Теплообмін людини з навколишнім середовищем

Життєдіяльність людини супроводжується виділенням тепла в навколишнє середовище. Величина тепловиділення організмом людини залежить від ступеня фізичного напруження за певних кліматичних умов і становить від 85 (у стані спокою) до 500 Дж/с (важка робота). Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі відбувалися нормально, тепло, що виділяється організмом люди­ни, повинне повністю відводитися в навколишнє середовище. По­рушення теплового балансу може призвести до перегрівання або переохолодження організму людини і, зрештою, до втрати пра­цездатності, втрати свідомості та до теплової смерті.

Нормальне теплове самопочуття має місце, коли тепловиді­лення (Qтв) організму людини повністю сприймаються навко­лишнім середовищем (Qтн_I), тобто коли має місце тепловий баланс (Qтв)=(Q_th). У цьому випадку температура внутрішніх органів за­лишається постійною на рівні 36,6"С.

Легенева вентиляція - це об'єм повітря, що вдихається люди­ною за одиницю часу. Вона визначається як добуток об'єму повітря, що вдихається за один вдих, на число циклів дихання за секунду.

Кількість теплоти, що виділяється людиною з повітрям, кот­ре видихається, залежить від її фізичного навантаження, воло­гості повітря, температури оточуючого повітрі.

Загалом теплове самопочуття людини залежить від температу­ри навколишнього середовища, рухомості та відносної вологості повітря, барометричного тиску, температури оточуючих предметів та інтенсивності фізичного навантаження організму.

Оскільки температура оточуючих предметів, інтенсивність фізичного навантаження організму визначають конкретну вироб­ничу обстановку і характеризуються великою різноманітністю, їх розглядають окремо. Інші параметри: температура, швидкість, відносна вологість та барометричний тиск оточуючого повітря от­римали назву параметрів мікроклімату.