Таблиці 1.3

Захворю­вання	Збуд­ник	Інкубаційнийперіод	Початковісиндроми	Можливінаслідки	Ліку­вання
СНІД	Вірус	1-8 тижнів для виявлен­ня початко­вих стадій інфекції Кілька років розвитку СНІДу	Збільшення лімфатичних вузлів, лихо­манка, втрата ваги, швидка втомлюва­ність	Тяжкі інфекції, злоякісні пухлини, смерть	Препа­рати, для подовжен­ня життя
Геніталь­ний гер­пес	Вірус	2-12 днів	Сверблячка, невеличкі на­повнені ріди­ною прищі, лихоманка	Загибель плоду в утробі матері, на­родження неповноцін­них дітей	Анцик- ловір понижує частоту рецидивів і їх важ­кість
Інфекція, виклика­на хламі- діями	Бак­терії	5-7 днів	Пекучість при сечови­веденні, виді­лення з піхви і сечівника	Безпліддя, позаматкова вагітність, передчасні пологи	Анти­біотики
Гонорея	Бак­терії (кокки)	2-8 днів і більше	Пекучість при сечови­веденні, виді­лення з піхви і сечівника	Безпліддя	Анти­біотики
Сифіліс	Бакте­рії (спі­рохети)	10-90 днів	Шанкер виразка на статевих органах	Важкі пору­шення ЦНС та життєво- важливих органів	Анти­біотики

1.6.5. Небезпеки психологічного впливу на людину.Небезпеки фізичного впливу

Видів шахрайств безліч (рис. 1.67). Ним займаються люди, що шукають зиск без особливих витрат і зусиль. Тому, якщо вам пропонують начебто дуже вигідну за ціною угоду, будьте дуже обережні. Якщо ви хочете вкласти свої заощадження в справу, варто порадитися з компетентними людьми. Найчастіше шах­райство відбувається в такий спосіб: шахрай обманює клієнта і, пообіцявши надзвичайний прибуток, безслідно зникає.

Особливого поширення набуває шах­райство в періоди соціальних криз і го­стрих товарних дефіцитів. До шахрай­ських тенет найчастіше потрапляють до­вірливі, малоосвічені, легковірні люди Шахрайські методи виманювання грошей дуже різноманітні Вони увесь час вдо­сконалюються і поповнюються, тому що шахраї використовують слабкості люд­ської натури: жадібність, прагнення лег­кої наживи, заздрощі Усі шахраї — це свого роду «артисти». Нерідко вони діють у складі організованих груп, де кожен з учасників мистецьки розігрує свою завчасно відпрацьовану роль із монологами, ре­пліками і навіть із визначеними сценічними картинками

«Наперстки» та інші вуличні «ігри», що обіцяють миттєвий ви­граш, — шахрайство. Стережися також і так званих ворожок. Вони дуже настирливо перепиняють дорослих і дітей, заводять з ними розмови. Дехто з них володіє гіпнозом. Через деякий час жерт­ва приходить до тями, але ні грошей, ні цінних речей уже немає Часто шахраї «працюють» на вокзалах звертаючись за допомогою до пасажирів, щоб ті доглянули «на хвилиночку» за їхніми речами, а тоді, втративши увагу пасажир або приїжджий просить зустріч­ної послуги, не підозрюючи про її наслідки (втрата усіх речей) Щоб не бути ошуканим, дотримуйтесь таких правил:

• остерігайтеся людей, що пропонують вигідні угоди;

Рис. 1. 67

• не купуйте товар за ціною, нижчою від його вартості. Він може виявитися краденим;

• не піддавайтеся умовлянням купити товари, що у даний момент продаються в магазині;

• не приймайте подарунків, що зобов'язують вас віддячити взаємністю;

• остерігайтеся азартних ігор;

• у випадку втрати банківської картки негайно заявіть про це в банк, щоб там «заморозили» ваш рахунок;

• якщо, відправляючись за кордон, ви дізнаєтеся, що курс валюти на чорному ринку набагато вищий за офіційний, будьте обережні — у подібних угодах може таїтися шахрайство.

