Висновок. В Україні і зокрема в Сумській області досить сприятливі умови для вирощування даної культури

В Україні і зокрема в Сумській області досить сприятливі умови для вирощування даної культури. Створено багато районованих сортів української селекції, з низьким вмістом брукової кислоти та глюкозинолатів. Над цим працюють зокрема такі дослідні установи як Національний аграрний університет, Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва, Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція УААН, Інститут олійних культур Української академії аграрних наук та ін.

Розроблена технологія вирощування основана на застосуванні стандартного набору технічних засобів. Сюди не були включені новітні технічні засоби, оскільки тільки деякі господарства в нинішніх економічних умовах можуть собі їх дозволити. Але й при цих умовах можна вирощувати достатньо високий економічно вигідний врожай і з кожного гектара отримати прибуток біля 1000 грн. Крім того слід зазначити що ріпак є досить зручною культурою для.введення її в сівозміни, бо є добрим попередником для багатьох культур.

Також можливо налагодити для господарств подальшу переробку насіння на олію та біодизель, який можна бути самим же й використовувати для сільськогосподарських робіт. Це значно підвищить ефективність виробництва.

Основні переваги використання біодизелю з ріпакової олії:

При вирощуванні ріпаку на 1 га в землі накопичується 65 кг азоту, 60 кгкалію і 34 кг фосфорної кислоти.

Рекультивація радіоактивно-забруднених земель.

Ріпак - один із кращих медоносів.

Солому ріпаку можна використовувати як паливо у фермерському господарстві.

Макуха з насіння ріпаку - кращий корм для домашньої худоби.

держання 110 кг гліцерину при реакції метанолізу.

ереваги застосування біодизелю як палива для дизельних двигунів:

ü зниження емісії шкідливих речовин на 25-50%.

ü висока біорозложуваність альтернативного палива.

ü відсутність сірки в паливі.

ü зниження до мінімуму парникового ефекту.

ü звільнення (хоча б часткове) від нафтової залежності.

Все це робить ріпак цінною технічною, продовольчою культурою, а використання біодизелю - важливим напрямком екологізації суспільства.

Охорона земельних ресурсів є складовою проблеми охорони навколишнього середовища. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення має раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Суріханов Г.Б. ріпак та продукти його переробки // Економіка АПК. 2000.-№1.-с.44-46

2. Радзюк А та ін. Чи є перспективи у використанні ріпакової олії як моторного пального в Україні? // Пропозиція. - 1999. - №5. - с. 55-56

3. Н. Коломієць. Добрива під ріпак. // Пропозиція. - 2001. - №6

4. В. Гайдаш. Ріпак: його сучасний стан і перспективи в Україні // Пропозиція. - 2002. - №8

5. Віллі Древс, Олександр Мельник. Виробництво ріпаку — перспективи і реальність // Пропозиція. - 2003. - №11

6. В. Щербаков, М. Боднар, С. Нереуцький. Короткоротаційні сівозміни з озимим ріпаком та їх ефективність// Пропозиція. - 2003. - №11

7. Зінченко О.І. Рослинництво: Підручник. - К.: Аграрна освіта, 2001. - с. 382-387.

8. Ковальчук Г.М. Ріпак озимий - цінна олійна і-кормова культура. - К.: Урожай, 1987.-112 с.

9. Милащенко н.З., Абрамов в.Ф. Технология вьіращивания и использования рапса и сурепицьі. -М.: Агропромиздат, 1989. - 223 с.

10. Научно обоснованная системе земледелия Сумской области. Сумьі. 1988-342 с.

11. Перспективи вирощування та переробку ріпаку в Україні: Тематичне досьє до регіональної інноваційної програми розвитку Чернігівської області на 1998-2000 роки / Чернігівський державний центр науково- технічної і економічної інформації. - Чернігів, 1999. - 77 с.

12. Стефанский В.В., Майстренко Г.С. Интенсивная технология производства рапса. - М.: Росагропромиздат, 1990. - 188 с.

13. Царенко О.М., Троценко В.І., Жатов О.Г., Жатова Г.О. рослинництво з основами кормо виробництва: Навчальний посібник. - Суми: ВТД „Університетська книга", 2003. - с. 224-227.