Онтогенез мовлення людини

Розвиток мови у дитини відбувається в кілька періодів, їх виділяють чотири:

Перший період – ПІВДГОТОВКИ СЛОВЕСНОЇ МОВИ (до кінця 1-го року життя). Як відомо голосові реакції спостерігаються вже у новонароджених – хникання. Проте ці перші звуки, позбавлені функції мови і виникають через органічні відчуття і рухові реакції на зовнішні подразники. У віці 2-3 тижнів діти починають прислуховуватися до звуків, а у віці 2-3 місяців – пов’язувати звуки голосу з присутністю дорослого.

Після 3-4 місяців дитина починає несвідомо наслідувати мову дорослого (інтонацію, ритм), вимовляються перші голосні, які разом з приголосними утворюють склади, які повторюються (да-да-да-, ня-ня-ня).

З другої половини першого року життя у дитини з’являються специфічні реакції на слова дорослого, що супроводжуються жестами – це елементи справжнього мовлення. Перше розуміння і виникнення перших змістових слів відбувається в діяльності і емоційних для дитини ситуаціях. Це ситуації спільних дій дитини і дорослого з предметами.

Другий період – ПОЧАТКОВЕ ОВОЛОДІННЯ МОВОЮ І ФОРМУВАННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОГО МОВЛЕННЯ (до кінця 3-го року життя). Дитина взмозі вказати і позначити будь-який предмет, але ці слова не відокремлюються від дій з предметами, при цьому одним і тим же словом дитина може називати різні предмети. Зміст слів залежить від ситуації, жестів та дій дитини. З другої половини другого року життя дитини починається швидкий ріст активного словника.

Третій період - РОЗВИТОК МОВИ ДИТИНМ В ПРОЦЕСІ МОВНОЇ ПРАКТИКИ І УЗАГАЛЬНЕННЯ МОВНИХ ФАКТІВ (дошкільний період 3-7 років). Мов розвивається в процесі мовного спілкування, не пов’язаного з певною ситуацією. Дорослий читаючи дитині казки, пропонує нову інформацію, дитина сама починає щось розповідати, фантазувати. Головним джерелом нових слів для дитини є дорослі.

Четвертий період - ОВОЛОДІННЯ ДИТИНОЮ ПИСЬМОВОЮ МОВОЮ СИСТЕМАТИЧНИМ НАВЧАННЯМ У ШКОЛІ. Під впливом навчання відбуваються значні зрушення. В процесі навчання дитина повинна оволодіти більш складними видами мови: письмового, монологічного, прийомами художньої літератури. У дитини, що приходить до школи спостерігається велика різниця між активним і пасивним словником. Зберігається недостатня чіткість значення слів. Особливе місце на цьому етапі займає письмова мова, яка на початку відстає від усної. А потім стає домінуючою.