Подвійна роль світового ринку: відкритість економіки і структурні диспропорції в промисловості

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності має подвійний вплив на національну економіку країн, що розвиваються. Позитив­ний вплив участі країн у світових економічних відносинах пов’я­заний з можливістю ефективніше використовувати економічні ресурси, залучати іноземний капітал і світові досягнення науки й техніки, повніше та різноманітніше задовольняти потреби населення. Проблема впливу зовнішньоекономічної діяльності на економіку постсоціалістичних країн полягає в тому, що її промисловість дуже відрізняється від промисловості індустріально-розвинутих країн як за структурою, так і за науково-технічним, технологічним і організаційним рівнями. Для України, як і більшості країн колишнього соціалістичного табору, позитивні структурні зміни в промисловості радше є бажаною перспективою, ніж реаліями сьогодення. Внаслідок зростання альтернативних вартостей, яке посилюється кризовим станом в економіці України, її промисловість стає неконкурентоспроможною щодо промисловості розвинутих країн, і більшість виробництв втрачає ринок. Починається стаґнація виробництва. Це призводить до того, що реальний обсяг національного виробництва скорочується.

Жодна країна не захоче опинитися в стані, коли її експорт спеціалізується на товарах, для виробництва яких потрібна менш кваліфікована праця, дозволяє іноземним партнерам з торгівлі користуватися перевагами високої кваліфікації, технології та капіталу. Тому процеси інтеграції промисловості України в зовніш­ню торгівлю мають відбуватися паралельно й залежно від структурної трансформації промисловості, впровадження нової техніки та технології, вдосконалення організації ринків.

Проблему розподілу та перерозподілу доходів від зовнішньої торгівлі можна розглядати з кількох поглядів.

По-перше, це проблема розподілу доходів у межах країни між окремими соціальними групами. Нерівномірність розподілу доходів від зовнішньої торгівлі обумовлюється зміною структури доданої вартості у виробництві експортних товарів та товарів, виробництво яких замінюється імпортом.

По-друге, проблему розподілу доходів від зовнішньої торгівлі слід розглядати й у міжнародному аспекті. Вирішальну роль у цьому відіграє насамперед ефект зростання масштабу виробництва в індустріально розвинутих країнах і посилення ролі великих транснаціональних корпорацій, які завдяки змові з урядом провід­них країн отримують можливість маніпулювати світовими цінами, обсягами виробництва та попитом.

Досвід розвитку промисловості індустріально розвинутих країн свідчить про те, що найбільших успіхів можна досягти лише поєднуючи державне регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності з іншими напрямками промислової політики, насамперед її структурною перебудовою, активізацією інвестиційних процесів у національну економіку, заохоченням розвитку наукомістких і високотехнологічних виробництв, державною підтримкою інноваційного процесу, обмеженням монополізму та протидією недоб­росовісній конкуренції, реформуванням відносин власності та стабілізацією фінансової системи.