Основні визначення

В Україні термінологічною основою з питань надзвичайних ситуацій, захисту населення й територій при їхньому виникненні є Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, підписаний Президентом України 8 червня 2000 року № 1809.

У відповідності зі ст.1 Закону вводяться наступні визначення.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що привела до загибелі людей або створює на об'єкті, окремій території загрозу життю й здоров'ю людей і може привести до руйнування будівель, споруджень, устаткування й транспортних засобів, порушенню виробничого або транспортного процесу або завдає шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа – велика по масштабах аварія або інша подія, що приводить до важких наслідків.

Надзвичайна ситуація техногенного і природного характеру – порушення нормальних умов життя й діяльності людей на окремій території або об'єкті на ній, або на водному об'єкті, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, у тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що привело (може привести) до неможливості проживання населення на території або об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей, і (або) значним матеріальним втратам.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру – система, відповідно до якої надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру підрозділяються на класи й підкласи, залежно від їхнього характеру.

Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру – технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дозволяє віднести її до надзвичайної ситуації техногенного й природного характеру.