Вирушаючи в дорогу, постарайтеся так розкласти по кише­нях документи, гроші, інші цінності, щоб у випадку втрати або крадіжки збиток не був значним. Залишіть при собі трохи гро­шей на «дрібні» витрати. Не ховайте гроші, документи, квит­ки в портфелях, сумках, з яких їх викрасти значно легше, ніж з кишені. Сумку або портфель також можуть викрасти.

Зайшовши у купе вагона, перш за все подбайте про розмі­щення своїх речей. Якщо у вас нижнє місце, то речі варто по­ставити під сидіння Якщо вам дісталося верхнє місце, то речі ліпше поставити на третю полицю. Гроші завжди повинні зна­ходитися при вас, ніколи не залишайте їх у кишенях верхнього одягу

Їхати в поїзді з незнайомими вам людьми завжди небезпеч­но Важливо дізнатися, до якої станції їдуть попутники, де працюють або вчаться, чим займаються. Люб'язно відмовтесь від запропонованої вам їжі, зокрема цукерок, прохолодних на­поїв і, особливо, спиртного. Пам'ятайте, що зловмисники мо­жуть підмішувати в їжу психотропні речовини, від яких обрана жертва втрачає над собою контроль. Ніколи не погоджуйтеся в потязі грати в азартні ігри на інтерес, навіть у карти, особливо коли вам це пропонують пасажири, що не з вашого купе

Якщо у вас викрадені речі, то негайно заявіть про це провід­нику і бригадиру потяга, а через них на найближчій станції за­явіть в міліцію, запишіть дані й адреси свідків. Якщо ж у вас є підозри щодо конкретних пасажирів, запропонуйте оглянути їхні речі й одяг. Виявивши викрадений порожній гаманець або сумочку, намагайтеся взяти річ так, щоб не знищити можли­вих слідів пальців рук злочинця

Набираючи шифр автоматичної камери схову переконайтеся у від­сутності поруч сторонніх. Ніколи не шифруйте камеру схову цифра­ми свого року народження або одна­ковими цифрами Набраний шифр варто запам'ятати, а не записува­ти, тому що листок з шифром може загубитись, або ж його можуть ви­красти

Якщо вам погрожують телефоном, анонімним листом тощо (рис. 1. 68), постарайтеся дотримувати­ся таких чотирьох правил

1. Оцініть ситуацію. Якщо текст листа дійсно приховує в собі небезпеку для вас і ваших близьких, негайно вживайте запо­біжних заходів: завісьте вікна шторами). Перевірте надійність усіх дверей Підготуйте засоби для самооборони Попередьте своїх близьких, що знаходяться вдома, і покличте дітей із ву­лиці

2. Зайдіть до сусідів, яким ви довіряєте, розкажіть про те, що трапилося, і попросіть допомоги Подзвоніть від них у відділ внутрішніх справ, домовтеся про таємну зустріч із співробіт­никами правоохоронних органів і про ваші подальші дії Якщо у вас є підозра на конкретну особу, а текст листа не несе в собі явної погрози, письмово сповістіть про це в міліцію, зажадайте запросити автора листа для офіційного застереження

3. Не використовуйте свій телефон для розмов. Попередьте своїх близьких, про необхідність підвищити свою обережність Попросіть друзів підстрахувати вас вдома і на вулиці, завжди повідомляйте їх, куди і на який час ви відправляєтеся

4. Подбайте про безпеку близьких. Випускайте дітей тіль­ки в супроводі дорослих Не використовуйте для пересування випадкові автомашини, викликайте таксі телефоном сусідів Відмовтесь від заміських прогулянок і повертайтесь додому до настання темряви Поводьтеся природно, виконуйте всі реко­мендації правоохоронних органів

Рис. 1. 68

Шантаж — погроза розголошення компрометуючих фак­тів з метою отримати певний зиск. Багато людей стикаються
з шантажем. Як же діяти в такій си­туації? Якщо ви переконані в своїй правоті і знаєте шантажиста, звер­ніться за допомогою до правоохорон­них органів за захистом (рис. 1. 69). Можете також звернутися до суду з позовною заявою про притягнення шантажиста до відповідальності

