по РЕБ є начальник РЕБ частини.

Прикладом, що підтверджує необхідність і важливість такого виду забезпечення як РЕБ є наступне: при плануванні і проведенні повітряно-наступальної операції силами БНС в зоні Перської затоки РЕБ приділялася велика увага. Так, за добу до початку операції були поставлені перешкоди наземними засобами РЕБ всім черговим силам і мережам управління. Під час операції перешкоди застосовувались як спеціальними літаками РЕБ (Е-111, ЕС-130, ЕА-6В) так і індивідуальними засобами постановки перешкод тактичної авіації.

Наявність на озброєнні ЗС США засобів РЕБ ефективного придушення РЛС ППО, КХ і УКХ радіо засобів, порушували сталість системи управління ЗС Іраку. В окремих випадках вплив засобів РЕБ в зоні Перської затоки було зафіксовано на території Закавказзя.

Маскування являє собою комплекс погоджених за метою, місцем та часом заходів і дій, спрямованих на введення противника в оману щодо складу, стану, бойової готовності авіаційних підрозділів і частин, їхнього істинного базування, дій і намірів та підвищення живучості авіації.

Маскування завжди впливало на успіх бойових дій авіації. Вміло здійснюване маскування дуже сприяє досягненню потаємності підготовки та раптовості дій авіації, збереженню її живучості та боєздатності.

Виконання завдань маскування досягається використанням різноманітних прийомів. Так, одним з прийомів маскування є створення хибних аеродромів, призначених для введення противника в оману щодо дійсного базування авіації. Про ефективність цього прийому говорить той факт, що, використовуючи хибні аеродроми, Ірак зумів зберегти велику частину авіації та аеродромів. Авіація БНС в багатьох випадках завдавала удари по макетах.

Основними завданнями забезпечення РХБ захисту є:

- виявлення і оцінка РХБ обстановки (оцінка масштабів і наслідків зруйнувань радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ);

- ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ;

- підтримка безпеки військ в умовах РХБ зараження;

- аерозольна (димова) протидія технічним системам розвідки та ураження противника;

- забезпечення військ озброєнням РХБ захисту;

- застосування запалювальної зброї по противнику.

Загальна організація РХБЗ здійснюється штабом, безпосередня - начальником служби РХБЗ та екобезпеки авіаційної частини.

Заходи РХБЗ здійснюються силами та засобами самих військ. Найбільш складні та специфічні заходи, що вимагають окремої підготовки о.с. і застосування спеціальної техніки, виконуються частинами (підрозділами) радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- забезпечення підрозділів авіаційної частини пристроями прийому навігаційної інформації;

- організація отримання, обліку та своєчасного доведення до користувачів змін у порядку навігаційного забезпечення відповідних документів та програмного забезпечення;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення, підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Штурманське забезпечення полягає в організації і проведенні заходів, спрямованих на своєчасне подання командиру довідкових даних, штурманських розрахунків і пропозицій, необхідних для прийняття рішення, на досягнення високої точності навігації та ефективності бойового застосування АЗУ (десантування), РЕБ, підвищення надійності наведення на задані повітряні та наземні (морські) цілі.

До основних заходів штурманського забезпечення відносяться:

- вивчення та оцінка обстановки;

- підготовка довідкових даних і виконання необхідних штурманських розрахунків;

- участь у виробленні командиром рішення на бойові дії шляхом доповідання йому пропозицій, обґрунтованих висновками з оцінки обстановки, довідковими даними, розрахунками;

- організація застосування засобів РТЗ польотів (спільно з начальником зв’язку);

- організація підготовки льотного складу і розрахунків ПУ в штурманському відношенні і веденню б.д.;

- вирішення питань штурманського забезпечення в ході бойових дій.

Штурманське забезпечення організовується і здійснюється старшим штурманом на основі вказівок командира і розпорядження щодо штурманського забезпечення об’єднання (з’єднання).

Топогеодезичне забезпечення організовується і здійснюється з метою своєчасної підготовки топографічних даних, необхідних командиру, штабу і льотному складу для планування, організації і ведення бойових дій.

