Виробнича програма підприємства, її мета й основні завдання

Основна мета підприємств реалізується в процесі виконання виробничої програми.

Виробнича програма (план виробництва і реалізації продукції) - це комплексне завдання з випуску та реалізації продукції певного асортименту та якості в натуральних і вартісних показниках, орієнтованих на досягнення цілей організації (підприємства).

Відбиваючи цілі і завдання виробничої діяльності підприємства, виробнича програма є провідним розділом плану підприємства. Всі інші розділи плану розробляються в відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання у встановлені терміни і при найменших витратах. В основу складання виробничої програми повинна покладена реальна потреба в конкретній продукції, обсяг випуску продукції, розрахований на основі укладених договорів на поставку продукції та вивчення кон'юнктури ринку, по номенклатурі і асортименту повинен слугувати вихідною базою для подальших розрахунків за виробничою програмою та іншим розділам плану підприємства. Після цього виробнича програма розробляється в такій послідовності:

1. Визначаються номенклатура і асортимент продукції, обсяг поставок у натуральному вираженні згідно з укладеними договорами.

2. На основі обсягу поставок визначається обсяг виробництва кожного виробу в натуральному вираженні.

3. Обсяг виробництва за окремими видами продукції обгрунтовується розрахунками виробничих потужностей.

4. Виходячи з натуральних обсягів виробництва і поставок розраховуються вартісні показники: товарна, реалізована; валовий та чиста продукція.

5. Складається графік відвантаження продукції відповідно до термінів договорів.

6. Виробнича програма розподіляється по основних підрозділів підприємства.

План виробництва і реалізації продукції складається у натуральному та вартісному виразах.

Оскільки суспільство зацікавлене в отриманні від підприємств виробів певного роду, типу, розміру та належної якості, то планування обсягів виробництва починається з визначення номенклатури продукції та її обсягів в натуральному вираженні.

Номенклатура продукції - це перелік найменувань виробів, по яких надалі будуть встановлюватися завдання з виробництва. Підприємства, як правило, розробляють виробничу програму з розширення асортименту. Асортимент - різновид цих виробів за видами, сортами, типами в розрізі номенклатури.

Точне встановлення найменувань і розмірів випуску кожного конкретного виробу необхідно і для самого підприємства, так як без цього не можна проектувати технологічний процес, визначити виробничу потужність, встановити норми трудомісткості і т.д.

Завдання в натуральному вираженні встановлюються в різних одиницях виміру. Наприклад, виплавка сталі і видобуток корисних копалин - у тоннах; випуск верстатів - у штуках, заготівля лісу - в м 3. Іноді застосовуються і подвійні натуральні показники. Так, випуск сталевих труб за кожним видом їх асортименту оцінюється як в тоннах, так і в погонних метрах. Подвійні одиниці вимірювання використовуються і для характеристики випуску деяких видів обладнання. Наприклад, випуск магістральних електровозів враховується у штуках і в тисячах кінських сил, екскаваторів - у штуках і у м 3 місткості ковша. У даному випадку подвійні одиниці вимірювання відображають не тільки кількість продукції, що випускається, а й потужність даного виду засобів праці.

У ряді випадків випускається продукція, що має однакове призначення, може відрізнятися окремими технічними характеристиками: розмірами, змістом корисної речовини, активністю У цих випадках для оцінки обсягу виробництва продукції користуються умовно-натуральними одиницями виміру. Так, випуск азбоцементних листів (шиферу) оцінюється в умовних плитках, що мають розмір 40 * 40 см. Аналогічно вирішуються питання при визначенні обсягу виробництва мінеральних добрив. Наприклад, тоннаж випускаються азотних добрив встановлюється виходячи зі змісту поживних речовин, причому за базу перерахунку приймається сульфат алюмінію з вмістом азоту в 20,5%.

У ряді випадків обсяг виробництва визначається в одиницях трудомісткості (нормо-години).

