Імпресіонізм

Напрям у мистецтві останньої третини XIX ст. — початку XX ст. Назва стилю походить від французького слова impression, що означає "враження". Ця назва виникла після виставки 1874 р., на якій була продемонстрована картина Клода Моне "Враження. Схід сонця". Імпресіоністи прагнули пере­дати миттєве враження від природи, від людини, не вдаючись до психоло­гічної глибини і нехтуючи усіма канонами і традиціями живопису. їхня поява була скандальною, їхні твори не приймали на виставки офіційного худож­нього паризького Салону. Згодом вони відкриють свій "Салон незалежності". До імпресіоністів належали Е.Мане, К.Моне, К.Піссаро, А.Сіслей, О.Ренуар,

скульптор — О.Роден. Вони відмовлялись від локального кольору, писали яскрав йми чистими спектральними кольорами, прагнучи точно передати освітлення, подих вітру, коливання хвиль, намагались схопити миттєвий стан природи та душевний стан людини. їхня техніка — великий пастозний мазок замість традиційних тонких лесеровок, де мазок був непомітним.

Розвиток ідей імпресіоністів був у течії неоімпресіонізму (кінець XIX ст.) в творчості Ж.Сьора, П.Синьяка, котрі писали чистими кольорами маленькими кріїмкомими мазками, що надавало картині декоративної мозаїки.

Художні напрями та стилі. Художні напрями мистецтва XX ст.: від модернізму до постмодернізму. Створення живописної композиції у різних художніх стилях

Модерн-стиль у європейському мистецтві кінця XIX — поч. XX ст. з'явився насамперед у художній промисловості та архітектурі, а потім відчутно позначився також у малярстві, графіці та скульптурі. В Англії він асоціювався з лондонською фірмою Ліберті і К°, чиї майстри, наприклад, Арчибальд Нокс, створили багато різноманітних прикрас і чудових срібних виробів. Для цього стилю характерні зображення морських мешканців, змій, комах і рослин. Людину зображали як струнку, гнучку, мрійливу дівчину з довгим розпущеним волоссям. Серед найбільш талановитих представників цього стилю —

француз Рене Лалік, котрий створив оригінальні та чудові ювелірні прикраси. Лалік з великою точністю відтворював натуру, часом створював фантастичні химерні образи надзвичайної привабливої сили. Архітектори модерну прагнули до різноманітності в розміщенні вікон, дверей. Вони вводили в оздоблення фасадів великі вітражі. Будівлі складались із приміщень різної форми і різного призначення. Основні течії модернізму: фовізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, сюрреалізм, абстракціонізм, дадаїзм, поп-арт.

Фовізм –від франц. «хижак», «дикий» – метою було відображення настроїв, вражень

Експресіонізм– («виразність») – зображення, форма, колір – все підпорядковане прагненню виразності. Стиль зародився у 20-х роках ХХ ст. у Німеччині. Е. Мук, Е. Кірхнер, О. Кокошка, Е. Нольде, К. Кольвіц

Кубізм– виник у Франції у 1908 році на початку Першої світової війни. Митці цієї течії прагнули виявити геометричну структуру об’єму, розкладаючи предмети на плоскі грані або уподібнюючи його простим тілам – кулі, кубу, конусу

Футуризм– («майбутнє») – мистецтво майбутнього. В картинах передавали рух, застосовували техніку темпу життя

Використай один із художніх стилів і створи свою композицію

Художні напрями та стилі. Особливості культур Заходу та Сходу. Створення композиції в українському народному (Петриківка) або "східному" стилі ("Птахи і квіти")

Світова культура поділяється на культуру Заходу та Сходу. Найчастіше під Сходом розуміють Азію, а під Заходом — Європу та північну Америку. Проте Схід і Захід — не лише географічні поняття, а й різні типи культур, духовності, різні шляхи, способи людського буття у світі. Захід — це сфера буття європей­ської культури, поширення і визначального впливу християнської та античної системи цінностей. Захід — це Західна Європа в її історичних межах, що роз­ділена на романський і германський світи.

Поняття "Сходу" складніше (аніж Захід) у зв'язку зі своєю внутрішньою не­однорідністю. Так, виділяють буддійський Схід, Схід арабо-мусульманський, Схід індуський, європейсько-іудейський. Культура Заходу інтегрована однією релігією — християнством (хоча й поділяється на низку різних конфесій), та й несхожість за типом життя і поведінки на Заході не так впадає у вічі, як на Сході. Основними якісними характеристиками Східного типу культури є: при-

родність, фаталізм, невідворотна спокута (карма), віра у реінкарнацію (пере­втілення).

Протягом тисячоліть форми культурної творчості змінювалися, відточува­лися, поверталися, заглиблювалися, досягаючи вершин. Людина смертна, але вона може створити вічне — витвір мистецтва, прекрасний і витончений. Вона іде в невідоме, в небуття — прекрасна скульптура, картина, книга, ар­хітектурна споруда уславлюють вічну збережену мить. Це сприйняття дуже відчувають на Заході, розглядаючи культуру як особливий експеримент до­сягнення.

Схід подарував людству багато прекрасних творів літератури, мистецтва, філософії, науки, що впливали й продовжують впливати на художній та інте­лектуальний розвиток людства.

