Аналітичне вирівнювання ряду динаміки урожайності способом найменших квадратів

Роки	Урожайність, ц/га	По рівнянню прямої лінії	По параболі ІІ порядку
t		yt			y
	28,2
	25,2
	21,8
	32,3
	22,8
Разом	130,3

(1.1)

(1.2)

(1.3)

3.2Аналіз стійкості урожайності озимого ріпаку

Для більшості агровиробників в зоні ярий ріпак залишався культурою другого плану. Цінувальників озимої культури приваблював вищий потенціал врожайності, раннє звільнення поля, менше навантаження на збиральну техніку та інше.

В останні роки з примхами сухої осені та погіршення умов перезимівлі послаблених сходів спонукали сільгоспвиробників переглянути свої погляди на ярину. Дійсно за відсутності можливостей підібрати добрий попередник під озимий ріпак, не можливість вчасно його посіяти, несприятливі метеопрогнози, посів ярого ріпаку дає можливість не тільки зберегти сівозміну, але й звести до мінімуму ризики від перезимівлі, задіяти для посіву поля з попередниками, які пізно звільняють поле та інше. Такий підхід може поміняти погляди фахівців до ярого ріпаку як тільки страхової культури. Запорукою цьому може бути нова лінійка гібридів та сортів від Рапс Гбр (гібриди Мірко, Белінда, Делайт; сорти Герос, Ларіса), провідної німецької селекційної компанії, чиїм насінням ярого ріпаку засівають дуже значні площі землевласники з Західної та Східної Європи, особливо Росії та Казахстану.

Однозначно найбільшою перевагою є високий потенціал урожайності до 40 ц/га; стійкість до метеофакторів, хвороб, шкідників та бур’янів (особливо гібриди, стійкі до Нопасарану); одночасність проростання; толерантність до пізніх строків посіву; більш ранні строки достигання та інше. Показовим є 2010 р, коли господарства змогли н своїх полях побачити переваги новий пропозицій ярого ріпаку. Через крижану кірку чимало підприємств вимушені були пересівати площі озимого, що призвело до додаткових втрат. В господарствах, де вдалося зберегти посіви, через пізню весну, урожайність в середньому склалась не висока на рівні 20-25 ц/га.

Аналіз урожайності по всіх зонах вирощування, де були посіяне насіння Рапс Гбр показав, що гібриди та сорти цієї селекційної компанії забезпечили урожайність в виробничих посівах на рівні 21-24 ц/га. Навіть сорт ярого ріпаку Герос в демопосівах по Черкаській області в порівняні з гібридами відомих виробників показав один із кращих результатів - 21 ц/га. Фактично таку ж врожайність по Україні отримали і по озимому ріпаку.

Але ті хто віддали превагу ярій культурі не мали проблем та додаткових втрат на пересів, могли зберегти сівозміну (що само пособі є елементом підвищення урожайності на 15-30%), звезти до мінімуму ризики.

В цифрах економіка виробництва ярого ріпаку виглядала так (розрахунки на 1 га в грн. з ПДВ):

1. Вартість насіння – 400 грн;

2. Вартість добрив (2 ц - N35 та 1 ц N17P17K17) – 1000 грн;

3. Вартість ЗЗР та мікродобрив – 900 грн;

4. Інші витрати – 850 грн;

5. Всього: 3150 грн;

6. Урожайність: 2,4 т/га;

7. Вартість 1 т товарного насіння: 3300 грн;

8. Вартість валу: 7920 грн;

9. Прибуток: 8 гр-5 гр= 4770 грн;

10. Рентабельність: 9 гр/5 гр*100=142%.

Враховуючи, що на відміну від багатьох ярих культур тільки на олійні культури (в т.ч. ріпак) зберігається з року в рік стала ціна, вирощування ярого ріпаку завжди буде доцільним та економічно вигідним. Це ставить ярий ріпак в один ряд з озимим та дозволяє розглядати цю культуру як добру її альтернативу.

Таблиця 3.3

Аналіз стійкості урожайності озимого ріпаку

Роки	Урожай-ність, ц/га	Вирівняний обсяг реалізації, ц	Відхилення факторів від вирівняного обсягу реалізації	(
			від прямої	від параболи	від прямої	від параболи
Разом

Розрахунок показників варіації та стійкості урожайності:

(1.1)

1. Загальна дисперсія: =

(1.2)

2. Випадкова дисперсія: =

(1.3)

3. Системна дисперсія:

(1.4)

4. Коефіцієнт випадкової детермінації: * 100 =

(1.5)

5. Коефіцієнт детермінації: =

(1.6)

6. Індекс кореляції: =

(1.7)

7. Коефіцієнт стійкості: =

3.3 Індексний аналіз валового виробництва технічних культур

В аналітичній роботі зі статистичними даними часто оперують різнорідними елементами. Наприклад, при аналізі сукупної зміни собівартості продукції рослинництва за певний проміжок часу мають справу з різними видами продукції — зерном, овочами, баштанними і т. д.; в аналізі сукупних змін затрат праці на виробництво картоплі — із різними видами польових робіт (оранка, боронування, культивація та ін.). Об'єднання різних елементів в одну сукупність називають агрегатом. Для аналізу змін, що відбуваються в таких агрегатах, найкращим прийомом вважається розрахунок індексів.

Статистичні індекси — це відносні величини, які одержують у результаті порівняння складних економічних явищ, утворених з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

Англійський термін «index number» означає «число-по-казник». Статистична практика широко використовує індекси при вивченні економічних явищ (хоча деякі економісти виявляються не підготовленими для такої роботи). Знання методології побудови індексів (далі будемо вживати термін «індексний комплекс») значно розширює аналітичні можливості дослідника, збагачує результативну інформацію досліджень.

