Поняття договору морського перевезення вантажів

За договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов’язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Незважаючи на такі суттєві відмінності, у сучасному українському морському праві не можна визнати наявності двох видів договорів морського перевезення вантажів. Норма-дефініція, що міститься в ст. 133 КТМ України, не залишає для цього будь-яких можливостей. Можна говорити лише про дві форми договору морського перевезення вантажу:

- договір з наданням для перевезення вантажу всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

- договір без такої умови.

Основні характеристики договору морського перевезення вантажу

Що стосується зовнішньої форми договору морського перевезення вантажу, то відповідно до ст. 134 КТМ України він має бути укладений в письмовій формі. Письмова форма договору припускає поряд зі звичайною письмовою формою телеграму, телекс, факс тощо.

Що стосується національного морського законодавства України, то документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, відповідно до ст. 134 КТМ України, є:

- рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

- коносамент - якщо договір не передбачає умов про надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

- інші письмові докази.