Практичне заняття. Мета заняття: засвоєння знань про експресивний стиль СУМ та їх мовні засоби

Мета заняття: засвоєння знань про експресивний стиль СУМ та їх мовні засоби.

План заняття:

1. Джерела вчення про експресивні стилі.

2. «Колесо Вергілія» експресивного стилю.

3. Мовні засоби реалізації експресивності тексту

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте уривок із книги А. І. Содомори «Наодинці зі словом» (Л., 1999), у якій її автор подає своєрідне бачення слова, розрізняючи в його звучанні семантичні нюанси і знайдіть елементи експресивності в тексті.

Дивним є те слово, як і сама птаха, яку так називаємо - сова. В ідеальному співзвуччі і назва, й те, що вона окреслює. Сидить собі та птаха на грецькій сигмі, початковій літері слова «софія» - «мудрість» - сидить, звернена мовби людським обличчям до читача (таким є знак друкарні в італійській Катанії), і вдивляється у нього своїми величезними, на цілу голову очима. Під сигмою напис: Magis prudens, quam loquax (Більше розумна, аніж говірка). Погляд сови стане красномовнішим, коли зважимо, що латинське prudens означає «та, що бачить наперед», тобто прозирає прийдешнє. Чи не тому й випало сові бути символом мудрості, що вона сторониться людей, шанує мовчанку, надає перевагу Ночі - годувальниці зірок та невсипущих дум і, власне, крізь темряву бачить майбутнє?..

2. Прочитайте подані тексти вголос. Проаналізуйте експресивні засоби творення образу вітру в обох з них. Що спільного і відмінного в їх використанні?

І. Вітер віє, віє, мліє,

Навіває срібні сни,

Навіває злотні мрії,

Чеше кучері Весни.

То загляне в чорні прірви,

То злетить в блакить ясну,

То пелюстки білі зірве

І посипле на Весну.

То замовкне, то заграє,

То всміхнеться, то зітхне...

З кожним з нас таке буває,

Як кохання спалахне.

О. Олесь

II. Третій вечір шумить мені вітер - щоразу інше. Спершу він нарядився за приятеля, інтимного и балакучого оповідача - отого, що зайде з двору до вікна, одчинить його, схилиться на руку й заведе розмову без краю.

…Аж ось жужмом, жмутами засяяли в очах червоні жоржини... Жоржини, жоржини, аж у хаті темніє од їх. Далі зашумів вітер, земля застугоніла, підкотили вітрові коні гриваті, примчали мені з далекої ночі вінок молодиць, червоно мальованих, заплаканих. Оце вони, ті жоржини.

С. Васильченко

Рекомендована література: [1, 2, 3, 4, 22, 23, 24, 25, 26].

Тема 1.5. Інформаційно-структурні і тональні (стильові і стилістичні) характеристики тексту.