Соціальна мобільність

Соціальна структура суспільства

Міжособиста взаємодія і соціальна структура: поняття ролі.

Соціальні інститути: суспільний лад.

Суспільство та його типи.

4 .Суспільство і природа.

Міжособиста взаємодія і соціальна роль.

Соціальна стратифікація.

Соціальна мобільність.

Більшість людей однаково уявляють собі, що означає бути хворим. Незалежно від того, чи є захворювання фізичним чи психічним, як тільки виявлено, що ми є хворі, ми звільнюємося від деяких своїх повсякденних обов’язків: не потрібно рано вставати, йти в школу чи на роботу. Як тільки ми почуваємо себе краще, ми повертаємося до звичного способу життя і виконання повсякденних обов’язків.

Деякі соціологи давно заперечують цю традиційну точку зору. Вони зовсім інакше підійшли до цієї проблеми, вважаючи, що хвороба зовсім не обов’язково викликана саме внутрішнім розладом організму. Вони поставили питання про те, чи не може бути схильність до хвороб чи по крайній мірі погане самопочуття людини бути пов’язаним з її положенням у суспільстві. Соціологи, зокрема, зробили висновок, що люди, які знаходяться на соціальному забезпеченні (отримують допомогу по безробіттю…), як правило, почувають себе невдахами. Почуваючи себе невдахами, вони намагаються знайти цьому виправдання і посилаються на слабке здоров’я. Таким чином, вони стараються довести, що не винні в своїх невдачах. Американські соціологи виявили зв’язок між скаргами на здоров’я і статусом постійного клієнта соцзабезпечення навіть тоді, коли контролювали «об’єктивні» показники хвороби, такі, як кількість відвідувань лікарів за рік. На основі цього дослідження Коул і Лежон сформулювали наступну гіпотезу: «Чим більшою мірою людина почуває себе невдахою, тим нижче вона оцінює стан свого здоров’я».

Інше дослідження довело, що одружені чоловіки і жінки значно частіше почували себе щасливими, ніж одинокі, розведені чи овдовілі. Також виявилося, що молоді люди вважали себе щасливими більшою мірою, ніж старші: як і люди з більш високим рівнем освіти порівняно з менш освіченими. Рівень зайнятості також показав вплив на відповіді. Працюючі вважали себе більш щасливими ніж непрацюючі. Найбільш нещасними виявилися непрацюючі поневолі – безробітні чоловіки і жінки.

Ці два дослідження свідчать про те, що положення людей в суспільстві відіграє дуже важливу роль, воно значною мірою впливає навіть на внутрішній психологічний стан людини. Дана тема присвячена аналізу соціального середовища. Спочатку ми розглянемо поняття статусу і ролі. Потім взнаємо, як на основі статусів і ролей формуються такі інститути, як суд, медицина, освіта і сім’я; ми також вияснимо, яким чином ці інститути організують соціальну структуру. Врешті, ми перейдемо до аналізу суспільства – найбільшого елемента соціального середовища.