Мануфактурний період в Україні

В Україні велику роль у розвитку економічних відносин відігравала промисловість. Мав місце подальший розвиток міського і сільського ремесла. В умовах товарно-грошових відносин воно перейшло у дрібне товарне виробництво і на його основі формувалося мануфактурне виробництво. Основними міськими ремеслами були кравецтво, ткацтво, сукноробство, цегельництво, теслярство, ковальство, зброярство, суднобудування тощо. Виготовлення продуктів харчування і напоїв виділилося в окрему галузь.

Протягом XVI – XVIII ст. поширювалися сільські ремесла та промисли, які не мали спільного з землеробством та іншими галузями сільськогосподарського виробництва. У селах зросла кількість ремісників різного фаху. До початкових форм мануфактури належали невеликі підприємства, в яких розподіл праці в процесі виробництва відігравав значну роль. Основною була ручна ремісницька техніка, але починалася механізація виробничих процесів. Початкові мануфактури були попередниками розвинених мануфактур.

Поступово сільське ремесло підпорядковувалося міському. Внаслідок перенасиченості сільського ринку ремісник намагався збути свою продукцію в містах. Адміністрація міста чинила певні перепони сільським ремісникам, штрафувала чи конфісковувала товар, не дозволяючи втручання в монополію цехових ремісників. Тому сільські ремісники намагалися оселитися у місті.

Розвиток міст, ремесла, мануфактурного виробництва, сільського господарства та промисловості України сприяли розвитку і зростанню внутрішніх та зовнішніх торгівельних відносин. З суспільним поділом праці виникла потреба у виробничому спілкуванні різних соціальних та професійних груп. У зв’язку з цим велику роль відігравали міські торги та базари. Торги і базари з’єднували виробників і споживачів міста та села, вони проводилися двічі на тиждень у визначені дні. Вони спеціалізувалися на продажу певного виду товарів. Ярмарки, в свою чергу, зв’язували різні регіони України і відбувалися від початку до кінця року безперервно. Крім торгівлі, на ярмарках укладалися угоди на виробництво окремих товарів. Внутрішній ринок України поступово набував загальнонаціонального характеру, торговельні шляхи з’єднували найвіддаленіші території.

Так, у період XVI – XVIII ст. в Україні сільськогосподарське і промислове виробництва набули товарного характеру, що формувало націо­нальний ринок, в основі якого полягав розвиток міських ринків та торгів.

У 80-х роках XVIII ст. переселенцями з України, Росії, Туреччини почалася колонізація причорноморських і приазовських степів та Криму. Населення прирівнювалося до державних селян, причому землеволодіння залишалися на правах спадщини.

За рахунок придбання й захоплення козацько-селянських та громадських земель протягом XVII – XVIII ст. значно зросло монастирське і церковне землеволодіння.

Монопольне право монастирі мали на винокуріння і торгівлю горілкою в своїх маєтках, а церква домоглася права на безкоштовне володіння частиною громадських земель у вигляді дарувань. Священослужбовцям виділяли подвір’я, поля, сіножаті для ведення господарства.

У період XVI – XVIII ст. у промисловості України відбулися великі значні зміни. Розвивалася мануфактурна промисловість. З’явилися перші доменні мануфактури. Виникає двоступінчастий сиродутний спосіб вироб­ництва, при якому в доменній печі виплавляли чавун, а потім у кричній печі переплавляли його на сталь. Розвивається металургійне виробництво й особливе місце займає виробництво селітри в Лівобережній та Слобідській Україні. Поширювалося винокуріння, яке мало високий ступінь товарності. Розвивалося виробництво скла тощо.

В Україні в умовах панщинно-кріпосницької системи господарства працювали мануфактури, які базувалися не лише на вільнонайманій, а й на кріпосницькій праці (вотчинні, посесійні, казенні), у той час, як у Західній Європі існувала одна форма мануфактур – на основі вільнонайманої праці.

Збереження кріпацтва створило умови для подальшого розвитку виробництва на основі примусової кріпацької праці селян у формі феодальних (вотчинних) та посесійних мануфактур. Останні утворювалися як казенні, а потім передавалися в посесію приватним особам (умовне спадкове користування) чи одразу виникали як посесійні. Працювали на них приписні державні селяни або селяни, куплені спеціально для роботи на підприємствах. Поміщицькі мануфактури часто передавалися в оренду.

Розвиток великих мануфактур був тісно пов’язаний з воєнними і гос­подарськими завданнями Російської держави, з фінансовою допомогою, що вона надавала промисловості. Царський уряд підтримував підприємницькі намагання, надаючи безпроцентні грошові позики, підтверджував монопольні права власників мануфактур на скуповування вовни і овечих шкур, дозволяв мати власні вівчарні, завозити з-за кордону напівфабрикати. Державою споживалися товари мануфактурної промисловості. Власники мануфактур часто були зобов’язані постачати свої товари державним відомствам. Урядом контролювалися обов’язкові відносини між мануфактурами та державою.

