Сучасні тенденції розвитку стоянкових гальмових систем

Стоянкова гальмова система утримує автомобіль у нерухомому стані тривалий час. На більшості автомобілів використовують механічний або електричний привід стоянкових гальмівних систем, так як гідравлічний та пневматичний приводи не гарантують довготривалої герметичності гідравлічних та пневматичний гальмівних механізмів.

Найбільш поширені колісні стоянкові гальмівні механізми у порівнянні з трансмісійними. Отримують розвиток стоянкові гальмівні механізми стопорного типу та за способом керування електронний автоматичний.

Рис. 34. Стоянкова гальмівна система автомобіля ЗИЛ-131, що розташована у трансмісії з гальмівними механізмами барабанного типу та з механічним приводом

У стоянковій системі гальмівний механізм створюється окремо або використовуються сумісно робочі гальмівні механізми. Так окремі стоянкові гальмівні механізми барабанного типу є на автомобілях ЗИЛ, МАЗ та інших. Сумісні стоянкові гальмівні механізми з робочими використовують на переважній більшості легкових автомобілів.

Рис. 35. Принцип дії стоянкових гальм з електричним приводом

(Зверху-колодки притискнуті до диска, знизу-відпущені)

Під час стоянки електродвигун (рис.35) приводить у рух пас та гвинтову передачу і гвинт притискає поршень до гальмової колодки та диска і блокує рух коліс.

Рис. 36. Стоянкові гальма стопорного типу у диференціалі автомобіля

Ауді

Привод стоянкової системи з’єднаний с важелем селектора передач та виключає вмикання стоянкового гальма під час руху автомобіля. При зупинці автомобіля важіль привода блокування пересуває рушій з виступом до виступу стопора, заставляючи виступ другої сторони стопора стати у паз вінця стоянкового блокування. Стопор одним кінцем жорстко зв’язаний з корпусом заднього моста. Таким чином колеса становляться заблокованими. При розблокуванні коліс та відпусканні тросу приводу стоянкового гальма пружини відтискають рушій в початкове становище, а стопор з пазу вінця стоянкового блокування.

Рис. 37. Стоянкові гальма стопорного типу у коробці передач

автомобіля VW

6. Сучасні тенденції розвитку додаткових гальмових систем (гальм – уповільнювачів)

Додаткові гальмівні системи зменшенують навантаження на колісні гальмівні механізми, та підвищують безпеку руху під час гальмування.

Рухаючись по дрогах, автомобіль часто розганяється та примусово знижує швидкість руху (гальмує). Під час гальмування інтенсивно зношуються шини, гальмівні колодки та диски і барабани. Підвищується температура рухомих та нерухомих деталей гальмівних механізмів і знижується ефективність роботи гальмівних механізмів. Довготривале гальмування робочою гальмівною системою на уклоні шляху значно знижує ефективність гальмування у кінці уклону, що особливо небезпечно для гальмівних механізмів з гідравлічним приводом через пароутворення в гальмівних циліндрах.

На автомобілях великої вантажопідйомності, автопоїздах та автобусах використовуються додаткові гальмівні системи, що можуть працювати автономно або паралельно з робочою гальмівною системою і забезпечують рух автомобіля на затяжних уклонах з постійною швидкістю.

Так для зменшення зносу елементів робочих гальм, а також з метою ефективного використання енергії гальмування на автомобілях БілАЗ-7522, БілАЗ-7523, ЛАЗ-4202 та інших використовують гідравлічні гальма-сповільнювачі.

На автомобілях БілАЗ-7509, 7519, 75221, Lend Rover, автобусах та інших автомобілях, а особливо на тих, що експлуатуються в гірських умовах використовуються електричні гальма – сповільнювачі генераторного типу.

Повітряні гальма та гальма сповільнювачі компресорного типу використовуються на більшості вантажних автомобілів з дизельними двигунами. При їх застосуванні використовується принцип створення протитиску в випускному трубопроводі двигуна.

Моторні гальма – уповільнювачі (робота у режимі компресора), гідравлічні та електричні гальма – уповільнювачі (ретардери).