Основні заходи топогеодезичного забезпечення:

- своєчасне забезпечення частин топографічними і спеціальними картами та іншими топогеодезичними документами;

- топогеодезична підготовка аеродромів базування авіачастин, позиційних районів радіотехнічних систем навігації, наведення та управління БПЛА;

- забезпечення штабів розрахунково-геодезичними даними для організації та ведення бойових дій.

Навігаційне, штурманське та топогеодезичне забезпечення авіаційної частини організується на підставі рішення командувача авіаційного об’єднання, розпоряджень по навігаційному, штурманському та топогеодезичному забезпеченню головних штурманів та начальників топогеодезичних служб авіації Повітряних Сил ЗС України і авіаційних об’єднань.

Радіотехнічне забезпечення в апч містить радіолокаційне і радіосвітлотехнічне.

Радіолокаційне забезпечення організовується і здійснюється для вирішення завдань виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних цілей, видачі даних повітряної обстановки на ПУ, наведення літаків (вертольотів) на повітряні, наземні чи морські цілі та здійснення контролю за польотами своїх літаків (вертольотів).

Для радіолокаційного забезпечення застосовуються радіолокаційні засоби і засоби автоматизованого управління, розміщені на місцевості для створення суцільного радіолокаційного поля в заданих кордонах повітряного простору.

Радіосвітлотехнічне забезпечення організується і здійснюється для вирішення завдань управління авіацією, літакокерування, цілевказування, взаємного розпізнавання авіації, зльоту та посадки літаків (вертольотів) в районах аеродромів.

Для радіосвітлотехнічного забезпечення застосовуються засоби, що розміщуються на аеродромах та підходах до них по типовим схемам, а також засоби розгорнуті рішенням старших і взаємодіючих штабів.

За організацію РТЗ в авіаційній частині відповідає начальник зв’язку і РТЗ.

Пошуково–рятувальне забезпечення організовується і здійснюється з метою врятування льотного складу і пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію, як на своїй території, так і на території, яка займається противником.

До основних заходів пошуково-рятувального забезпечення відносяться:

- оснащення льотного складу аварійно-рятувальними засобами та підготовка їх до застосування;

- підготовка в спеціальному відношенні екіпажів літаків, що використовуються у пошуку і рятуванні;

- оснащення пошуково–рятувальних вертольотів (літаків) спеціальним обладнанням;

- організація чергування виділених сил і засобів;

- організація та здійснення пошуку, надання допомоги і евакуація екіпажів та пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію;

- організація та здійснення взаємодії пошуково-рятувальних сил, забезпечення та управління.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється начальником пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби.

Метеорологічне забезпечення організовується та здійснюється з метою найбільш повного використання метеоумов для застосування авіації та забезпечення безпеки при організації і проведенні польотів, а також врахування метеоумов при проведенні заходів щодо ЗЗМУ апчз.

Основні заходи метеорологічного забезпечення:

- організація спостережень за станом погоди у землі та на висотах до практичної стелі літаків;

- спостереження за польотами птахів в районах аеродромів;

- збирання метеорологічної інформації;

- підготовка аеросиноптичних матеріалів;

- своєчасне забезпечення зацікавлених посадових осіб всіма видами даних необхідних для оцінки метеорологічної обстановки;

- організація та здійснення оповіщення й попередження посадових осіб та льотного складу про небезпечні явища погоди та різкі її зміни;

- розробка пропозицій з урахування метеорологічних умов на виконання бойових завдань, організації і проведенню радіолокаційної та повітряної розвідки погоди.

Метеорологічне забезпеченняорганізовується начальником штабу авіаційної частини і здійснюється начальником метеорологічної служби та о.с. метеорологічної служби.

Повітряна розвідка погоди ведеться спеціально призначеними екіпажами-розвідниками та всіма екіпажами поряд із виконанням бойових завдань.

Важливе місце в діяльності командирів і штабів займає проведення заходів щодо забезпечення польотів в авіаційних підрозділах та частинах.

Забезпечення польотів включає:

- забезпечення аеронавігаційною інформацією;

- орнітологічне забезпечення;

- об’єктивний контроль польотів;

- парашутно-рятувальне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- метеорологічне забезпечення;

- зв’язок і радіотехнічне забезпечення;

- інженерно-авіаційне забезпечення;

- аеродромно-технічне забезпечення;

- медичне забезпечення.

Забезпечення польотів аеронавігаційною інформацією організовується начальником штабу і здійснюється старшим штурманом, начальником зв’язку та РТЗ, начальником КП бригади у відповідності з Інструкцією по організації аеронавігаційної інформації в авіації ЗС України з метою своєчасного доведення до льотних екіпажів відомостей про стан, характеристику і радіотехнічне обладнання аеродромів, щодо порядку виконання польотів в районах аеродромів (аеровузлів), даних про роботу засобів зв’язку та навігації на повітряних трасах, місцевих повітряних лініях і маршрутах поза ними.

Орнітологічне забезпечення здійснюється з метою запобігання зіткнення літаків з птахами, здійснюється о.с. (підрозділів) тилу, зв’язку та РТЗ, метеослужби, які призначаються на польоти в складі спеціально призначених оперативних груп та постів.

Об’єктивний контроль польотів організовується і здійснюється у відповідності з рішенням командира бригади на польоти і Положенням про організацію об’єктивного контролю польотів в авіації ЗС України з метою контролю дій екіпажів в польоті, ІТС, осіб групи керування польотами (ГКП), розрахунків ПУ, РЛС, РСП (радіолокаційна система посадки), дієздатності АТ та засобів зв’язку і РТЗ польотів.

Парашутне та пошуково-рятувальне забезпечення польотів організовується начальником пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби бригади й проводиться у відповідності до рішення командира бригади на проведення польотів і вимогам настанов з парашутно-рятувальної та десантної підготовки авіації ЗС України і Настанов з авіаційно-рятувальної служби з метою рятування льотного складу, пошуку та надання допомоги екіпажам і пасажирам літаків, які потерпіли аварію.

6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення

Необхідність в технічному забезпеченні авіації постала ще перед першою світовою війною, коли з’явилися й почали впроваджуватися в армію перші літаки. По мірі вдосконалення літаків, їхнього озброєння, обладнання, АЗУ, засобів підготовки літаків до польотів завдання технічного забезпечення збільшувалися і ускладнювалися, але протягом тривалого часу вирішувалися в рамках тилового забезпечення. І лише порівняно нещодавно цілий ряд специфічних заходів технічного забезпечення зумовив його відокремлення в одну з самостійних частин забезпечення бойових дій.

Технічне забезпечення авіації Збройних сил України організовується й проводиться в усіх видах операцій, бойовій й повсякденній діяльності з метою підтримання бойової готовності й боєздатності військ шляхом забезпечення їх озброєнням, військовою технікою, ракетами, боєприпасами, засобами контролю, військово-технічним майном, підтримання їх у справному стані та готовності до бойового застосування, відновлення (ремонту) озброєння і військової техніки.

Так, здійснюючи ІАЗ, яке є основним видом технічного забезпечення, фахівцями ІАС лише одного винищувального авіаційного полку, озброєного літаками МіГ-21 було за рік бойових дій (червень 1981 по липень 1982 року) забезпечено 6000 бойових вильотів, відремонтовано 22 літака, підготовлено до бойового застосування майже 16 тисяч авіабомб різноманітного калібру, 380 тис. артилерійських боєприпасів і близько 230 тис. НАР.

До видів технічного забезпечення відносяться:

- інженерно-авіаційне забезпечення;

- ракетно-технічне забезпечення;

- метрологічне забезпечення;

- артилерійсько-технічне забезпечення;

- технічне забезпечення зв’язку, автоматизованих систем управління військами та радіотехнічного забезпечення;

- технічне забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту;

- технічне забезпечення в службах тилу і АТЗ.

