Тема 5 Облік капіталу

Питання, що розглядаються у темі

5.1 Сутність, значення, структура власного капіталу суб’єкта малого підприємництва і характеристика його елементів

5.2 Порядок документування операцій з формування та зміни капіталу

5.3 Синтетичний та аналітичний облік капіталу

Після вивчення теми студент повинен знати:

- сутність, значення і структуру власного капіталу суб’єкта малого підприємництва;

- порядок формування та відображення на рахунках бухгалтерського обліку зареєстрованого (пайового) капіталу;

- причини зміни у складі зареєстрованого (пайового) капіталу та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;

- порядок формування, використання та відображення на рахунках бухгалтерського обліку додаткового капіталу;

- порядок формування, використання та відображення на рахунках бухгалтерського обліку резервного капіталу;

- порядок формування, використання та відображення на рахунках бухгалтерського обліку вилученого та неоплаченого капіталу;

- сутність нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та напрями використання чистого прибутку підприємства;

- особливості документування операцій з капіталом;

- особливості синтетичного та аналітичного обліку власного капіталу із застосуванням Плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій;

- особливості синтетичного та аналітичного обліку власного капіталу із застосуванням спрощеного Плану рахунків;

- регістри бухгалтерського обліку для відображення інформації про капітал із застосуванням простої та спрощеної форм бухгалтерського обліку.

Ключові слова: власний капітал, зареєстрований капітал, капітал у дооцінках, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, вилучений капітал, неоплачений капітал, документування

Рекомендована література: 2 – 4, 6, 7, 11, 30, 40 – 44.

5.1 Сутність, значення, структура власного капіталу суб’єкта малого підприємництва і характеристика його елементів

Наявність власного капіталу є основою фінансової самостійності та незалежності підприємства, забезпечує стабільність його розвитку.

Під власним капіталом підприємства розуміють загальну вартість засобів, які внесені власниками або залишені ними на підприємстві з прибутку після сплати податків. Такі засоби належать підприємству на правах власності, використовуються для формування його активів і необхідні для здійснення підприємством діяльності.

Власний капітал неоднорідний, його класифікація наведена ​​на рис. 5.1.

Рис. 5.1 - Структура власного капіталу

У складі власного капіталу розрізняють внески засновників (учасників) та їх додаткові вкладення.

Внески являють собою частку засновника (учасника) у статутному капіталі і виконують такі функції:

- забезпечують діяльність створюваного підприємства початковим капіталом;

- визначають порядок розподілу прибутку, а також майна при ліквідації підприємства або виході з підприємства одного із засновників;

- забезпечують можливість прийняття узгоджених управлінських рішень, оскільки значимість думки кожного засновника залежить від його внеску в статутний капітал.

Додаткові вкладення здійснюються з метою розвитку підприємства, його вдосконалення, освоєння нових напрямків діяльності. Причому їх сума не береться до уваги при розподілі майна підприємства, якщо при їх внесенні не були обумовлені інші умови. Це має особливе значення у разі банкрутства підприємства та інших надзвичайних подій.

Складові власного капіталу відображають суму, яку засновники передали в розпорядження підприємства у вигляді внесків або залишили у вигляді нерозподіленого прибутку. У складі власного капіталу суб’єктів малого підприємництва виділяють:

- зареєстрований (пайовий) капітал;

- капітал в дооцінках;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокриті збитки);

- вилучений капітал;

- неоплачений капітал.

Власний капітал є одним з найважливіших показників і характеризує забезпеченість підприємства засобами для здійснення діяльності, його кредитоспроможність та платоспроможність.

Власний капітал забезпечує:

- самостійність, оскільки його розмір визначає ступінь незалежності від інших підприємств;

- відповідальність і захист прав кредиторів, адже саме його розмір є мірилом відносин відповідальності, а також захистом кредиторів від втрати свого капіталу;

- фінансування ризиків, оскільки використовується для фінансування ризикованих заходів, на що не погоджуються кредитори;

- компенсацію понесених збитків, які можуть списуватися за рахунок власного капіталу.

Одним з основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є зареєстрований капітал.

Зареєстрований (пайовий) капітал - зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу, іншого зареєстрованого капіталу, а також пайовий капітал у сумі, яка формується відповідно до законодавства.

Зареєстрований (пайовий) капітал можна визначити як суму грошових внесків або вартість відповідних видів майна, які власник надає в повне господарське володіння, користування і розпорядження створюваному суб'єкту підприємницької діяльності.

