Практичне заняття. Мета заняття: визначення поняття «мовна норма» у стилістичній системі сучасної української мови

Мета заняття: визначення поняття «мовна норма» у стилістичній системі сучасної української мови.

План заняття:

1. Мовна норма СУМ.

2. Літературна норма СУМ.

3. Стильова і стилістична норми мовлення.

Завдання для самостійної роботи

1. Перепишіть речення. Підкресліть слова, до яких можна дібрати фонетичні варіанти. Обгрунтуйте авторське слововживання.

1. Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини, нахиляється до мотора (Ю. Яновський). 2. Надходить важка біла хмара і починає йти сніг (Леся Українки). 4. Увечері того ж дня вони втрьох сиділи на колоді, що лежала через річку, як кладка, супроти хати (І. Багряний). 5. Хвилі цвіту кучеряво вкривали зелені кущі, ввечері на цих бузках несамовитіли солов'ї, лящали, плакали й дзвонили, наче коси клепали (В. Шевчук). 6. Білясте море сріблиться на сонці, непомітно зливаючись із молочно-білим небом; риса обрію губиться, і не можна відрізнити, де в потоках білого сяйва кінчається море й починається небо (В. Домонтович).

2. У наведених текстах проаналізуйте звукове живописання (засоби вираження і стилістичні функції). З'ясуйте його місце щодо лексичних засобів стилістики.

I. Як дивно, як незвичайно дивно. Я чуто - дзвонять там десь вгорі. Обмерзлі дерева, дрібненькі гілляки, покриті льодом. Блискучим льодом, прозорим склом. Старий дзвонар-вітер зібрав докупи тисячі ниток і хилитає галузки. і дзвонить та й дзвонить... Тень... телень...дзень... тень-телень - дзелень... І скачуть вогні по Галузках - зелені, червоні, сині... Де се я чув?.. І коли чув? Тоді, як був маленьким? Коли ж я чув?.. Ах, правда, се ж було недавно... дні три-чотири... Тейь - телень... дзень... тень...телень...дзень.

М. Коцюбинський

II. А дощ не переставав. Рівненько, все однаково: цяп-цяп, цяп-цяп! Не спішиться, має час: цяп-цяп, ііяп-цяп! Не виучиться, не спочине й на хвилинку: цяп-цяп, цяп-цяп! Не слухає ні просьби, ні прокльонів: цяп-цяп, цяп-цягі! Куди рушитися, де поступити: цяп-цяп, цяп-цяп! Чи їси, чи спиш: цяп-цяп, цяп-цяп! Старі люди ані тни не могли собі нагадатії такої довгої сльоти, а то таки: цяп-цяп, цяп-цяп! Цяп-цяп та цяп-цяп, а щоб тобі

матір пороло!

Л. Мартович

Рекомендована література: [1, 2, 3, 4].

Тема 1.4. Експресивні стилі. Мовні засоби реалізації експресивності тексту