Інженерно-авіаційне забезпечення (ІАЗ) бойових дій та бойової авіації - це комплекс заходів, які здійснюється силами ІТС, і які направлені на утримання авіаційної техніки, засобів її експлуатації та ремонту в постійній справності та готовності до ведення бойових дій, досягнення безвідмовності та високої ефективності її застосування.

ІАЗ включає:

- розробку і проведення заходів щодо утримання АТ, засобів її експлуатації та ремонту в справності й постійній готовності до ведення бойових дій;

- технічну експлуатацію та ремонт АТ;

- організацію експлуатації АТ;

- підтримання заданої надійності АТ та проведення заходів щодо забезпечення безпеки польотів;

- організацію та проведення всіх видів підготовок АТ до застосування у встановлені терміни;

- організацію та проведення ремонту АТ, яка отримала бойові та експлуатаційні пошкодження;

- навчання інженерно-технічного й льотного складу експлуатації та ремонту АТ;

- планування та використання інженерних розрахунків щодо застосування АТ, обґрунтування потрібних сил і засобів для її експлуатації та ремонту;

- облік наявності й стану АТ;

- проведення аналізу результатів застосування АТ і розробку заходів для підвищення ефективності її застосування;

- планування й проведення заходів щодо підтримання технологічної дисципліни ІТС.

Ракетно-технічне забезпечення бойових дій та підготовки авіації - це комплекс заходів щодо накопичення до встановлених норм запасів керованих і некерованих ракет, коригованих авіаційних бомб та інших авіаційних засобів ураження, які застосовуються на ЛА авіації, забезпечення їх справності безвідмовності й безпеки під час поводження з ними, утримання в установлених ступенях готовності, своєчасного технічного обслуговування ТЗ та їх відновлення (ремонту) в разі відмов і пошкоджень.

Ракетно-технічне забезпечення включає:

- своєчасне та повне забезпечення авіаційних частин і підрозділів авіаційними засобами ураження;

- переведення АЗУ в установлені ступені готовності;

- виконання технічного обслуговування та ремонт АЗУ;

- підготовку АЗУ до бойового застосування та доставку їх до літаків;

- утримання, правильне використання та виконання технічного обслуговування КПА КАЗУ;

- забезпечення живучості, пожежовибухобезпеки, охорони та оборони місць зберігання АЗУ.

Заходи, спрямовані на експлуатацію, ремонт авіаційних гармат та кулеметів, забезпечення боєприпасами до них, є складовими технічного забезпечення і здійснюються силами і засобами, задіяними для цих видів технічного забезпечення.

Транспортування при розосередженні, перебазуванні авіаційних частин на оперативні аеродроми, а також подачі ракет та інших авіаційних засобів ураження в авіаційні частини здійснюються засобами тилу за заявками служб озброєння авіаційних частин.

Під час перебазування авіаційних частин доставка їм авіаційних засобів ураження здійснюється як з аеродромів (місць) постійного базування, так і з найближчих баз і складів за територіальним принципом.

Артилерійсько-технічне забезпечення бойових дій та бойової підготовки авіаційних підрозділів і частин організовується з метою забезпечення їх авіаційними гарматами та кулеметами, боєприпасами до них, авіаційними артилерійськими установками, прицільними системами стрільби та наземними засобами контролю і підготовки АО до бойового застосування, підтримання їх у справному стані та готовності до бойового застосування, своєчасного технічного обслуговування та їх відновлення (ремонту) в разі відмов і пошкоджень.

Метрологічне забезпечення - це комплекс наукових і організаційно-технічних заходів, направлених на дотримання єдності вимірювань, підвищення достовірності контролю параметрів для підтримання АТ і озброєння у стані, який забезпечує високу ефективність їх застосування, постійну бойову готовність і безпеку польотів, а також надійне бойове управління військами і озброєнням.