На території Української козацької держави з середини XVII ст. поширилися російські гроші, як срібні, так і, в незначній кількості, мідні.
Протягом XVIII ст. проводилися реформи, спрямовані на стандартизацію грошового обігу всіх частин Російської держави, в тому числі Лівобережної України.

Випуск паперових грошей (асигнацій) російським урядом почався у 1769 р. У Москві та Петербурзі було створено асигнаційні банки, які вільно розмінювали асигнації на металеві монети. Відбулося об’єднання грошової системи Росії та української грошової системи в єдину.

Запитання для самодіагностики

1. Перерахуйте основні причини, які сприяли великим географічним відкриттям.

2. Назвіть основні економічні наслідки Великих географічних відкриттів.

3. Як проходило становлення світового ринку та які були зміни в напрямках торговельних зв’язків?

4. Назвіть основні наукові та технічні досягнення у період XVI – XVIII ст.

5. Що таке "первісне нагромадження капіталу" та його основні джерела та методи?

6. Охарактеризуйте мануфактуру та її типи.

7. Які особливості становлення та розвитку мануфактурного виробництва країн Європи?

8. Назвіть передумови перших буржуазних революцій у Західній Європі?

9. Що таке "політика торгівельного балансу" та "протекціонізм"?

10. Які особливості "прусського" та "американського" шляхів розвитку сільського господарства?

Проблемні запитання

1. Надайте характеристику основним передумовам, які підштовхнули європейців до пошуку нових земель.

2. Як вплинули нові відкриття на розвиток торгівлі у країнах Старого світу?

3. Які особливості первісного нагромадження капіталу в Англії, Нідерландах, Франції, Німеччині?

4. Розкрийте особливості буржуазних революцій країн Європи та значення для розвитку індустріальної цивілізації.

5. У чому полягають передумови виникнення та розвитку мануфактурного виробництва країн Західної Європи?

6. Розкрийте особливості розвитку мануфактурного виробництва в Україні.

Тести

1. Основними економічними наслідками великих географічних відкриттів були:

а) складання передумов для розв’язання світових війн за джерела сировини і ринки збуту;

б) прискорення економічного розвитку країн Старого Світу за рахунок колоній;

в) посилення конкурентної боротьби за переділ територій;

г) розвиток феодального господарства у країнах Західної Європи.

2. Економічні наслідки великих географічних відкриттів мали антифеодальний характер, адже:

а) великі географічні відкриття створювали передумови для первісного накопичення капіталу;

б) великі географічні відкриття сприяли створенню колоніальної системи капіталізму;

в) завдяки великим географічним відкриттям відбулася "революція цін", зріс і розширився світовий товарообіг;

г) під час великих географічних відкриттів була доведена теорія кулеподібності землі.

3. До передумов первісного накопичення капіталу відноситься:

а) розвиток виробничих сил, формування широких національних ринків, зростання та розширення товарно-грошових відносин;

б) виникнення у колоніях промислових та сільськогосподарських мануфактур дешевих товарів та сировини;

в) економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі та розвиток власної промисловості;

г) процес концентрації великих грошових засобів у керівників великомасштабних виробництв.

4. Основною рисою "американського" шляху розвитку сільського господарства є:

а) підпорядкування сільського ремесла міському;

б) існування приватної власності виробника-фермера на землю, виробництво та продукцію;

в) аграрний переворот;

г) усі відповіді вірні.

5. До особливих рис "прусського" шляху розвитку сільського господарства належить:

а) приватна власність виробника-фермера на землю, виробництво і продукцію;

б) збереження поміщицького землеволодіння та поступове перетворення його на капіталістичне господарство;

в) економічна зацікавленість фермера у результатах своєї праці;

г) усі відповіді правильні.

6. Мануфактури, що ґрунтуються на вільнонайманій та кріпацькій праці, притаманні:

а) Англії;

б) Франції;

в) Італії;

г) Україні.

7. Чому спікер палати лордів у парламенті Великобританії сидить на мішку з шерстю:

а) до цього спонукає старовинна англійська традиція;

б) це нагадування про ті часи, коли Англія займала лідируючі позиції у світовій торгівлі шерстю й суттєво збагатилася;

в) у знак поваги англійців до овець як до священних тварин (за прикладом індійських священних корів чи єгипетських гнійних жуків);

г) таке положення утверджено англійським законодавством?

8. Що відбувалося в процесі "огородження":

а) на місці селянських наділів планувалося спорудження вугільних шахт і рудників, адже видобуток корисних копалин ставав для Англії все більш актуальним;

б) на місці селянських наділів створювались пасовиська для овець, адже торгівля шерстю в той час ставала високодохідною;

в) через підвищення цін на землю феодали стали відбирати її у селян і продавати;

г) поступовий перехід від "привласнюючого" господарства до "відтворюючого"?

