Тема: Управління матеріально-технічними запасами

1. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

а) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

б) спекуляція;

в) знижки за покупку великої партії товарів;

г) всі перераховані.

2. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями — це:

а) поточні запаси;

б) страхові запаси;

в) підготовчі запаси;

г) сезонні запаси.

3. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин — це:

а) підготовчі запаси;

б) страхові запаси;

в) запаси просування;

г) сезонні запаси.

4. До категорії «виробничий запас» належать:

а) товари на шляху від постачальника до споживача;

б) товари на складах оптових баз;

в) товари на складах сировини підприємств промисловості;

г) товари на складах готової продукції підприємств-виробників;

5. До категорії «товарний запас» належать:

а) запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

б) запаси металопрокату на складі готової продукції мета­лургійного комбінату;

в) запаси борошна на складах хлібозаводу;

6. До основних систем управління запасами не належить:

а) система управління запасами з фіксованим розміром замов­лення;

б) система управління запасами з фіксованим часовим інтерва­лом між замовленнями;

в) система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

г) «двобункерна» система управління запасами.

7. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір запасу;

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді «а» і «в»;

е) правильні відповіді «б» і «г».

8. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір замовлення;

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді «а» і «в»;

е) правильні відповіді «б» і «г».

9. Параметром, який постійно обчислюється, і характеризує си­стему управління запасами з встановленою періодичністю поповнен­ня запасів до постійного рівня є:

а) точка замовлення;

б) розмір замовлення;

в) інтервал між замовленнями.

г) всі перераховані.

10. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замов­лення робляться, якщо запаси на складі:

а) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

б) більші за встановлений мінімальний рівень;

в) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

г) більші за встановлений максимальний рівень.

11. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

а) 10/90;

б) 20/80;

в) 40/60;

г) 50/50.

12. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентоспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

13. Визначите черговість етапів проведення АВС-аналізу:

а) розбиття товарів на групи залежно від їх питомої ваги в за­гальних витратах на придбання;

б) розташування товарів за зменшенням ціни;

в) встановлення вартості товарів за закупними цінами;

г) сумування даних про кількість і витрати на придбання.

14. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припа­дає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі за­пасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

15. Диференціація запасів за методом ХYZ проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентоспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

16. Згідно з аналізом ХYZ товари із сезонним характером попи­ту можуть бути зараховані до групи:

а) X;

б) Y;

в) Z.

17. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту за­раховують до групи X, Y або Z є:

а) життєвий цикл товарної позиції;

б) купівельна вартість запасів за товарною позицією;

в) коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;

г) частка товару на ринку

ТЕСТ 2