Іноді може мати місце шантаж по телефону В такому випадку мож­на скористатись такими порадами

В першу чергу слід скористатись технікою. Купіть або позичте у друзів телефон з визначником номера. Непогано скористати­ся автовідповідачем або магнітофоном Ступінь інформованості зловмисника допомагає відшукати його, тому старайтесь спо­кійно відповідати йому по телефону, затягуючи розмову і отри­муючи максимум відомостей

Якщо дозволяють обставини, скористайтесь телефоном су­сідів: поки один з членів сім'ї розмовляє з телефонним шанта­жистом, завдання іншого — зателефонувати на телефонний ву­зол або в міліцію — 102 з тим, щоб визначити, звідки дзвонить шантажист. Зловмисник може кинути трубку, але ви не натис­кайте на важіль, покладіть свою трубку біля телефону — канал зв'язку ще буде зберігатись більше години

Якщо телефонні погрози — початок серйозного шантажу, з першої хвилини слід уважно збирати інформацію про зло­вмисника Насамперед зверніть увагу на характер дзвінка — чи не був він міжміським Має значення початок розмови: перші слова вашого співрозмовника, чи відрекомендувався він, чи з'ясував, з ким розмовляє, або відразу розпочав погрожувати Дуже важливі такі деталі:

• швидко чи повільно промовлялись слова, виразно чи ні;

• чи не почули ви яких-небудь дефектів мови, заїкання, ак­центу або інших особливостей;

• який тембр голосу, був він гучним чи тихим, чи не було хрипоти, чи не здалось вам, що телефонувавший п'яний;

Рис. 1. 69

• що характерного в манері говорити: спокійна вона і впев­нена або невиразна і беззв'язна; ввічлива чи груба; емоційна

чи безбарвна? Чи не почули ви розлючення або підкресленої байдужості;

• чи не було сторонніх шумів, які супроводжували розмову: інший голос, який підказував щось вашому співрозмовникові, звук склянок, машин, телефонних розмов, транспорту

Якщо випадків, якими вас почали шантажувати, не було, не поспішайте повідомляти це своєму співрозмовникові, інакше ви втратите інформаційну перевагу. З'ясовуйте деталі, узна­вайте їх під приводом необхідності переконатися в обізнаності співрозмовника, надійності його як партнера, вимагайте нових доказів. І знову ж таки відразу після розмови запишіть подро­биці, якщо вам не вдалось під'єднати магнітофон.

Щоб скористатись захистом міліції, потрібно написати за­яву у її відділ Вам дадуть номер телефону, за яким треба буде подзвонити при наступній розмові зі зловмисником За цими даними міліції буде легше відшукати зловмисника

Напад — це накидання на особу (установу, організацію), щоб захопити людину, майно тощо, знищити матеріальні цінності, заподіяти якесь лихо. Напад завжди пов'язаний з насильством. Насильство може бути фізичним та психічним

Фізичне насильство — це силовий вплив на потерпілого, який знаходить свій вияв у заподіянні йому тілесних ушко­джень або смерті

Психічне насильство — це погроза негайно застосувати фі­зичне насильство

Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з на­сильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка за­знала нападу, або з погрозою застосу­вання такого насильства (розбій), — ка­рається позбавленням волі на строк від трьох до семи років (рис. 1. 70).

Розбій, вчинений за попередньою змо­вою групою осіб або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна

Розбій, поєднаний з проникненням Р_ис. 1.70 у житло, інше приміщення чи схови­
ще, — карається позбавленням волі на строк від семи до два­надцяти років із конфіскацією майна.

Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою гру­пою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушко­джень, — карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Банда — це група людей, що має спільну злочинну мету. Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у та­кій банді або у вчинюваному нею нападі — карається позбав­ленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіс­кацією майна

Щоб не стати жертвою нападу, слід дотримуватись певних правил

Вивчіть можливі варіанти доріг до школи, до друзів і т. д. Частіше змінюйте звичні маршрути. Запам'ятовуйте розта­шування відділів міліції, магазинів, кафе, ресторанів, підпри­ємств, установ, які працюють у вечірній і нічний час. Ви по­винні також знати місця відпочинку молоді, алеї і неосвітлені ділянки вулиць

Перед виходом з дому сплануйте ваш майбутній маршрут. Подумки уявіть найкоротший і безпечніший шлях до пункту призначення Повідомте батьків про місце вашого перебування і час повернення додому

Якщо вам прийдеться повертатися додому в темну пору доби, то краще завчасно обміркувати свій маршрут. Уникайте корот­кої дороги, яка проходить через двори, звалища, кладовища, пустирі, погано освітлені вулиці, а також ділянки, які заросли деревами або кущами. Краще, щоб шлях був довшим, але йти слід людними місцями

Ідіть по тротуару завжди обличчям до напрямку вуличного руху. В цьому випадку ніхто не зможе під'їхати до вас на машині ззаду, залишаючись непоміченим У випадку, якщо на вулиці до вас під'їхала машина і водій став вести себе агресивно, закричіть і втікайте у напрямку, протилежному рухові автомобіля. Ніколи не користуйтесь послугами попутних машин з незнайомими во­діями і не погоджуйтесь на пропозицію «підвезти».

Уникайте підходити близько до автомобілів, які стоять. Остерігайтесь машин, які стоять з працюючим двигуном і з людьми, які в них сидять.

Якщо машина гальмує, а пасажири просять показати їм до­рогу, розмовляйте з ними на безпечній відстані, не підходьте до автомобіля на відстань витягнутої руки

Якщо ви одягли шарф, заправте обидві кінці під пальто Перевірте, щоб вони не звисали на спину: інакше нападник може схопитись за шарф, щоб задушити

Звичайно, коли телефонують з телефона-автомата, поверта­ються обличчям до стіни Виховайте у собі звичку стояти на­впаки — тоді зловмисник не зможе непомітно підійти до вас ззаду Особливо це важливо у вечірній і нічний час

Побачивши попереду шумну юрбу підлітків (рис. 1. 71), коли поблизу нема інших людей, краще перейти на протилежну сто­рону вулиці або повернути назад

Ніколи не соромтесь обернутися і перевірити ваші підозри, якщо відчуваєте, що хтось переслідує вас Обережність — не бо­ягузтво. При цьому спробуйте змінити темп ходьби або перейти вулицю туди і назад Якщо ваші підозри справдились, пошу­кайте безпечне людне місце

Якщо в небезпечній ситуації ви вирішили бігти, то робіть це якнайшвидше і раптовіше, при цьому кличте на допомогу Якщо ж бігти нікуди, ви можете спробувати запобігти нападу або, в крайньому разі, підготуватись до нього Залишайтесь спокійним і зібраним, під зовнішньо пристойним приводом (наприклад, необхідність поправити взуття) відійдіть в сторо­ну, зупиніться і пропустіть переслідувача вперед Весь час три­майте його в полі зору. Тим самим ви змусите цю людину діяти в ситуації, до якої вона внутрішньо ще не встигла підготуватись Не дуже рішуча людина може розгубитись і навіть відмо­витись від своїх злочинних намірів

Або інший варіант — розверніться і рі­шуче йдіть назустріч переслідувачу, смі­ливо дивлячись йому у вічі Але пройти краще на відстані 2-3 м від незнайомця. Р_ис. 1.71 Наближайтесь до нього по можливості

зі сторони джерела світла. Будьте готові дати відсіч можливій атаці Ухиляйтесь від розмови з цією людиною, не дозволяйте їй близько підходити до вас Якщо ж уникнути контакту не вда­лось і ви бачите, що одному з ним не справитись, зробіть спробу психічного натиску на нападника. Спробуйте, наприклад, по­говорити з ним про мету нападу, «поторгуйтесь». Або, навпа­ки, дійте рішуче і сміливо. Скажіть, що в цьому місці чекаєте знайомого. Ця пауза звичайно збиває з пантелику нападника і сприяє зміні його поведінки. До того ж не втрачайте надії на допомогу оточуючих і на зміну обстановки на краще

