Функції права: поняття та види

Функції права – це напрями правового впливу на суспільні відносини.
У зв’язку з цим відповідно функції права (як єдиного багатогранного суспільного феномену) поділяють на соціальні та спеціальні (Таблиця 10.4).
Своєю чергою, система спеціальних функцій пов’язана з системою права і тому, в залежності від її внутрішньої побудови спеціальні функції права поділяють на загальні, міжгалузеві, галузеві, функції інститутів права та функції норм права. У залежності від значення усі функції права (соціальні і спеціальні) поділяють на основні та другорядні. Зокрема до основних соціальних функцій відносять виховну, економічну та політичну, до другорядних соціальних функцій – інформаційну тощо. До основних спеціальних функцій відносять регулятивну та охоронну, до другорядних – обмежувальну, компенсаційну.
Загальносоціальне призначення права полягає у забезпеченні стабільності правопорядку, створенні передумов для реалізації прав громадян та нормального існування суспільства, слугуванні інструментом злагоди, узгодження різних суспільних інтересів, віднайдення соціального компромісу в різних сферах суспільної життєдіяльності.
Загальносоціальне призначення права виявляється у його соцільних функціях, об’єктивна необхідність існування яких зумовлена соціальною природою права, його загальносоціальним призначенням.
Оскільки правове регулювання – це лише одна із форм правового впливу, окрім загальносоціального, юридичне право має власне, спеціальне призначення, яке визначається потребами суспільного розвитку і передусім, полягає у регулюванні та охороні суспільних відносин, пов’язаних із виробництвом, розподілом, споживанням, забезпеченням умов для нормального розвитку суспільної життєдіяльності, викорінення негативних явищ у житті суспільства, сприятливого розвитку нових, більш прогресивних видів суспільних відносин тощо
Спеціальне призначення юридичного права виражається у тому, що воно діє як нормативний регулятор однотипних ситуацій, встановлених у нормах права, де закріплюється модель поведінки, а також санкція у разі її порушення.
У зв’язку з цим, головними спеціальними функціями юридичного права є регулятивна та охоронна. Це ті функції, завдяки яким право характеризується як специфічний, якісно відокремлений суспільний феномен.
Враховуючи те, що юридичне право, являє собою систему норм права, інститутів права, галузей права тощо, багаторівнева система функцій юридичного права включає:
- загальні функції, які властиві усім галузям права; зокрема, обмежувальна функція, яка безпосередньо пов’язана з регулятивною функцією полягає у закріпленні певних обмежень (шляхом встановлення відповідних обов’язків, заборон для суб’єктів суспільних відносин) з метою усунення свавілля, анархії тощо; такого роду заборони характерні, як для приватно-правового регулювання («дозволено те, що безпосередньо не заборонено законом»), так і для публічно-правової сфери регулювання («дозволено лише те, що безпосередньо визначено законом») тощо.
- міжгалузеві функції властиві двом та більше, але не усім галузям права; зокрема компенсаційна функція - це один із інструментів поновлення соціальної справедливості і характерна для багатьох, але не усіх галузей права; зокрема, для конституційного права (компенсація за шкоду, нанесену незаконними діями органів державної влади та їх посадових осіб), трудового права (компенсація за вимушений прогул), цивільного права (компенсація моральної шкоди) тощо.
- галузеві функції властиві одній галузі права; зокрема, для кримінального права характерна каральна функція.
- функції правових інститутів - це функції властиві конкретному правовому інституту; в цих функціях безпосередньо виявляються вплив права на один із специфічних видів суспільних відносин (наприклад, функції інституту права власності).
- функції норм права; кожна норма права як окрема клітинка права має власне призначення в залежності від того місця, яке вона займає системі права; зокрема, норми конституційного права здійснюють політичну функцію, норми кримінального права – каральну функцію тощо.
Таким чином, слід розрізняти функції юридичного права, як єдиного цілого, загалом (соціальні та спеціальні), і функції юридичного права, як системи норм, зокрема (загальні, галузеві, міжгалузеві, функції правових інститутів, функції норм права).