Господарство первісних племен на території України

На території України найдавніші люди з’явилися ще в період стародавнього кам’яного віку (палеоліту) близько 1,5 млн років тому. На сучасній території України виявлено чимало слідів їхньої діяльності: на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму. Кроманьйонці споруджували житла на зразок чуму, а також землянки
і напівземлянки. В Україні їх залишки виявлені поблизу сіл Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.

Цікаво знати У межах країни виявлено сотні мезолітичних поселень і стійбищ – біля сіл Білолісся, Гиржеве, Мирне на Одещині, Осокорівка в Надпоріжжі, в Криму. На сьогодні в Україні в долинах Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Десни, Прип’яті та інших рік виявлено близько 500 неолітичних поселень.   Джерело: История экономики: учебник / под общ. ред. проф. О. Д. Кузнецовой и проф. И. Н. Шапкина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 384 с.

Наслідком неолітичної революції стала досить розвинена система обміну. Є відомості, що трипільці отримували в обмін на хліб і худобу від остготських племен коней, запозичили деякі технологічні способи кера­мічного виробництва. В неолітичну добу поширилося використання міді. Вироби з цього металу та руда потрапляли на територію України з Балкано-Дунайського регіону. Серед ремесел значного розвитку досягли чинбарство, кушнірство, прядіння, ткацтво.

Найвідомішою культурою доби неоліту на території теперішньої України була трипільська. Трипільці селилися на території від Карпат до Південного Бугу, на Подніпров’ї, Волині, в Степовому Причорномор’ї. Для поселень характерним було кругове розташування жител. Особливості трипільської культури подано на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Особливості трипільської культури

Виникає монументальна кам’яна антропоморфна скульптура, ускладнюється система релігійних вірувань, з’являються зародки майбутнього письма – піктограми.

Існує припущення, що трипільці мали свою писемність. За етно­графічними ознаками трипільська культура дуже близька і подібна до української. Є підстави стверджувати, що населення трипільської культури стало праосновою українського народу.

Цікаво знати В Україні виявлено понад тисячу пам’яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині, Надпрутті та Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Назву отримала від дослідженого наприкінці Х – ІХ ст. українським археологом В. Хвойкою поселення поблизу с. Трипілля на Київщині.   Джерело: История экономики: учебник / под общ. ред. проф. О. Д. Кузнецовой и проф. И. Н. Шапкина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 384 с.

Початком залізної доби на території України вважають XII – VIII ст. до н. е. Вона пов’язана з кіммерійською (кінець II – початок І тис. до н. е.), скіфсько-сарматоантичною (VII ст. до н. е. – IV ст. н. е.), ранніми слов’янськими культурами (IV – VIII ст. н. е.).

Своєрідним фундаментом перших протодержав у Східній Європі були великі союзи слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Поступово з розкладом родоплемінного ладу і появою класів у VIII – IX ст. набирає силу процес об’єднання окремих племен та їхніх союзів. Саме на цьому ґрунті і виникають державні утворення – племінні князівства та їхні федерації.

У V – VI ст. суспільний лад слов’ян перебував у стадії становлення, відбувався перехід від первісно-родового до класового суспільства. Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалася у руках знаті (старійшин та князів). Проте з часом глибокі зміни в суспільному житті, що відбулися у VII – IX ст., підштовхнули процес державотворення.