У випадку нападу кусайтесь, дряпайтесь, сміливо застосо­вуйте прийоми самозахисту. В деяких випадках навіть ваша спроба вчинити опір різко зменшує бажання злочинця про­довжувати напад Нападник часто розраховує знайти у вашій особі лише пасивну жертву, тому будь-який опір з вашого боку збентежить злочинця В кінцевому підсумку вибір стратегії поведінки досить індивідуальний, одним жертвам може допо­могти одне, іншим — друге. Дійте за обставинами, залучаю­чи в помічники свій розум і кмітливість При цьому ніколи не провокуйте свого противника на загострення конфлікту, не відповідайте грубістю на грубість, образами на образу Це може стати тією останньою краплиною, яка штовхне його до агресивних дій

Терористичний акт — це застосування зброї, вчинення ви­буху, підпалу чи інших дій, які створили небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяли майнову шкоду (рис. 1. 72). Якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадського по­рядку, залякування населення, провокації військового конфлік­ту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень органами державної влади, об'єднань громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до політичних або релігійних поглядів терориста, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою, то такі дії караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. р_ис. 1.72

Зґвалтування — акт статевого насильства над жінкою, спричинений чоловіком Насильник зазвичай неозброєний, але завжди агресивно налаштований В більшості випадків енергій­ний захист жінки лише збільшує небезпеку, додає задоволення злочинцю Щоб уникнути більш важких фізичних ушкоджень рішення про те, варто вдаватися до самозахисту чи поводитися спокійно, повинно прийматись в залежності від обставин

Гарантія безпеки — не довіряти незнайомим чоловікам, що зухвало поводяться або занадто яскраво одягнені Рішення, як відреагувати, залежить від індивідуальної оцінки ситуації Нападника можна зупинити, раптово (швидко) кинувши в ньо­го який-небудь предмет, що знаходиться під рукою — газету, сірники, ключі

Серед різноманітних засобів захисту ефективними можуть бути ті, що активно діють на психіку злочинця Варто спро­бувати виграти час, запропонувавши насильнику підібрати для задуманого більш придатне місце, попередньо повечеряти тощо Згодом можна сказати йому про наявність менструації, вагітність, небезпечного захворювання, що передається стате­вим шляхом Треба намагатися викликати співчуття або сим­патію, але не плачем, який може викликати зворотну реакцію.

Якщо нападник озброєний, виявляйте максимальну обереж­ність, не нервуйте його і не ображайте, щоб не піддавати ризику своє життя. Приймати рішення про якісь захисні дії варто тільки в тому випадку, якщо є впевненість в успіху без допомоги з боку перехожих Зробіть вигляд, що ви виконуєте його вимоги, і коли він розслабиться, дійте немилосердно, уткнувши пальці в очі або ніс, ударивши в пах коліном, рукою або ліктем

Якщо ж уникнути зґвалтування не вдалося, зверніться до лікаря, що зафіксує ушкодження, надасть необхідну допомогу і видасть довід­ку, її необхідно додати до заяви в мі­ліцію В заяві вказують на час і міс­це зґвалтування, описують дії і зо­внішність ґвалтівника Заява про напад — обов'язкова, хоча і непри- Р_ис. 1.73 ємна процедура. Співробітництво
з органами правопорядку необхідне, щоб позбавити інших жі­нок від такого ж ризику (рис. 1. 73).

Щоб не стати жертвою ґвалтівника, жінки повинні дотри­муватись таких правил (порад):

• будьте розбірливими в знайомствах, уникайте товариства малознайомих, а, тим більше, нетверезих чоловіків;

• не називайте сумнівним особам свою адресу і номер теле­фону;

• чемно відмовляйтесь від запрошень незнайомих чоловіка відвідати заклади для розваг (кафе, ресторан), а також, неза­лежно від приводу, послухати музику, подивитися відеофіль- ми, придбати дефіцитні речі;

• якщо ви помітили, що за вами їде автомобіль, перейдіть на іншу сторону вулиці або змінить напрямок руху;

