Основні заходи безпеки при використанні у побуті газу, електричного устаткування, посуду, що знаходиться під тиском тощо

Техніка безпеки при користуванні газом. При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна і провітрити приміщення. До усунення витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити.

У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити. Внаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини окису вуглецю (чадного газу).

Техніка безпеки при користуванні електричним устаткуванням. Електричні прилади, установки, обладнання, з яким людина має справу, становлять для неї велику потенційну небезпеку. Тому при користуванні електроприладами, необхідно звертати увагу на попередження виникнення ситуацій з можливістю ураження електричним струмом від них.

Перед включенням електроприладів необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу електрокамін та інші потрібно включати в електромережу справними.

Не можна:

- залишати без нагляду увімкненими в розетку електроприлади;

- витягувати вилку із електророзетки тримаючись за електричний шнур;

- торкатися до оголених електричних дротів, контактів;

- гасити водою електроприлади під напругою;

- користуватися електроприладами мокрими руками.

Основні заходи безпеки при використанні електричного устаткування:

· необхідно використовувати технічні засоби електронебезпеки: золяцію струмопровдних частин, захисне заземлення, захисне вимикання, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобжну сигналізацію, блокування, засоби індивідуального захисту;

· перед виключенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних пошкоджень;

· забороняється працювати з електроприладами вологими руками;

· не залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені;

· при виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.

Правила безпеки при експлуатації посуду, що знаходиться під тиском. До посудин, що знаходяться під тиском, та приладів із стиснутим газом відносять: газовий балон, киснева медична подушка, кисневий балон, вугільний та газовий котел. Основні засоби безпеки при використанні вище переліченого обладнання цілком залежать від людини, того, наскільки вона буде дотримуватись їх і чи знає вона про них взагалі, а знати їх необхідно.

Перелічимо основні правила безпечного користування цими приладами:

• газовий балон (кисневий) повинен знаходитись не у приміщенні;

• при використанні кисневої медичної подушки не можна користуватись запальничками та сірниками;

• при припиненні користування газовим балоном спочатку вимикається вентиль на балоні, а потім на печі;

• при використанні вугільного котла необхідно спостерігати за манометром і кількістю надаваного вугілля;

• при використанні газового котла необхідно спостерігати за тиском пари.

Соціально - техногенні небезпеки: професійна захворюваність, виробничий травматизм, масові психічні відхилення, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами.

Нормальна життєдіяльність людини суттєво залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Залежно від наслідків впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів розрізняють виробничі травми та професійні захворювання, внаслідок яких може відбутись зниження або втрата працездатності (тимчасова чи постійна, повна чи часткова), можливий і фатальний кінець.

Виробнича травма -порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Професійне захворювання -патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів. До небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать рухомі машини та механізми, пересувні частини виробничого устаткування, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, відсутність чи нестача природного світла.

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Також до виробничого травматизму та виникнення професійної захворюваності веде недбалість та порушення трудового законодавства (невиконання вимог з техніки безпеки, вихід на роботу у нетверезому стані та ін.).

Є таке поняття, як 25-ий кадр: візуально він непомітний, але на мозок він впливає. Інформація, з'являючись у кожному 25-му кадрі засвоюється у сотню разів швидше та чіткіше ніж, наприклад, при рекламуванні якогось засобу для волосся. Причому проходить не тільки запам'ятовування якоїсь інформації, але й виникає шкідливий вплив на мозок, який приводить до психічних відхилень. У більшості розвинених країн цей прийом офіційно заборонено.

Також небезпечні комп'ютерні ігри та ігрові приставки. Їх вплив стосується звикання (психічного) гратись у них (до цього охочі більшою частиною діти, але є й дорослі).

3 найновіших небезпек потрібно відмітити вплив надмірної роботи (чи знаходження) у мережі Інтернет. Це заняття, особливо коли воно не має конкретної мети, досяжної за невеликі проміжки часу, може викликати психічні розлади, що класифікують як "втрату відчуття реальності.

І, нарешті, треба відмітити також дуже поширену звичку прослуховування музики (більшою мірою ритмічної) дуже великої гучності. Це теж досить небезпечне заняття. Найчастіше, у людей просто погіршується слух, та на жаль це не єдиний (а може й не найгірший) прояв ії впливу. У людини поступово розвивається своєрідна психічно-емоційна залежність (подібна наркотичній!).