9. Англія вважається класичною країною первісного накопичення капіталу, а саме:

а) вона була першою, порівняно з іншими, країною в накопиченні капіталу;

б) цей процес в Англії відбувався в найбільш рельєфній та завершеній формі;

в) К. Маркс вивчав первісне накопичення капіталу на прикладах саме цієї країни;

г) в Англії були в наявності всі необхідні технічні та соціально-еко­номічні передумови.

10. Які види мануфактур вам відомі (кінець XVIII ст.):

а) централізована;

б) суконна;

в) розсіяна;

г) децентралізована?

11. Протекціоністська економічна політика полягає в:

а) лібералізації зовнішньоторгівельних сил;

б) ослабленні податкового пресу на виробника;

в) цілеспрямованому захисті внутрішнього ринку від ввозу товарів іноземного виробництва;

г) системі економічних поглядів.

12. У ході якої буржуазної революції було прийнято закон "Про Гомстедах", який установив капіталістичні відносини в сільському господарстві:

а) Нідерландська буржуазна революція (1566 – 1609 рр.);

б) Англійська буржуазна революція (1642 – 1649 рр.);

в) перша буржуазна революція в США (1775 – 1782 рр.);

г) друга буржуазна революція в США (1861 – 1865 рр.).

Резюме

Розклад феодалізму (кінець XV ст. – середина XVII ст.) супроводжувалися утворенням у його надрах капіталістичного ладу. Головними в цьому процесі стали великі географічні відкриття.

У результаті відкриття нових земель проходило значне розширення сфери світової торгівлі та її обміну, переміщення торгових шляхів із Серед­земного моря в океани. Остання обставина підвищила значення таких країн, як Іспанія, Португалія, Нідерланди, Англія і Франція; сприяла прискоренню розпаду феодалізму в усіх напрямках (переборення натуральності господарства, розвиток засобів виробництва). Особливо необхідно відзначити роль так званої "революції цін". Головна ціль заокеанських експедицій – пошуки золота – була досягнута. Європа стала приймати величезну кількість благородних металів низької вартості, що знайшло відображення на товарних цінах, які виросли в декілька разів. В аграрному секторі це сприяло знецінюванню фіксованих грошових оброків та привело до збіднення дворянства. Подорожчання сільськогосподарських продуктів допомагало швидкому розшаруванню селянства, утворенню сільської буржуазії. Невигідність застосування кріпацької праці штовхала до необхідності ліквідації селянських наділів – традиційного елементу феодальної системи землеволодіння.

У результаті великих географічних відкриттів окремі країни Західної Європи опинилися у максимально сприятливих умовах для розвитку капі­талістичного виробництва, що прискорило процес первісного накопичення капіталу, яке зайняло в країнах Західної Європи близько 2 – 2,5 сторіч та в різних країнах мало свою специфіку.

В Англії цей процес почався в XV ст. і закінчився в другій половині XVIII ст. повним зникненням селянства цієї країни в ході аграрного перевороту. В Голландії кріпацтво не отримало великого розвитку, і селяни зберегли особисту свободу, тому аграрна революція проходила дуже швидко. Важливим інструментом первісного накопичення в цій країні також була податкова система, що характеризується підвищенням частки прямих податків з населення. Первісне накопичення капіталу у Франції почалося в XVI ст. Проте віддаленість країни від основних торгових шляхів, конкуренція передових країн раннього капіталізму, відносна перенаселеність, прагнення буржуазії через економічні і політичні умови вкладати капітали у сфери землеволодіння і державного кредиту призвели до сповільнення розвитку даного процесу.

Класичний шлях розвитку капіталістичного способу виробництва: первісне накопичення капіталу, проста капіталістична кооперація, мануфактурне виробництво, капіталістична фабрика – характерний шлях для всіх провідних країн Західної Європи, але, в першу чергу, для Англії та Голландії. Зростання та розвиток ремесла і товарного виробництва, поява майстерень з найманими робітниками, накопичення грошових багатств у результаті первісного накопичення капіталу створили передумови для виникнення мануфактури.

В Україні велику роль у розвитку економічних відносин відігравала промисловість. Відбувався подальший розвиток міського і сільського ремесла, що в умовах товарно-грошових відносин перейшло у дрібне товарне виробництво. У період XVI – XVIII ст. у промисловості України відбулися великі прогресивні перетворення. Подальший розвиток отримала мануфактурна промисловість. З’явилися перші доменні мануфактури.

На відміну від Західної Європи, де існувала одна форма мануфактур – на основі вільнонайманої праці, в Україні в умовах панування панщино-кріпосницької системи господарства працювали мануфактури, що ґрунтувалися не лише на вільнонайманій, а й на кріпацькій праці (вотчинні, посесійні, казенні).