За допомогою індексів можна характеризувати зміну як у часі, так і в просторі найрізноманітніших показників: обсягів виробленої продукції, посівних площ, урожайності, цін, вартості та собівартості, продуктивності праці і т. д. їх поділяють на дві групи: до першої належать об'ємні (сумарні) показники (наприклад, розмір посівних площ, кількість худоби, обсяг продукції та ін.), які виражаються абсолютними величинами; до другої — показники, розраховані на певну одиницю (наприклад, урожайність, ціни, собівартість, продуктивність праці і т. д.). Останні умовно можна назвати якісними показниками, і виражаються вони у вигляді середніх величин. Зазначена особливість зумовлює поділ індексів на індекси кількісних та індекси якісних показників.

За допомогою статистичних індексів можна відображувати зміну у часі і просторі як окремих простих показників (наприклад, обсяг виробництва зерна, молока, м'яса і т. д.), так і однойменних показників по складних сукупностях (наприклад, зміна обсягу виробництва продукції рослинництва, тваринництва, по господарству в цілому і т. д.).

Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. Індекси змінного складу характеризують відношення двох або більше змінних величин. Прикладом таких індексів може бути індекс вартісного обсягу продукції, який одночасно характеризує зміни фізичного обсягу продукції і цін. Індекс валового збору по групі однорідних культур, в даному випадку зернових, відображає вплив на зміну загального виходу продукції трьох факторів: урожайності, розміру і структури посівних площ. Індекси змінного складу можна розкладати на індекси постійного (фіксованого) складу. Розкладання індексів змінного складу на індекси постійного складу є суттю індексного методу аналізу.

Таблиця 3.4

Валовий збір технічних культур в ДПДГ «Каховське»

Культури	Посівна площа,га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Індивідуальний індекс урожайності
базисна	звітна	базисна	звітна	базисний	звітний	умовний
Символи	S0	S1	y0	y1	S0* y0	S1* y1	y0*S1	i=
Соняшник
Соя
Ріпак озимий
Ріпак ярий
Всього:

1. Зміна валового збору – всього

(3.1)

в %: =

(3.2)

в ц.: =

в тому числі за рахунок:

- урожайності окремих культур

(3.3)

В % =

(3.4)

В ц.: =

- розміру посівних площ

(3.5)

В %: =

(3.6)

В ц.: =

- структури посівних площ

(3.7)

В %: =

(3.8)

В ц.: =

2. Середня урожайність ц/га

(3.9)

Базисного року =

(3.10)

Звітного року =

(3.11)

Умовна =

(3.12)

Взаємозв’язок загальних індексів: =

Зміна середньої урожайності – всього

(3.13)

В %: =

(3.14)

=

За рахунок:

(3.15)

- урожайності окремих культур, ц. =

(3.16)

- структури посівних площ, ц. =

(3.17)

Взаємозв’язок загальних індексів =

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО РІПАКУ

4.1 Економічна ефективність вирощування озимого ріпаку

Надійним засобом підвищення ефективності ріпакового поля, діючим фактором росту врожайності і збільшення валового збору насіння цієї культури є інтенсивна технологія.

Основні положення інтенсивної технології оброблення ріпаку зводяться до наступного:

· агрономічно-правильне розміщення ріпаку в сівозмінах по кращих попередниках - чистим і зайнятим парам, зерновим колосовим, однолітнім і багаторічним травам;

· забезпечення елементами мінерального харчування під запланований врожай;

· використання для посіву насіння тільки репродукції (обов'язково інкрустованих) високопродуктивних безерукових і низькоглюкозинолатних сортів; застосування зональних систем основної обробки ґрунту в залежності від їїстану і засміченості;

· застосування спеціалізованого комплексу сільськогосподарських машин для якісного виконання всіх робіт в оптимальний термін;

· освоєння інтегрованої системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів;

· дотримання строгої технологічної дисципліни;

· упровадження прогресивних форм організації й оплати праці.

Суть інтенсивної технології оброблення ріпаку полягає в комплексному раціональному використанні грунтово-кліматичних, біологічних, технічних, матеріальних і грошових ресурсів для максимально можливого задоволення потреб рослин в основних факторах життя з метою одержання високого і стійкого врожаю. Базується вона на широкому застосуванні вітчизняної техніки і високоефективних хімічних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, що дозволяє вирощувати ріпак при незначних витратах праці і засобів на одиницю насіння. Тому ставиться задача повсюдного освоєння цієї технології при обробленні ріпаку.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність вирощування соняшнику в ДПДГ «Каховське»

Показники	Роки
Площа посіву, га
Валовий збір, ц
Урожайність,ц/га
Реалізовано,ц
В розрахунку на 1 ц:
- затрати праці, люд.-год.
- Собівартість, грн.
- Середня ціна реалізації, грн.
Рівень товарності, %
Валовий прибуток, тис. грн.
Рівень рентабельності, %
Питома вага, %:
- У площі с.-г. угідь
- У прибутку рослинництва
Повна собівартість, тис. грн.
Виручка від реалізації, тис. грн.
Площа с.-г. угідь
В. р. п. рослинництва
Приб. Рослин. Вал.

З даних вищенаведеної таблиці можна констатувати збільшення виробництва валової продукції у співставних цінах 2010-2011оках на с.-г. угідь на 1155.

Порівнявши показники урожайності, можна констатувати збільшення даного показника з 2010 по 2011роки