Зареєстрований (пайовий) капітал суб’єкта малого підприємництва може бути сформований за рахунок грошових коштів, основних та оборотних засобів, цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів), деривативів тощо. Сума зареєстрованого капіталу підлягає обов’язковій реєстрації в державному реєстрі суб’єктів господарювання.

Всі активи, які вносяться учасниками (інвесторами) до зареєстрованого (пайового) капіталу підприємства, переходять у власність цього підприємства. Тому, якщо вноситься майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації (нерухомість, автомобілі тощо), необхідно буде внести відповідні зміни про державну реєстрацію такого майна (зареєструвати зміну власника).

Оцінка вкладів проводиться учасниками самостійно, за винятком випадків, коли у складі учасників є державні підприємства або підприємства з державною часткою в їх майні, а також у разі приватизації (коли на базі державного або комунального підприємства створюється господарське товариство). Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку нерухомого майна» в таких випадках оцінку проводить незалежний оцінювач.

Відповідно до Господарського кодексу України у суб’єктів малого підприємництва мінімальний розмір зареєстрованого (пайового) капіталу має бути для:

- товариства з обмеженою відповідальністю – 1 мінімальна заробітна плата;

- акціонерного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Зареєстрований капітал може змінюватися за різними причинами. Збільшення зареєстрованого капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відбувається за рахунок: поповнення власних оборотних засобів за рахунок прибутку і внесків працівників; дооцінки основних засобів, запасів; безоплатного надходження грошових коштів, основних засобів; оприбуткування виявлених при інвентаризації об’єктів; при внесенні додаткових коштів учасниками або збільшення учасників товариства.

Зареєстрований (пайовий) капітал товариства з обмеженою відповідальністю зменшується при безоплатні й передачі товарно - матеріальних цінностей, основних засобів, при їх уцінці та ліквідації; при списанні об’єктів основних засобів за результатами інвентаризації; при виході учасника зі складу товариства; за рахунок покриття збитків товариства за рахунок внесків засновників.

Збільшення зареєстрованого капіталу акціонерного товариства відбувається за рахунок додаткової емісії акцій, збільшення номінальної вартості акцій або обмін раніше випущених облігацій на акції.

Зареєстрований капітал акціонерного товариства зменшується при зниженні номінальної вартості акцій, при анулюванні частини акцій.

Формування додаткового капіталу відбувається в процесі діяльності підприємства.

До складу додаткового капіталу входять:

- емісійний дохід - сума, на яку вартість продажу акцій власної емісії перевищує їхню номінальну вартість;

- вартість безкоштовно отриманих необоротних активів;

- сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал;

- накопичені курсові різниці, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу;

- інші складові додаткового капіталу.

Формування додаткового капіталу може здійснюватися шляхом вкладення додаткових коштів (отримання емісійного доходу - різниці між вартістю реалізації та номінальною вартістю розміщених акцій, інших вкладень засновників, учасників), а також проведення дооцінки активів підприємства, безкоштовного отримання необоротних активів від інших фізичних або юридичних осіб та ін.

Зменшення додаткового капіталу може відбуватися в результаті анулювання акцій, викуплених за ціною вище номінальної вартості, уцінки раніше дооцінених активів, спрямування частини додаткового капіталу на поповнення зареєстрованого, резервного капіталу і в інших випадках.

Капітал у дооцінках являє собою суму дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів.

Важливою складовою власного капіталу суб’єкта малого підприємництва є резервний капітал. Резервний капітал є сумою відрахувань від чистого прибутку і створюється відповідно до законодавства та установчих документів підприємства в розмірі не менше 25 відсотків суми статутного капіталу і його поповнення за рахунок нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 5 відсотків чистого прибутку.

Резервний капітал формують на покриття непередбачених витрат, збитків підприємства, погашення боргів кредиторам, виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі відсутності прибутку.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є нерозподілений прибуток (непокриті збитки). Порядок його використання визначає власник (власники) підприємства або уповноважені ним (ними) орган згідно зі статутом підприємства.

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства. У момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

Основні напрями використання чистого прибутку:

- виплата дивідендів;

- виробничо-технологічний розвиток підприємства;

- соціальний розвиток;

- матеріальне заохочення;

- інші витрати.

Чистий прибуток, отриманий товариством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, направляється на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства. Сума прибутку, що залишилася, спрямовується на формування резервного капіталу. За рішенням зборів засновників (акціонерів) прибуток може бути спрямований на збільшення зареєстрованого капіталу.

