Платіжний баланс РФ

У 2010 році поліпшення кон'юнктури основних товарів російського експорту сприяло поступовому відновленню позицій Російської Федерації в транскордонному русі товарів і послуг. На тлі економічного пожвавлення помітно зріс імпорт. Збільшення позитивного сальдо рахунку поточних операцій супроводжувалося зростанням обсягу залучення іноземних ресурсів і скороченням чистого вивезення приватного капіталу, зумовивши істотний приріст міжнародних резервів.

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій в 2010 році збільшилося по відношенню до рівня 2009 року на 46,3% і склало 71,1 млрд. доларів США. Визначальним було зростання профіциту торгового балансу з 111,6 млрд. доларів США до 151,4 млрд. доларів США на тлі зміцнювалися негативних значень інших основних агрегатів поточного рахунку.

Рис. 30.Відношення основних компонентів рахунку поточних операцій платіжного балансу РФ 2006-2010рр., млрд..дол.США.

Експорт товарів перевищив 400,1 млрд. доларів США і збільшився на 31,9%. Високі темпи нарощування вивезення відзначалися по всім укрупнених позиціях товарної номенклатури за винятком продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. При цьому рівень експорту 2008 року був перевершений тільки за іншими товарами, коштовними каменями і металів і виробів з них.

Менш ніж на 4% (у порівнянних цінах) зріс продаж зовнішнім споживачам російської сирої нафти, продуктів її переробки та природного газу. Проте приріст на 28,5% контрактних цін основних енергоносіїв забезпечив збільшення вартості вивезення цих товарів до 254,0 млрд. доларів США, їх частка в сукупному експорті та його річному прирості склала приблизно дві третини. Вивезення чорних і кольорових металів і виробів з них підвищився до 42,7 млрд. доларів США. Приріст експорту чорних металів склав 23,1% і зумовив не настільки значну, як з експорту в цілому, динаміку групи металів і виробів з них (27,4%), що в підсумку, призвело до подальшого скорочення питомої ваги цих товарів з 11,1 до 10,8%.

Рис.31. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2010 р., у % до загального

У географічній структурі експорту частка країн ЄС практично не змінилася (53,2%), держав АТЕС - зросла з 15,1 до 17,0%. Найбільші обсяги поставок здійснювалися в Нідерланди (13,6%), Італію (6,9%) і Німеччини (6,3%).

Рис. 32.Країни – основні торгівельні партнери Росії в 2010 р., млрд..дол.США

Імпорт товарів в умовах зростання внутрішнього попиту і зміцнення обмінного курсу рубля підвищився на 29,7% і склав 248,7 млрд. доларів США.

Географічне розподіл поставок по імпорту в 2010 році склалося за зменшенні частки держав ЄС (з 45,1 до 41,7%) і зміцненні позиції групи країн АТЕС (з 30,9 до 34,1%). У складі останньої Китай збільшив свій внесок у російський імпорт з 13,6 до 17,0%. Найважливішими партнерами залишалися Німеччина (11,7%) і України (6,1%).

Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі послугами в 2010 році, максимальний у ряду порівнянних даних, - 27,8 млрд. доларів США був на 40,1% вище рівня 2009 року і на 14,4% - 2008 року. Основною причиною став випереджаючий ріст російського імпорту послуг порівняно з їх експортом. Разом з тим найвищі показники, як експорту, так і імпорту, зафіксовані в 2008 році, не були досягнуті.

Експорт послуг склав 44,5 млрд. доларів США і збільшився на 6,9% при різноспрямованій динаміці за основними видами послуг. Вартість обслуговування транспортними компаніями зарубіжних споживачів зросла до 14,9 млрд. доларів США (на 20,5%), у тому числі на чверть більше, ніж у 2009 році, були допоміжні і додаткові послуги, а також послуги пасажирського транспорту. Обсяг наданих ділових, професійних і технічних послуг збільшився 7,0% і склав 11,4 млрд. доларів США. Поряд з тим, як і в 2009 році, скорочувався експорт будівельних робіт (на 20,3%) та наданих нерезидентам послуг, пов'язаних з їх поїздками в Росію (на 4,1%).

Рис.33. Структура експорту і імпорту послуг в 2010 р., у % до загального

Імпорт послуг підвищився на 17,6% до 72,3 млрд. доларів США. Понад половини приросту обумовлено значно збільшеними витратами резидентів на поїздки за кордон, які перевищили 26,5 млрд. доларів США. Переважна частина цих витрат (82,8%) припадала на особисті поїздки в країни далекого зарубіжжя. Імпорт транспортних послуг був на 26,8% вище, ніж у 2009 році, комп'ютерних та інформаційних послуг було придбано резидентами майже на третину більше.