Створи свою композицію у «східному» чи українському народному стилі

Особливості культури інформаційного суспільства. Net-культура. Художній образ і симулякр. Складання таблиці основних художніх напрямів і стилів

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та інформаційних технологій по­служив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації, яке отримало назву інформаційне суспільство.

Вінформаційному суспільстві змінюється не тільки виробництво, а й увесь устрій життя, система цінностей, зростає значущість культурної освіченості щодо матеріальних цінностей. У порівнянні з індустріальним суспільством, де все спрямоване на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві виробляється та споживається інтелект, знання, призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини буде потрібна здібність до творчості, зросте попит на знання. Матеріальною і технологічною базою ін­формаційного суспільства стануть різного роду системи на базі комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж, інформаційної технології, телекомунікаційного зв'язку.

Уявити собі життя без Інтернету багатьом із нас дуже складно. Про його найкращі можливості свідчить той факт, що коли 50 млн. користувачів теле­фонів з'явилися аж через 74 роки, то Інтернет досяг цієї цифри усього лише

за 4 роки. Ще зовсім недавно люди і слова "Інтернет" не знали. У засобах масової інформації згадки про Інтернет з'явилися приблизно в 1994-1995 роках. Тоді це слово писали латиницею — internet. У цього слова існують синоніми — Всесвітня мережа, Всесвітнє павутиння, Мережа, Павутиння.

Net-культура — це культура в Інтернеті, яка утворилася або утворюєть­ся в результаті використання комп'ютерних мереж для спілкування, розваг та бізнесу. Кіберкультура виникла завдяки Інтернету та набула ознаки уособле­ного суспільного явища в рамках людських цивілізацій.

Симулякр (від латин, simulation — "видимість", "удавання") — явище, поведінка, предмет, що імітує з якоюсь метою інше явище, поведінку, предмет.

Симулякр — термін постмодерністської філософії, який означає зобра­ження, копію того, що насправді не існує.

Цей термін запропонував у філософії постмодернізму Жан Бодріяр. Він описує це явище як "дійсність, яка приховує той факт, що їх немає". Напри­клад, малюнок — симулякр тієї реальності, що на ній відображено.

Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо).Провідні художні музеї світу. Здійснення віртуальної подорожі художніми музеями світу

Люди за своєю природою схильні до колекціонування. Вони завжди ретельно вони не тільки для того, щоб люди могли урізноманітнити своє дозвілля у

і з любов'ю зберігають щось із минулого: альбоми фотографій із дитинства, вільний час. Яких тільки не буває музеїв! Археологічні, історичні, художні,

вітальні листівки, поштові марки, календарики тощо. Предмети матеріального будинки-музеї, музеї просто неба, музеї хліба, сиру, медицини, книг, музичних

світу слугують їм заставою пам'яті про події та дні, яким призначено минути інструментів і тощо,
канути в глибинах часу. Музей — це сховища колективної пам'яті, й існують

Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Виготовлення упаковки для подарунку

Притаманне людині прагнення не лише прикрашати свій дім, а й орга­нізовувати за законами краси все своє життя з часом привело до створен­ня мистецтва художнього конструювання, або дизайну. Художник-дизайнер розв'язує зараз необмежену кількість завдань, проектуючи все предметно-просторове середовище, кожен його елемент. Дизайнер також бере участь у створенні літаків, пароплавів, автомобілів, тракторів, верстатів, побутових приладів та ін. Він виходить у своїй творчості з міркувань функціональної до­цільності кожного предмета, з прагнення зробити його красивим, приємним

на вигляд. Він поєднує, таким чином, у своїй особі інженера і художника, які спрямовують свої зусилля в єдиному напрямку. Дизайнер виявляє характер і призначення речі, вчить знаходити потрібний предмет серед усіх тих, що оточують людей, розуміючи його функцію.

Дизайн тісно пов'язаний з іншими видами мистецтва: його важко відокре­мити від архітектури, коли відбувається проектування інтер'єрів, від приклад­ного мистецтва при створенні нових видів меблів або посуду.

В середині ХХ ст. з’являється поняття «фірмовий стиль», що розробили дизайнери. Ядро фірмового стилю – символ піктограма, знак, навколо якого групуються елементи, що відображають різні сторони діяльності фірми. Розробляється ціла система емблем, товарів, обираються певні кольори, стиль і форма упаковки, реклами. Основні елементи дизайну: товарний знак, фірмовий шрифтовий напис, фірмове гасло, фірмовий колір, фірмовий комплект шрифтів, особа фірми, корпоративний герой. Реклама – у мистецтві художньо-графічний твір з інформацією про товари, різноманітні послуги, театральні вистави. Реклама зазвичай має тимчасовий характер і може виконуватись у будь-якій художній техніці різними технічними засобами. Реклама може бути виконана у вигляді плаката, листівки, етикетки, проспекту тощо.

Пам'ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо). Екскурсія в музей (краєзнавчий, художній тощо)

Світ образотворчого мистецтва безмежний і багатогранний. Його зразки можна побачити в музеях і на виставках, на вулицях і площах, в бібліотеках та театрах. На всіх континентах люди йдуть у музеї, щоб побачити автентичні предмети минулих століть.