Нарешті, якщо охарактеризувати обсяг виробництва продукції в натуральних та умовно-натуральних одиницях виміру в силу її особливих властивостей неможливо, то застосовується оцінка обсягу продукції в грошовому вираженні.

У цілому вибір одиниць виміру залежить від характеру продукції, обсягів її виробництва та характеру споживання.

Правильне визначення одиниць виміру, в яких встановлюється план випуску продукції в натуральному вираженні, є досить складною і важливою задачею. З одного боку, обрана одиниця виміру повинна характеризувати масу споживної вартості, що надходить в господарський оборот, а з іншого - стимулювати випуск дійсно необхідної суспільству продукції.

На основі планів виробництва продукції в натуральному вираженні визначаються обсяги продукції у вартісному вираженні за показниками товарної, валової, реалізованої продукції. Товарна продукція є основним показником виробленої програми і служить базою для розрахунку валової, реалізованої і чистої продукції.

Товарна продукція являє собою вартість продукції, та послуг, призначених до відпустки за межі основної діяльності підприємства в планованому періоді. В обсяг товарної продукції включаються:

- Вартість вироблених в даному періоді (зданих на склад) і призначених для реалізації на сторону (іншим організаціям і підприємствам) готових виробів;

- Вартість робіт і послуг промислового характеру на замовлення зі сторони;

- Вартість напівфабрикатів власного виробництва і продукції допоміжних цехів для реалізації на сторону; вартість напівфабрикатів і продукції для поставки своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам свого підприємства;

- Вартість нестандартного обладнання, пристосувань загального призначення свого виробництва, що зараховуються в основні фонди підприємства чи реалізованих на сторону;

- Вартість робіт і послуг для непромислових господарств і організацій свого підприємства, включаючи роботи з капітального ремонту та модернізації устаткування і транспортних засобів свого підприємства.

Обсяг товарної продукції планується в діючих і порівнянних цінах. Товарна продукція в порівнянних цінах характеризує темпи, пропорції і структуру обсягу виробництва, а в діючих цінах застосовується для планування та аналізу собівартості продукції.

Реалізована продукція - це продукція, виготовлена, відвантажена і оплачена споживачем, збутовою або торговельною організацією (посередником).

Обсяг реалізованої продукції за планом розраховується за формулою

РП = ТП + О Н - О К,

де РП - обсяг реалізованої продукції за планом, руб.;

ТП - обсяг товарної продукції за планом, руб.;

Про Н - залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду, руб.;

О К - залишки нереалізованої продукції на коней планового періоду, руб.

До складу залишків нереалізованої продукції на початок року входять: готова продукція на складі, в тому числі відвантажені товари, документи по яких не передані в банк; товари відвантажені, не оплачені покупцем у строк або строк оплати яких не настав; товари на відповідальному зберіганні у покупця.

Обсяг реалізованої продукції розраховується у діючих цінах і використовується для визначення повної собівартості її та прибутку від реалізації.

На перший погляд, здається, що між товарною та реалізованою продукцією немає істотної різниці, бо за своїм складом вони однакові. Насправді це не так. Товарна продукція - це вироби і продукція, виготовлені у відповідності зі стандартами або технічними умовами, прийняті відділом технічного контролю, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх якість, і здані на склад готової продукції підприємства-виробника. Для включення цієї продукції в обсяг реалізації необхідно відвантажити її замовнику, який повинен перерахувати плату за неї на рахунок підприємства-виготовлювача. Отже, товарної називається продукція, підготовлена ​​до передачі в господарський оборот, а реалізованої - продукція, вже перебуває в господарському обороті.

На відміну від товарної продукції показник обсягу реалізованої продукції більш повно характеризує ступінь участі галузей і підприємств у процесі розширеного виробництва. Факт реалізації свідчить про те, що дана продукція дійсно потрібна суспільству для задоволення його потреб. При цьому дуже важливо, щоб виконання плану по реалізації продукції супроводжувалося виконанням завдань по її випуску в натуральному вираженні.