• відмовтеся від пропозиції випадкового знайомого підвезти вас на машині, особливо в темний час доби. Набагато безпечні­ше добиратися на таксі або громадським транспортом;

• намагайтеся не залишатися наодинці на дачі або в садово­му будиночку;

• опинившись у незнайомому місті, не користуйтеся запро­шенням сумнівних осіб переночувати в них. Краще залишити­ся ночувати в приміщенні вокзалу або аеропорту

1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість,агресивність, жорстокість). Суїцид

Емоції — це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить (рис. 1. 74). Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до праці, до самого себе. Емоції — спонукальний рефлекторний апарат для задоволен­ня потреб людини, бо вони обслуго­вують потреби, спонукаючи до необ­хідних для їх задоволення дій

Емоції мають надзвичайно вели­кий вплив на здоров'я та працездат­ність людини. Вони бувають пози­тивні і негативні. Позитивні емоції Рис. 1.74
сприяють покращенню самопочуття, працездатності, життєді­яльності організму Природно, що негативні емоції несприят­ливо впливають на людину Особливо небажана довготривала дія негативних емоцій, оскільки вона може призвести до стану перенапруження організму - стресу В перенапруженому, пе­ревтомленому організмі проходить бурхлива витрата резервів, порушується регулювання обміну речовин, не повністю виді­ляються продукти розпаду, які нагромаджуються і отруюють організм

Емоційні переживання супроводжуються певними змінами фізіологічного стану організму. При переляку кров відходить від обличчя, а соромлячись, людина червоніє, («від страху ки­нуло в піт», «волосся стає дибки», «щемить серце»). Рухи ста­ють виражальними, змінюється хода, поза, міміка, інтонація, пульс, дихання Увага звужується, переключення загальмова­не, рухи стають різкими, неточними, погано скоординовани­ми, порушується пам'ять; неправильно оцінюється ситуація, допускаються технологічні помилки, змінюється поведінка людини Емоції зумовлюють перебудову життєво важливих фізіологічних функцій, мобілізують резервні можливості орга­нізму, загострюють зір, слух, настає загальна зібраність, підви­щується пильність і обережність

Кожна людина повинна прагнути не допускати над собою влади негативних емоцій, прагнути до того, щоб переважа­ли емоції позитивні Справляють позитивний психологічний вплив на стосунки між людьми чуйність, толерантність, вели­кодушність, милосердя, співпереживання, доброзичливість, порядність, інтелігентність та низка інших якостей

У нашій країні одна з основних причин суїциду — стан пси­хологічного здоров'я, алкогольна та наркотична залежність. Чимало молодих людей з острахом дивляться у своє майбутнє і вважають: навколишнє середовище — забруднене, суспіль­ство — морально здрібніле, перспектив для нормального жит­тя — жодних «Рятівним» кроком для них може стати суїцид

Згідно з «Медичною енциклопедією» більшість самогубств — це наслідок психічної недуги Спрощено можна представити таку схему причинно-наслідкових зв'язків суїциду: невдо­волення життям — відчай — депресія — порушення психіч­ного здоров'я — самогубство. Звісно, що у житті все набагато складніше

Психологи поділяють самогубства на такі чотири основні категорії:

Фаталістичне самогубство. Воно, як правило, викликане надміру суворим контролем суспільства над особою, що значно обмежує її свободу

Анемічне самогубство. Самогубці не спроможні раціональ­но дати раду труднощам. І для того, щоб вийти зі скрутного ста­новища, вирішують покінчити порахунки із життям

Егоїстичне самогубство. Як вважають, його корені — у від­чуженості. Ті, хто стає жертвами егоїстичного самогубства, жи­вуть переважно «самі по собі», їх уже ніщо не пов'язує із довко­лишнім світом і не ставить у залежність від нього Як правило, такі люди — меланхоліки, схильні до усамітнення

Альтруїстичне самогубство. Людина тісно пов'язана з колективом і задля нього готова іти на будь-які жертви До цієї категорії можна зарахувати тих, хто здійснив самоспалю- вання аби привернути увагу до якого-небудь руху чи суспільної проблеми