Вилучений капітал - це фактична вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у його акціонерів.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості засновників (учасників) за внесками до зареєстрованого капіталу.

5.2 Порядок документування операцій з формування та зміни капіталу

Документування операцій з формування та зміни капіталу залежить від його виду.

Відображення в обліку операцій з формування, збільшення, зменшення, ліквідації зареєстрованого (пайового) капіталу здійснюється на основі таких документів:

- статуту;

- установчого договору;

- прибуткових та видаткових касових ордерів;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- засновницького опису майна;

- банківських документів;

- наказів;

- довідок та розрахунків бухгалтерії.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, які виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

Операції з формування додаткового капіталу документуються за допомогою:

- виписок банку;

- прибуткових касових ордерів;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- наказів;

- протоколів зборів учасників;

- довідок та розрахунків бухгалтерії.

Операції, пов’язані із переоцінкою і відображення її результатів, оформлюють за допомогою актів переоцінки.

Основними документами, які фіксують операції формування та руху резервного капіталу, і є підставою для ведення його обліку є:

- установчі документи;

- протоколи зборів учасників;

- накази;

- довідки та розрахунки бухгалтерії.

Визначення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) оформлюється розрахунком бухгалтерії.

При спрямуванні прибутку за такими напрямами бухгалтер готує:

- при нарахуванні дивідендів акціонерам і відсотків по облігаціях - довідку бухгалтерії, виходячи з даних Книги обліку цінних паперів, в якій відбивається уся інформації по видах цінних паперів.

Книга обліку цінних паперів має бути зброшурована, скріплена печаткою підприємства і підписами керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.

- при придбанні товарно-матеріальних цінностей - накладними (сировина, матеріали, товари), актами приймання-передачі (основні засоби, нематеріальні активи).

Підставою для ведення обліку вилученого капіталу є:

- прибуткові та видаткові касові ордери;

- виписки банку;

- довідки та розрахунки бухгалтерії.

Відображення операцій по виникненню і погашення заборгованості по внесках до зареєстрованого капіталу відбувається на підставі первинних документів:

- статуту;

- довідок та розрахунків бухгалтерії;

- прибуткових і видаткових касових ордерів;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- виписок банку.

5.3 Синтетичний та аналітичний облік капіталу

Для накопичення інформації про операції з капіталом Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та установ України передбачені активні рахунки класу 4 «Власний капітал та забезпечення зобов’язань» (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 - Рахунки синтетичного обліку капіталу відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій України

Рахунок	Призначення
40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»	Узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу.

Продовження табл. 5.1

41 «Капітал у дооцінках»	Узагальнення інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід).
42 «Додатковий капітал»	Узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.
43 «Резервний капітал»	Узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.
44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»	Узагальнення інформації про нерозподілені прибутки чи непокриті збитки поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.
45 «Вилучений капітал»	Облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.
46 «Неоплачений капітал»	Узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

Спрощеним планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені наступні рахунки обліку капіталу (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 - Рахунки синтетичного обліку капіталу відповідно до Спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій України

Рахунок	Призначення
40 «Власний капітал»	Узагальнення інформації про статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений і вилучений капітали
44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»	Узагальнення інформації про нерозподілені прибутки (непокриті збитки), про використання прибутку

Кореспонденція рахунків з обліку власного капіталу із застосуванням загального та спрощеного планів рахунків надана в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 - Кореспонденція рахунків з обліку власного капіталу із застосуванням загального та спрощеного планів рахунків

№ з/п	Зміст господарської операції	За загальним Планом рахунків	За спрощеним Планом рахунків
Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
	Відображено формування зареєстрованого капіталу в момент державної реєстрації
	Отримано внески засновників підприємства у вигляді: - грошових коштів - сировини, матеріалів - готової продукції, товарів - основних засобів, нематеріальних активів	26, 28 10,12
	Спрямовані на збільшення зареєстрованого капіталу: - додатковий капітал - резервний капітал - нерозподілений прибуток
	Зменшено зареєстрований капітал при: - анулюванні акцій, викуплених у акціонерів за номінальною вартістю - виході учасника з підприємства	40, 44		40, 44
	Повернуто внесок учаснику при його виході з підприємства у вигляді: - грошових коштів - сировини, матеріалів - готової продукції, товарів - основних засобів, нематеріальних активів		26, 28 10,12
	Оприбутковано додаткові вкладення, внесені: - грошовими коштами - основними засобами - нематеріальними активами - запасами - товарами

Продовження табл. 5.3