Класифікація податків

Поняття та функції податків.

1. податок – це обов’язковий платіж, який надходить в бюджетний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки. Найважливіші функції: фіскальна функція є досить важливою для характеристики суспільного призначення податків, бо вона визначає їх суспільне призначення. Розподільної функції за її допомогою здійснюється формування дохідної частини бюджету з подальшим направленням цих доходів на фінансування різноманітних заходів, пов'язаних з реалізацією державою своїх функцій. Контрольна функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому. Стимулююча функцію податків держава впливає на процес відтворення, стимулюючи його розвиток, посилюючи нагромадження капіталу, розширюючи платоспроможний попит населення,. Регулювальна функції полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників.

Характеристика основих елементів оподаткування.

Суб’єкт податку – це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком. Одиниця оподаткування –це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування. Джерело сплати податку – це дохід платника, з якого він сплачує податок. Податкова ставка – це законодавчо - встановлений розмір податку на одиницю оподаткування. Податкова квота – це частка податку в доході платника.

Класифікація податків.

Податки класифікують за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх встановлюють, за способом стягнення.
За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платники прямо не залежить від його доходів. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. За способом стягнення розрізняють два види податків: розкладні і окладні. Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини по територіальних одиницях, а на низовому рівні – між платниками. Окладні податки передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників. За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання і майно