Метрологічне забезпечення бойових дій та бойової підготовки включає:

- планування, організацію та здійснення в найкоротший термін ремонту, калібрування ЗВТ ВП;

- формування та своєчасне поповнення обмінного фонду ЗВТ ВП, а також поповнення втрат під час бойових дій;

- організацію правильного використання, утримання та зберігання ЗВТ ВП;

- організацію метрологічного обслуговування АТ і озброєння та надання допомоги особовому складу військових частин у проведенні настроювання і доведення параметрів до норми технічних умов;

- доукомплектування об’єктів АТ і Оз ЗВТ ВП та поповнення обмінного фонду метрологічної техніки, а також ЗІП і ремкомплектів для відновлення ЗВТ ВП;

- організацію підготовки спеціалістів-метрологів для метрологічних частин та підрозділів в обсязі та порядку, які встановлені на воєнний час;

- метрологічну експертизу АТ і Оз на всіх етапах її експлуатації, а також під час ремонту;

- розробку принципів, засобів і методів оперативно-тактичного використання сил і засобів метрологічного забезпечення та управління ними;

- проведення аналізу результатів застосування ЗВТ ВП і розробку заходів для підвищення ефективності їх застосування.

Інженерно-авіаційне, ракетно-технічне та метрологічне забезпечення об’єднань (з’єднань авіаційних частин) організовуються командувачів об’єднань (командирів з’єднань авіаційних частин) із озброєння і здійснюються особовим складом служб озброєння авіаційних части, авіаремонтних заводів та майстерень, баз і складів ракетного озброєння й боєприпасів, метрологічних частин і підрозділів.

Інженерно-авіаційне, ракетно-технічне та метрологічне забезпечення планується, організовується й здійснюється в тісному взаємозв’язку з іншими видами забезпечення авіації на підставі централізованого узгодженого рішення з питань організації подачі озброєння, військової техніки та військового технічного майна, відновлення авіаційної техніки та озброєння, розміщення та перебазування частин технічного забезпечення.

Технічне забезпечення зв’язку, АСУ та радіотехнічного забезпечення організовується та здійснюється частинами та підрозділами зв’язку і радіотехнічного забезпечення з метою утримання в справному стані, постійній готовності до бойового застосування, відновлення і ремонту пошкоджених засобів зв’язку, радіотехнічних і радіосвітлотехнічних засобів, автоматизованих систем і засобів радіолокаційного забезпечення.

Керівництво технічним забезпеченням зв’язку, АСУ та радіотехнічним забезпеченням здійснюють відповідні начальники військ зв’язку і РТЗ авіаційних об’єднань, з’єднань і військових частин.

Технічне забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту проводиться з метою забезпечення авіаційних об’єднань, з’єднань і військових частин озброєнням хімічних військ та засобами захисту, утримання їх у справному стані й у постійній готовності до використання, своєчасного відновлення несправного озброєння та засобів захисту й ведення їх до ладу, створення запасів й поповнення втрат.

Керівництво технічним забезпеченням радіаційного, хімічного, біологічного захисту авіаційних об’єднань, з’єднань і військових частин здійснюють відповідні начальники служб РХБЗ авіаційних об’єднань, з’єднань і військових частин.

Технічне забезпечення служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу проводиться з метою підтримання в справному стані автомобільної, інженерно-аеродромної й дорожньої техніки, підйомно-транспортного обладнання, засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів, спец автомобілів авіаційних частин, авіаційного озброєння та боєприпасів інших засобів служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу.

Технічне забезпечення служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу здійснюється через систему ремонтних та постачальних органів у складі тилу ЗС України.

6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення

Необхідність у тиловому забезпеченні авіації постала ще до першої світової війни, коли в Росії з’явилися перші авіаційні загони (1911 р). По мірі зміни засобів та способів ведення авіацією бойових дій зміст завдань тилового забезпечення ускладнювався, їхній обсяг розширювався, а кількість сил та засобів, що залучалися для їхнього вирішення, збільшувалася.

В теперішній час тилове забезпечення апч організовується і здійснюється з метою:

- створення сприятливих умов для їхнього базування на аеродромах;

- забезпечення їх МТЗ;