Діагностика відхилень у розвитку дитини

Діагностика є одним з найважливіших практичних завдань корекційної педагогіки. Діагностика - це виявлення дітей з порушеннями в розвитку, їхня диференціація, розробка відповідних психодіагностичних методик.

Діагностика має свої принципи: комплексного вивчення дитини, ці-місного системного вивчення дитини, динамічного вивчення дитини, якісно-кількісного підходу при аналізі даних.

Принцип комплексного вивчення дитини передбачає всебічне об­стеження особливостей розвитку всіх видів пізнавальної діяльності, особистості, навичок, емоційної сфери, поведінки тощо. Одночасно

перевіряються біологічні показники зору, слуху, мовлення, рухової сфери, нервової системи дитини. В обстеженні беруть участь різні І фахівці: психологи, психоневрологи, отоларингологи, офтальмологи, логопеди, сурдопедагоги, олігофренопедагоги.

Принцип цілісного системного вивчення дитини передбачає вста­новлення зв'язків між окремими проявами відхилень у розвитку, визна­чення причин цих відхилень. Цілісне вивчення дитини, як правило, здійснюється в процесі її діяльності - предметно-маніпулятивної, ігро­вої або трудової. Це допомагає краще виявити особливості пізнаваль- ної сфери дитини, її інтереси, стан емоційно-вольової сфери тощо.

Принцип динамічного вивчення дитини. Під час такого вивчення з'ясовуються знання й уміння дітей, а також їхні можливості в навчанні. Виявляються при цьому не тільки реальні можливості дитини, але й потенційні. Принцип якісно-кількісного підходу важливий при аналізі даних, отриманих у ході психологічної діагностики. При такому підході враховується кінцевий результат діяльності, а також аналізується про­цес її виконання - спосіб, послідовність, наполегливість у досягненні і мети. При цьому кількісні і якісні показники виступають у взаємозв'язку.

Для повної і правильної діагностики відхилень у розвитку дітей у нашій державі створені постійні міжвідомчі психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК). їхніми завданнями є:

1) проведення раннього безкоштовного психолого-медико-педагогічного обстеження дітей, виявлення особливостей їхнього роз­витку, встановлення діагнозу;

2) попередження розвитку захворювання;

3) консультативна допомога батькам;

4) консультування педагогічних, медичних, соціальних працівників з питань освітніх потреб дітей, прав їх батьків.

Література

Замеский Х.С. Умственно отсталые дети. История их изучения, вое- питания и обучения с древних времен до середины XX в. - М., 1995.

Кащенко В.П. Педагогическая коррекция. - М.: Просвещение, 1994.

Коррекционная и специальная педагогика/ Автор-сост. Л.И. Давы­дова. - Дзержинск, 2006. - 218 с.

Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П. Пузанова. - М., 1998.

Коррекционная педагогика / Под ред. B.C. Кукушкина. Изд. 2-е. -М.: «МарТ», 2004. - 352 с.

Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. - М., 1990.

Никуленко Т.Г. Коррекционная педагогика: Учебное пособие. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 381 с.

Основы коррекционной педагогики. Учебно-методическое пособие / Авторы-сост. Зайцев Д.В., Зайцева Н.В. - Саратов, 1999. - 110 с.