Валова продукція - це вартість усієї продукції, незалежно від ступеня її готовності, тобто Вартість загального результату виробничої діяльності підприємства за певний період.

Валова продукція відрізняється від товарної на величину зміни залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду. Це єдиний оціночний показник діяльності підприємства, в обсяг якого включаються не тільки готові вироби, але і незавершене виробництво і зміна залишків напівфабрикатів.

Незавершене виробництво - незакінчена виробництвом продукція в одних цехах підприємства і підлягає подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства. Конкретний склад валової продукції залежить від галузевих особливостей підприємства (виробництва). Так, на підприємствах машинобудування, лісової та інших до її складу не включали незавершене виробництво і напівфабрикати з-за порівняно невеликого їх обсягу. У цьому випадку валова і товарна продукції збігаються за складом, а різниця може бути тільки в цінах.

Валова продукція визначається як сума товарної продукції і різниці залишків незавершеного виробництва (інструменту, пристроїв) на початок і кінець планованого періоду:

ВП = ТП + Нн - Нк,

де ВП - обсяг валової продукції за планом, руб.;

ТП - обсяг товарної продукції за планом, руб.;

Н Н, Н К - вартість залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, руб.

Зміна залишків незавершеного виробництва враховується тільки на підприємствах з тривалим (більше двох місяців) виробничим циклом і на підприємствах, де незавершене виробництво велике за обсягом і може різко змінюватися за часом.

Валова продукція розраховується тільки в порівнянних цінах і застосовується для обліку і планування витрат на виробництво, для визначення потреби в матеріальних ресурсах, чисельності працівників, а також для встановлення динаміки продукції і пропорцій у розвитку галузей.

Слід мати на увазі, що оцінка діяльності підприємств за показником валової продукції має ряд недоліків: на її величину можуть впливати крім залишків незавершеного виробництва також вартість спожитих у виробництві предметів праці. Невиправдане збільшення незавершеного виробництва, зниження якості продукції і зміна її асортименту можуть створити видимість успішної роботи підприємства. Крім того, цей показник не створює зацікавленості у підприємств у зниженні матеріаломісткості продукції. У силу цих обставин він був виключений з оціночних показників діяльності підприємств.

Для всіх трьох показників обсягу продукції характерно те, що вони визначаються в цінах, що включають в себе поряд з новоствореною вартістю перенесену вартість засобів виробництва (основних і оборотних фондів). Чим більше матеріаломісткість виробів, тим за інших рівних умов вище його ціна і, отже, вище обсяг виробництва у вартісному вираженні. З метою усунення цього недоліку підприємства розраховують показник чистої продукції.

Чиста продукція - вартісний показник, що виражає знову створену колективом підприємства вартість. Її сума по всіх галузях матеріального виробництва становить вироблений національний дохід. За вартістю вона включає необхідний і додатковий продукт. Необхідного продукту в основному відповідає сума заробітної плати з відрахуванням на соціальні потреби, а прибавочному - сума прибутку.

Чиста продукція обчислюється шляхом вирахування з товарної продукції матеріальних витрат і суми амортизації основних фондів. Розрахунки виконуються в поточних і порівнянних цінах.

Чиста продукція, обчислена на основі нормативів по всій номенклатурі (асортименту) продукції, виробленої підприємством, називається нормативною чистою, а якщо в її складі враховуються і амортизаційні відрахування - умовно чистою.

Чиста продукція висловлює результати власних зусиль колективів, усуває зацікавленість у збільшенні матеріаломісткості продукції, виключає повторний її рахунок і дозволяє більш об'єктивно оцінювати діяльність організацій.

Чиста продукція використовується для визначення рівня продуктивності праці, планування фонду заробітної плати та контролю за його використанням, для обчислення фондовіддачі і інших показників.