Конституція України - Основний Закон держави. Вона складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті

Розділ І «Загальні засади» визначає засади суспільного ладу України, принципи розбудови політичної, економічної, соціальної та культурної системи суспільства. Розділ ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» встановлює основи правового статусу особистості. Розділ ІІІ «Вибори. Референдум» присвячений інститутам безпосередньої демократії. Розділ IV «Верховна Рада України», Розділ V «Президент України», Розділ VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади» містять норми, які регулюють порядок організації та діяльності вищих органів державної влади в Україні – парламенту, глави держави й уряду, відповідно. Розділ VII «Прокуратура» встановлює систему та компетенцію органів прокуратури. Розділ VIII «Правосуддя» визначає судову систему і принципи відправлення правосуддя в України. Розділ IX «Територіальний устрій» та Розділ X «Автономна Республіка Крим» містять норми, присвячені адміністративно-територіальному устрою України. Розділ XI «Місцеве самоврядування» визначає місцеве самоврядування правом територіальної громади і гарантує його здійснення. Розділ XII «Конституційний Суд України» включає норми, що визначають порядок організації та повноваження органу конституційної юрисдикції – Конституційного Суду України. Розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» регулює процедуру внесення змін до Основного Закону України.

Конституція України характеризується рядом властивостей, які в певному аспекті розкривають її зміст. Юридичні властивості виражають правову природу конституції і визначають її місце в правовій системі держави, в системі національного законодавства.

ЮРИДИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ виражаються у тому, що Конституція України:

1) є Основним Законом держави;

2) виступає юридичною базою поточної нормотворчості;

3) характеризується пріоритетним становищем в системі національного права, тобто, юридичним верховенством;

4) норми Конституції України мають найбільш високу стабільність у порівнянні з іншими нормами права;

5) характеризується прямою дією її норм;

6) має особливий правовий захист з боку держави.

7) Конституція України є установчим документом. Зокрема, вона визначає систему органів публічної влади, повноваження органів публічної влади та їх посадових осіб.

8) Норми Конституції характеризуються тим, що мають одночасно підсумковий і програмний характер (прийняття конституції завершує певний етап суспільних відносин, разом із тим конституція визначає пріоритетні напрямки подальшого суспільного розвитку).

Конституція України є ПИСАНОЮ (писана – єдиний, прийнятий в особливому порядку, чітко структурований нормативний акт); КОДИФІКОВАНОЮ (становить собою єдиний нормативно-правовий акт); НАРОДНОЮ (за способом прийняття конституції поділяються на октроїрувані (даровані) та народні. Народні конституції прийняті представницьким органом (установчими зборами, які сформовані виключно з цією метою, або парламентом) або затверджені безпосередньо народом шляхом референдуму. Конституція України була прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.); ЖОРСТКОЮ (відповідно до процедури внесення змін і доповнень до конституції вони поділяються на гнучкі і жорсткі. Якщо процедура зміни конституції не відрізняється від тієї, що передбачена для звичайних законів, то це гнучкі конституції. Переважна більшість сучасних конституцій є жорсткими, оскільки передбачають особливий, більш ускладнений, порівняно із звичайними законами, порядок внесення змін); ДЕМОКРАТИЧНОЮ (відповідно до існуючого державного режиму — демократичні та недемократичні); РЕСПУБЛІКАНСЬКОЮ (за формою правління, яка існує у державі, конституції поділяються на монархічні та республіканські); УНІТАРНОЮ (залежно від форми територіального устрою — унітарні та федеративні).

ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ. Як і всім іншим нормативно-правовим актам, Конституції України властиві регулятивна і охоронна функції.

Регулятивна функція Конституції України полягає в тому, що вона визначає основи відносин між громадянами і державою, між державними органами, закріплює основні права і обов'язки людини і громадянина.

Охоронна функція Конституції України полягає в тому, що вона захищає найбільш значущі соціальні блага і цінності шляхом встановлення заборони певних дій, містить гарантії дотримання прав і свобод людини і громадянина, обмеження діяльності державних органів.