Повна неспівмірність далеких від життя і нездійсненних мрій та реальної дійсності може викликати відчай і довести до самогубства

Як відомо, профілактика завжди діє краще, а ніж лікуван­ня Тому, якщо ви запідозрили, що з вашим другом чи співро­бітником коїться щось не те, слід виявити підвищену увагу до нього Вчасно надана поміч кваліфікованого психолога чи про­сто спокійна розмова з добрим другом здатні повернути люди­ну, допомогти їй знайти бодай якийсь маленький «стержень життя» Як показує досвід багатьох зарубіжних країн, значну допомогу у профілактиці суїциду надають телефони довіри та консультації психологів

1.6.7. Дезінформація як джерело небезпек

Психологічна дія на людей неможлива без широкого викорис­тання особливих способів і прийомів впливу, до яких відносяться дезінформація (обман), маніпуляція, поширення чуток і міфів

Дезінформація (обман) — це спосіб психологічного впливу на людину, в основі якого є надання такої інформації, яка вво­дить її в оману відносно правдивого стану справ Заходи з де­зінформування здійснюються за єдиним задумом: з ретельним узгодженням пропорцій правди і брехні (при максимальному використанні правдоподібної інформації) з обов'язковим ви­кривленням істинних намірів, цілей і завдань. Основним ін­струментом дезінформації є засоби масової інформації (ЗМІ)

Маніпулювання — це спосіб психологічної дії, націлений на зміну напрямку активності інших людей, здійснюваний на­стільки вміло, що стає непоміченим ними. Спеціалісти вважа­ють, що за допомогою маніпулювання можна добитися швидкої зміни життєвих установок Встановлено, що чим більше інфор­мовані є люди, тим важче ними маніпулювати

Потім обман розкривається, але за цей час гострота ситуації спадає, або певний «процес приймає незворотний характер

Чутки — це специфічний вид інформації, який з'являється спонтанно в силу інформаційного вакууму серед певних шарів населення, або спеціально розповсюджується для впливу на громадську свідомість

Міф — це така інформація, яка пояснює походження і пе­ретворення тих чи інших явищ виключно на основі видуманих подій

Рис. 1.75

Історія людства знає багато прикладів, коли плітки і де- зінформаційні кампанії (рис. 1. 75) призводили до негативних наслідків у суспільстві. Дезінформація має ефективність при її системному надходженні, коли вона отримує підтверджен­ня з кількох джерел, а не з одного Тоді виникає поняття ін­формаційної кампанії, в рамках якої починає працювати не

одне повідомлення, а послідовний їх ряд, не одне джерело, а кілька Часто інформацію намагаються надати як дезінформацію Інформація стає де­зінформацією, коли вона оточується «операторами», які покликані різко знизити її достовірність Для цього може знищуватися достовірність дже­рела

Телебачення (ТБ) — одна із найефективніших форм пропа­ганди. За допомогою нього можна здійснювати психологічний вплив на населення держави Вже зараз більшість людей у роз­винутих державах мають більш ніж один телевізор. Його роль безперервно зростає при розширенні сітки супутникового теле­бачення, появи цифрового ТБ, під'єднання ТБ до комп'ютерних сіток Інтернет

ТБ впливає на формування громадської думки найбільше від інших засобів інформації Ефект присутності, синхроннос­ті, приналежності глядача до подій, що відбуваються на екра­ні телевізора, примушує його вірити в правдивість матеріалу, який йому пропонують («краще один раз побачити ніж сто раз почути») Сила цього ефекту настільки велика, що засоби ТБ дозволяють вводити глядача в оману навіть під час прямого ре­портажу

Сучасна людина настільки звикла отримувати інформа­цію через телевізор, що просто не може обходитися без нього Незважаючи на те, що будь-який телевізійний канал у будь- якій країні, граничне ідеологізований і запрограмований, люди в своїй більшості сприймають телепередачі як індивідуальний засіб інформації, їм видається, що ТБ за своєю природою дозво­ляє вільно оцінювати отриману інформацію і робити незалежні висновки Однак, подібна думка є колосальною помилкою