Відшкодування шкоди потерпілому

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у по­вному розмірі втрачений заробіток відповідно до законодав­ства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриман­цям потерпілого) одноразову допомогу

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втра­ту працездатності, ця допомога повинна бути не меншою від суми, а визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної пра­цездатності

Уразі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги по­винен бути не меншим від п'ятирічного заробітку працівника на сім'ю, крім того, не менше від однорічного заробітку на кож­ного утриманця померлого, а також на його дитину, яка наро­дилася після смерті

Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, роз­мір одноразової допомоги може бути зменшений в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням роботодавця та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встанов­люється комісією з розслідування нещасного випадку

Доказом вини потерпілого може бути:

• акт за формою Н-І або про професійне захворювання;

• висновок службових осіб (контролюючих органів);

• медичний висновок про професійне захворювання;

• вирок або рішення суду;

• рішення про адміністративну або дисциплінарну відпові­дальність;

• рішення органів соцстраху про відшкодування витрат на допомогу працівникам у разі тимчасової непрацездатності, у зв'язку з ушкодженням здоров'я;

• свідчення свідків

Ступінь втрати працездатнос­ті потерпілим визначає медико- соціальна експертна комісія (МСЕК) у відсотках професійне працездат­ності (рис. 3. 13). Вона визначає об­меження рівня життєдіяльності по­терпілого, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушко­дженням здоров'я, а також визна­чає необхідні види медичної та соці­альної допомоги

За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодо­вується моральна шкода

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого на підставі: домовленості сторін, рішення комісії з трудових су­перечок, рішення суду

Розмір відшкодування моральної шкоди — не більше за 20 мінімальних заробітних плат.

Роботодавець відшкодовує потерпілому витрати згідно з ви­сновку МСЕК не менше від трьох мінімальних зарплат на спе­ціальний медичний догляд (масаж, уколи); двох мінімальних зарплат на звичайний догляд, однієї мінімальної зарплати на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання)

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з не­щасним випадком на виробництві або професійним захворюван­ням, зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у вста­новленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи роботодавець зобов'язаний забезпе­чити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи